Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Тема 3. Класифікація у страхуванні




План

3.1. Сутність та критерії класифікації у страху­
ванні.

3.2. Форми страхування, їх характеристика.

3.3. Галузі, підгалузі та види страхування в Ук­
раїні.

Мета вивчення теми:

опанування загальними характеристиками кла­сифікації у страхуванні;

визначення критеріїв та ознак класифікації у страхуванні;

•— з'ясування основних видів страхових продуктів різних галузей страхування.

Після вивчення теми студент повинен

знати:

•/ основи класифікації у страхуванні, значення та необхідність її застосування;

•/ форми, види, галузі та підгалузі страхування;

вміти:

•/ чітко визначати галузь страхування відповідно­го страхового продукту;

види страхування у відповідності до чинного за­конодавства в Україні.

3.1. Сутність та критерії класифікації у страхуванні

Кожна сфера людської діяльності, система знань, у тому числі й страхування, як галузь економічної діяльності, вимагає певного структурно-логічного впорядкування. Це досягається за допомогою відповідної термінології та класифікації.

Слово „ класифікація" походить від латинського „clasis", що значить розряд, клас, та „facere", яке перекладається як р©би-ти, виконувати. Тобто, як свідчить Філософський словник, „кла­сифікація" - це особливий випадок застосування логічної опе­рації поділу обсягу поняття, що представляє собою певну-су­купність розподілів, яка призначена для постійного використай-


пя в науці Іа сфері практичної діяльності.

Зазначений термін представляє собою поділ предметів пев­ної сукупності за спільними ознаками-з утворенням системи класів цієї сукупності. Новий тлумачний словник української мови визначає категорію „класифікація" як еистєму розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.

Отже, під „класифікацією" розуміють ієрархічну систему взаємопов'язаних елементів (ланок), що дозволяє створити струнку картину єдиного цілого з виділенням його сукупних ча­стин. Таким чином класифікацію у страхуванні можна визначи­ти як ієрархічну систему поділу сукупності страхових відносин на сфери діяльності, галузі, підгалузі, класи, види, які представ­ляють собою взаємозв'язані ланки цієї класифікації.

При цьому необхідно зазначити основний принцип кла­сифікації страхування - кожна наступна ланка с частиною попе­редньої.

Метою класифікації у страхуванні є розподіл всієї сукуп­ності страхових відносин на ієрархічні взаємопов'язані ланки.

В сучасних умовах в Україні немає єдиного підходу та чітко визначеної класифікації у страхуванні. Так, наприклад, ряд вчених розрізняють типи класифікації у страхуванні та поділ його на чотири галузі: майнове, рівня життя громадян, відповідальності, підприємницьких ризиків (О. Л. Кашенко, В. А. Борисова). Інші дослідники визначають критерії кла­сифікації страхування та поділяють його на галузі, підгалузі та види (наприклад, А. А, Гвозденко). Ще інші виділяють кла­сифікацію у страхуванні на варіанти та поділяють страхування за ознаками на сфери діяльності, галузі, підгалузі, класи та види (Д. П. Біленчук, П. Д. Біленчук, О. М. Залетов, Н. І. Климен­ко). Вчений В. В. ІПахов виділяє дві системи класифікації у страхуванні та поділяє її на чотири галузі: майнове, особисте, відповідальності, економічних ризиків. Слід підкреслити, що в Україні законодавче закріплена класифікація за формами про­ведення страхування (обов'язкова та добровільна) і поділ стра­хування на види за об'єктами страхування (майнове, особисте, відповідальності). Однак така класифікація не є вичерпною.

Узагальнюючи світовий досвід та вітчизняну практику, можна визначити критерії та ознаки класифікації у страхуванні.

В основу запропонованої класифікації страхування покла­дено критерії та характерні ознаки (рис. 3.1).


Вибір ознаки класифікації залежить від цілей самої кла­сифікації.

Класифікація за історичною ознакою, тобто за етапами роз­витку страхування, має ценз для розуміння світогосподарських процесів у страхуванні, визначення ролі та місця страхування в економічній системі суспільства, його впливу на економіку тієї чи іншої країни, для вивчення досвіду та обґрунтування прогнозів.

В практичному плані найбільш привабливими для вивчен­ня класифікації у страхуванні є економічна та юридична ознаки, характеристика яких представлена в табл. З.1.

При цьому визначальними є такі критерії, як об'єкт стра­хування та обсяг страхової діяльності, що вважаються найбільш суттєвими.

Перший критерій -об'єкт страхування - є загальним. За ним будується ієрархічна система умовного поділу страхування за галузями, які, в свою чергу, поділяються за підгалузями, ви­дами, що представляють собою ланки класифікації.


Таблиця 3.1.

Класифікація страхування за економічними та юридичними ознаками

 

     
3/ п Ознака класифікації Характеристика ознаки Класифікація страхування
1 2 3 4
Економічні ознаки
1 Спеціалізаці Має значення для 1)Страхування життя.
  я страховика організації фінансів 2)3агальні види
    страховика, для страхування (особисте,
    розміщення майнове,
    страхових резервів, відповідальності).
    для оподаткування.  
2 Рід небезпек Розуміють перелік 1)Виділення видів
    страхових ризиків, страхування за діяльністю
    що супроводжують страховика (морське,
    конкретну авіаційне тощо).
    діяльність 2)Виділення видів за
    страхувальника. класифікацією ризиків
      (фінансових, екологічних,
      ядерних тощо).
  Статус Використовується 1) Страхування фізичних
  страхувальн для поділу страхо- осіб (майна, здоров'я.
  ика вих послуг, що об- життя, працездатності,
    слуговують інтере- відповідальності).
    си громадян та ін- 2) Страхування
    тереси юридичних юридичних осіб (майна,
    осіб; стосується відповідальності).
    здебільшого  
    майнового  
    страхування та  
    відповідальності.  
  Статус Використовується 1)Комер цінне
  страховика для забезпечення страхування (акціонерні
    державного товариства).
    регулювання 2)Взаємне (товариства
    страхової взаємного страхування).
    діяльності. 3)Державне (страхування
      експортних кредитів).

Продовження табл. 3.1.

 

1   3 4
Юридичні ознаки
5. За міжнародни ми нормами Виділення класів страхування згідно директив ЄС. 1) 7 класів довгострокового страхування. 2) 18 класів загального страхування
6. Згідно вимог внутріш­нього законодав­ства Виділення конкретних видів страхування за ризиками та об'єктами. 1) 33 види обов'язкового страхування. 2) 22 види добровільного страхування
7. Форма проведення страхування Характеризує спосіб залучення в страхові відносини. 1) Обов'язкове 3) Добровільне

За об 'єктами страхування виділяють дві його сфери:

ризикове страхування;

•— страхування життя.

Зазначений критерій покладено в основу виділення галу­зей страхування. Як вже підкреслювалось, у вітчизняному зако­нодавстві за об'єктом страхування виділено три його галузі:

майнове;

особисте;

•/ відповідальності.

Проте в науковій літературі зустрічається ще виділення принаймні трьох галузей страхування: соціальне, медичне, підприємницьких ризиків.

Другий критерій - обсяг страхової відповідальності - харак­теризується переліком певних ризиків, при настанні яких здійснюється виплата, а в майновому страхуванні визначається розмір збитку, що буде відшкодовуватись. Розрізняють обмеже­ну та розширену страхову відповідальність. Зазначений критерій передбачає використання систем страхування: дійсної вартості; першого ризику; пропорційної відповідальності;


•/ відновленої вартості;

S „дрібної" частки;

S граничного страхового забезпечення;

•S франшиза.

Наступний критерій сфера діяльності страховика -ґрун­тується на світовому досвіді поділу страхування в залежності від спеціалізації страховиків на дві сфери їх діяльності:

^ті, що займаються страхуванням життя;

S ті, що здійснюють загальне страхування.

Законодавством України, як і в більшості країн світу, пе­редбачено, що компанії, які отримали ліцензію на страхування життя, не можуть займатися ризиковими видами страхування. Справа в тому, що фінансове забезпечення та управління страхо­вою компанією, що займається страхуванням життя, інше, ніж фінансове управління компанією, яка проводить загальні види страхування

Критерій класифікації за формами страхування важливий з юридичної точки зору та визначає, що страхування може здійснюватись у двох формах, за якими й поділяється на:

S обов'язкове;

S добровільне.

В основу практичної класифікації страхування покладено два критерії:

S об'єкт страхування;

^ рід небезпек.

Отже, класифікація страхування виражає відмінності у страховиках, сферах їх діяльності, об'єктах страхування, кате­горіях страхувальників, обсягах страхової відповідальності, формі проведення страхування.

3.2. Форми страхування, їх характеристика

Закон Украї'ни „ Про внесення змін до Закону України „ Про страхування" від 04.10.2001 р. (ст. 5) визначає дві форми прове­дення страхування в Україні, характеристика яких наведена в таблиці 3.2.:

S обов'язкова;

S добровільна.


Характеристика форм страхування


Таблиця 3.2.


 

№ з/п Обоє 'язкова форма страхування Добровільна форма страхування
1 2 3
І. Обов'язкові види страхування встановлюються, регулюються законом і діють тільки у відповідності до закону, не залежать від волевиявлення фізичної або юридичної особи. Добровільні види страхування також діють в межах закону та встановлених загальних правил страхування, проте їх застосування, вибір страховика, встановлення конкретних умов страхування залежить від волевиявлення фізичних та юридичних осіб.
2. Суцільне охоплення визна­чених в законі об'єктів та осіб, що дозволяє застосовувати min тарифи. Вибіркове охоплення страхових об'єктів та ризиків, обмежена кількість страхувальників.
3. Термін дії страхування не обмежений. Безстроковість страхування. Термін дії страхування обмежений, є початок та кінець дії договору страхування.
4. Вступає в силу незалежно від факту здійснення страхових платежів. Договір страхування вступає в силу після внесення страхових платежів (всіх, разового чи першого).
5. Розмір страхового тарифу, страхового платежу, страхового забезпечення встановлюється законодавче та є однаковим для всіх страхувальників. Розмір страхового тарифу, страхового платежу, страхового забезпечення встановлюється на основі правил страхування, розрахунків, попиту та пропозиції на страховому ринку, а також залежить від власного бажання особи.
6. Діє в силу закону та, як правило, не вимагає укладання договору страхування. Діє на основі укладеного договору страхування.

Як видно із таблиці 3.2 якісні характеристики добровільної та обов'язкової форм страхування мають протилежне значення.

Стаття 6 Закону про страхування встановлює перелік 22-ох видів добровільного страхування, характеристику та кла­сифікаційні ознаки яких визначає Уповноважений державою ор­ган. Також стаття 7 вищезазначеного закону визначає 33 види обов'язкового страхування в Україні, порядок та правила прове­дення яких, форми типового договору, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів, а також методику акту-арних розрахунків встановлює Кабінет Міністрів України. Зако­ном забороняється встановлення інших видів обов'язкового стра­хування, ніж визначені Законом про страхування.

Поєднання обов'язкового та добровільного страхування дозволяє сформувати таку систему страхування, яка забезпечує універсальний обсяг страхового захисту як суспільного вироб­ництва, суспільних відносин, так і власних інтересів юридичних осіб, особистих інтересів фізичних осіб.

Страхування за визначеними формами здійснюється держав­ними та недержавними страховими організаціями, сфера діяль­ності яких охоплює внутрішній та міжнародний страхові ринки.

3.3. Галузі, підгалузі та види страхування в Україні

За ієрархічною структурою в світовій практиці страхування класифікується умовно на:

•S галузі;

S підгалузі;

S види;

S підвиди.

В основі поділу страхування на галузі покладено принци­пові відмінності в об'єктах страхування. Об'єкт страхування представляє собою носія всіх ознак та економічних інтересів страхування. Об'єкти страхування поділяються на два класи:

•S ті, що мають вартість;

J ті, що не мають вартості.

Саме за ознакою вартості об'єктів страхування виділяються галузі страхування. Проте за радянських часів в умовах держав­ної монополії у страхуванні виділялось дві галузі: майнове та особисте. В ринкових умовах світовий досвід формує галузі, ви­ходячи із загальних характеристик об'єктів страхування і виділяє


чотири основні галузі: майнове, особисте, страхування відповідальності, страхування економічних ризиків. А такі вчені, як Л. Воронова, Д. Біленчук, П. Біленчук та інш. виділяють в окрему галузь соціальне страхування, Н. Хохлов пропонує галу-зево виділити перестрахування та співстрахування.

В Україні, на відміну від загальноприйнятої практики, за об'єктами визначаються наступні сфери страхування:

S ризикове страхування;

•S страхування життя.

За Законом про страхування об'єктом страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству України. А вищезазначені сфери поділяються на три основних галузі стра­хування, які вказані в Законі про страхування:

•S особисте;

•S майнове;

S страхування відповідальності.

Особисте страхування передбачає, що в якості об'єкта стра­хування виступають майнові інтереси, пов'язані з життям, здо­ров'ям, працездатністю та додатковою пенсією людини. Особис­те страхування поєднує ризикову та заощаджувальну функції страхування, а також сьогодні передбачає надання кредиту стра­хувальнику під заставу страхового полісу.

У майновому страхуванні об'єктом страхування виступають майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та роз­порядженням майна. Економічне призначення цього виду стра­хування - відшкодування збитків, які виникають при настанні страхового випадку. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, а й інші юридичні чи фізичні особи, які відповідають за збереження даного майна.

Страхування відповідальності - галузь страхування, де об'єктом виступають майнові інтереси, пов'язані з відшкодуван­ням страхувальником заподіяної їм шкоди особі або її майну, а також збитку, нанесеного юридичній особі. Через страхування відповідальності реалізується страховий захист економічних інтересів тих осіб, які можливо заподіють шкоду або призведуть до збитку та втрат. У будь-якому страховому випадку це знахо­дить свій конкретний грошовий вираз. Тобто, на відміну від осо­бистого страхування, де страхування здійснюється на випадок настання певних страхових випадків та майнового страхування, де страхуванню підлягає конкретна власність, в страхуванні відповідальності страховий захист здійснюється від можливих за-подіювачів шкоди. До того ж стороною страхових відносин мо-


жуть виступати не визначені раніше „треті" особи, яким в силу закону чи за рішенням суду будуть виконані відповідні виплати.

Світовий досвід страхування відповідальності відносить до майнового страхування.

Розглянутий поділ страхування вирішує загальні завдання оцінки страхової діяльності, проте не виявляє конкретні страхові інтереси підприємств, організацій, громадян, саме за якими й здійснюється страхування. Для деталізації конкретних страхових інтересів з метою обґрунтування методів страхового захисту кожна галузь має свої підгалузі, які охоплюють сукупність видів.

У відповідності до особливостей класифікації страхування в Україні, галузі поділяються на види, а види - на підвиди.

В особистому страхуванні найбільш поширеним є його поділ на:

S страхування життя,

S страхування від нещасних випадків.

За таким підходом, до уваги приймаються ознаки: обсяг страхової відповідальності й тривалість страхування. Однак, де­які вчені (Л. Рейтман, С. Осадець, О. Кашенко, В. Борисова), розглядаючи проблему класифікації особистого страхування, виділяють соціальне страхування (ознака - рівень життя), а в ньому - пенсійне страхування, медичне страхування. Хоча озна­ки, за якими будуються концепції класифікації - одні й ті ж самі.

Майнове страхування поділяється на види за формою влас­ності й соціальним групам страхувальників. За цими ознаками розрізняють майно суб'єктів господарювання:

S державне;

S приватне;

S орендне;

S громадян.

Особливою ознакою в класифікації майнового страхування є виділення небезпек, які ієрархічно не пов'язані між собою:

S страхування майна від вогню;

S страхування сільськогосподарських культур від засу­хи та інших стихійних лих;

S страхування тварин від падежу та вимушеного забою;

•S страхування транспортних засобів від аварій, викра­дення та інших небезпек.

Страхування відповідальності поділяється на види:

S страхування заборгованості;

S страхування на випадок відшкодування заподіяної шкоди.


В свою чергу кожний із підвидів страхування мас свою більш детальну класифікацію.

Наприклад, в особистому страхуванні життя виділяють: страхування дітей, страхування на випадок смерті, страхування рент, пенсійне страхування тощо. В особистому страхуванні від не­щасних випадків виділяють: страхування дітей та школярів, обов'язкове страхування пасажирів, страхування працівників ри-зикових професій (військовослужбовців, митників, працівників податкових та контрольно-ревізійних служб і таке інш.), індивіду­альне страхування тощо. В майновому страхуванні підприсмстві виділяють: страхування основних засобів, оборотних активів, фінансових ризиків тощо. В майновому страхуванні громадян виділяють: страхування майна першої категорії (пріоритетне май­но - житло, тварини тощо), страхування майна другої категорії (майно, втрата якого зачіпає особисті інтереси). В страхуванні відповідальності заборгованості найчастіше виділяють: страхуван­ня кредитів, депозитів тощо, а в страхуванні відповідальності на випадок заподіяної шкоди - страхування професійної відповідаль­ності, відповідальності власників транспортних засобів тощо. За­значені підвиди підлягають ще детальнішому поділу в залежності від об'єктів страхування та родів небезпек.

Якісна характеристика об'єктів передбачає класифікацію однорідних та неоднорідних об'єктів. Страхування однорідних об'єктів від певних небезпек здійснюється за відповідними та­рифними ставками, в основу розрахунку яких покладено статис­тичне спостереження масових явищ - за ймовірністю та частотою їх настання, ступенем небезпечності. Страхування неоднорідних об'єктів пов'язано із організацією страхового захисту об'єктів, які мають докорінні відмінності. Серед них виділяють:

•/ змішане страхування;

S комбіноване страхування.

Змішане страхування застосовується, як правило, при стра­хуванні життя: на дожиття, на випадок смерті, втрати здоров'я і таке інш. Комбіноване страхування передбачає поєднання в одній події страхування декілька об'єктів, наприклад, страхування транспортного засобу, багажу, водія та пасажирів.

Отже, в класифікації страхування в сучасних умовах не роз­роблено єдиної концепції щодо його поділу. Проте, з огляду на практичне застосування, при класифікації страхування викорис­товують критерії об'єкту страхування та роду небезпек.


Рекомендована література

1. Базилевич В.Д., Базилевич К. С. Страхова справа. - К.:
Товариство "Знання", КОО, 1997. - 216 с. (с.47 - 49, 66 - 95, 98 - 100).

2. Біленчук Д. П., Біленчук П. Д., Зале'гів О. М., Климен­
ко H.I. Страхове право України. Підручник для вищих навчальних за­
кладів. За редакцією професора П. Д. Біленчука і президента Ліги стра­
хових організацій України О. Ф. Філонюка. - К.: Атака, 1999. - 368 с.
(с70 - 82).

3. Гвозденко А.А. Основы страхования: Учебник. - М.: Фи­
нансы и статистика, 1998. - 304 с. (с. 66 - 69).

4. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Соціально-економічні осно­
ви страхування: Навчальний посібник. -Суми: Видавництво "Універси­
тетська книга", 1999. - 252 с. (с.22 - 99).

5. Ротова Т. А., Руденко Л.С. Страхування: Навч. посіб. -
К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 402 с. (с.182 - 332).

6. Таркуцяк А. О. Страхування: Навч. посіб. - К.: Вид-во
Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, і бізнесу, 1999. - 115 с. (с. 15 - 17).

7. Хохлов Н. В. Управление риском: Учеб, пособие для ву­
зов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 239 с. (с.111-113).

8. Шахов В. В. Страхование: Учебник для вузов. - М.: Стра­
ховой полис, ЮНИТИ, 1997. - 311с. (с.36 - 47).

9. Шелехов К. В., Бигдаш В.Д. Страхование: Учеб. посо­
бие. - К.: МАУП, 1998. - 424 с. - Библиогр.: с.412 - 415. (с.182 - 183,
202-205, 220-222).

Питання для самоперевірки

1. Що розуміють під класифікацією у страхуванні?

2. Які критерії покладено в основу класифікації у страху­
ванні?

3. Які ознаки використовують для класифікації у страху­
ванні?

4. За яким формами здійснюється страхування в Україні?

5. Які види, підвиди страхування є в Україні?

6. Які види та форми страхування визначені в Законі Ук­
раїни про страхування?

7. Які є види обов'язкового та добровільного страхуван­
ня в Україні?

8. Які об'єкти майнового, особистого страхування та
страхування відповідальності?


Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...