Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тема 8. Основні види страхування, їх характеристика

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 19Следующая ⇒

План

8.1. Особисте страхування в Україні.

8.2. Майнове страхування.

8.3. Страхування відповідальності.

8.4. Перестрахування та співстрахування.

Мета вивчення теми:

S ознайомлення з основними видами страхування, що

законодавчо закріплені в Україні; •S з'ясування особливостей здіснення страхування за

кожним видом.

Після вивчення теми студент повинен знати:

об'єкти страхування за кожним видом страхування;

умови здійснення страхування кожного виду;

внутрішню класифікацію кожного виду страхування;

порядок здійснення розрахунків за кожним видом

страхування; іти:

визначати доцільність передачі ризиків та їх частини

на страхування відповідного виду;

розраховувати страхові виплати за кожним видом

страхування.

8.1. Особисте страхування в Україні

Особисте страхування - це дуже стародавній інститут. Воно відоме ще древнім римлянам, коли була організована релігійна спільнота, учасники якої вносили спеціальний вступний внесок. У разі смерті одного із членів, організація хоронила його за свій рахунок та передавала певну суму коштів його нащадкам. Існували у Древньому Римі й всім відомі каси легіонерів, їх страхувала держава, проте легіонери вносили певний внесок, щоб їх родичі у разі смерті годувальника отримали страхове відшкодування.

В Італії ще в роки середньовіччя були установи, які за певний внесок бідних батьків при народженні дівчинки давали можливість видати її заміж з приданим. А у XVII ст. була випущена державна позика венеціанського лікаря Тотті. Для придбання цієї позики учасники страхування поділялись на 10 груп, кожний підписувався на певну суму. Той, хто переживав всіх останніх у своїй групі, ставав нащадком коштів померлих. Тотті вважається батьком, засновником особистого страхування, саме він ввів у страхування віковий поділ.

В 1699 р. в Англії з'явилась перша професійна організація „ Еквітебель", яка займалась особистим страхуванням: спочатку вдів та сиріт, а потім всіх бажаючих жителів. Ця організація вперше застосувала теорію ймовірності, ввела математику в страхування життя, використовуючи актуарні дослідження таких вчених, як Д. Граунта, Яна де Вітта, Е. Галлея, застосувала таблиці смертності, які були вперше розраховані Д. Граунтом.

Страхуванням життя в Царській Росії почали займатись з 1897 р. 5 страхових компаній, 3 з яких були іноземними. В 1904 р. вже страхуванням життя займалось 14 страхових компаній. Саме в Росії вперше було введено страхування робочих місць за рахунок коштів підприємців та запроваджені лікарняні каси.

З 1917 р. особистим страхуванням став займатись Держстрах в урізаному варіанті. Тому що частину піклування за особистим страхуванням з приводу медичного, пенсійного, соціального забезпечення взяла на себе держава.

В сучасних умовах в Україні, на жаль, питома вага платежів по особистому страхуванню в загальному обсязі страхових платежів щорічно зменшується. Реально страхуванням життя займається лише 6 страхових компаній або приблизно 2 % всіх страхових компаній, яких більш ніж 300. На ринку страхових послуг України страхування життя займає всього 0,66 %, в той час як в розвинених країнах - 30-40 %.

Особисте страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують життю, здоров'ю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавче закріплюються в Україні.

Особисте страхування відноситься до ризикової галузі, якщо мова йде, наприклад, про страхування від нещасних випадків, від захворювання та до накопичувального страхування, якщо мова йде про страхування життя, додаткової пенсій. Тобто особисте страхування поєднує ризикову та нокопичувальну (заоща-

джувальну) функції страхування. При цьому тимчасово вільні кошти акумулюються у страховому фонді та є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.

Об'єктом особистого страхування є майнові інтереси, пов'язані з:

S життям;

•/ здоров'ям;

S працездатністю;

•S додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи.

'~^г едметом особистого страхування є наступні ризики смерть;

S хвороба;

S каліцтво;

S травма;

S тривалість життя.

До специфічних рис особистого страхування відносяться:

S страхувальник чи застрахований повинен бути конкретною особою у вигляді об'єкту страхування;

S здійснюється на випадок настання певних страхових випадків;

S об'єкт страхування (особа) не має вартісної оцінки;

S страхова сума не обмежується вартісною оцінкою (оскільки її неможливо визначити) об'єкта страхування, а залежить від матеріального стану страхувальника;

S суб'єктів страхових відносин може бути більше двох: страховик, страхувальник, застрахований, вигодона-бувач;

S деякі підвиди особистого страхування можуть бути виділені як особливо довготривалі (страхування пенсії, життя тощо).

Класифікація особистого страхування здійснюється за різними ознаками:

•S за обсягом ризику, на випадок дожиття чи смерті; на випадок інвалідності, непрацездатності, недієздатності; непередбачуваних медичних витрат;

•S за кількістю осіб, що вказані в договорі страхування'. індивідуальне; колективне;

S за тривалістю страхового забезпечення: короткострокове (до одного року); середньострокове (від 1-го до 5-ти років); довгострокове (від 6-ти років);

S за формою виплати страхового забезпечення: одноразова виплата страхової суми; виплата страхової суми у вигляді ренти;

S за формою оплати страховик премій', одноразова оплата страхової премії; щорічна оплата страхової премії; щомісячна оплата страхової премії;

S за формою здіснення: обов'язкове; добровільне;

S за видом особистого страхування: страхування від нещасних випадків та хвороб; медичне страхування; страхування життя; додаткове пенсійне страхування, соціальне.

Кожний із зазначених видів страхування має свою відповідну класифікацію (поділ на підвиди), умови та правила здійснення страхування, порядок розрахунку страхових тарифів та виплати страхових сум, враховує багато впливових різноманітних факторів.

Так, наприклад, страхування від нещасних випадків включає: страхування від нещасних випадків школярів і дітей, страхування від нещасних випадків на транспорті, індивідуальне страхування від нещасних випадків, страхування від нещасних випадків за рахунок підприємств тощо. А страхування життя включає наступні види: страхування життя дітей, страхування на випадок смерті, страхування рент, змішане страхування життя.

Особливої уваги заслуговує змішане страхування життя, коли в одному договорі страхування комбінується страхування на випадок життя та на випадок смерті. Переваги такого страхування полягають в тому, що воно пропонує страхувальникам за меншу плату заключити договір про покриття ризику та забезпечити заощадження за допомогою одного полісу, виключаючи додаткові витрати на оформлення договорів та аналізу об'єкта страхування. Змішане страхування має багато різновидів, таких як з підвищеним захистом, на фіксований термін, зростаюче, до шлюбу, до повноліття. До того ж, оскільки в змішаному страхуванні розмір виплати на випадок смерті та випадок життя однаковий, то страхувальник може вибрати одну із комбінацій: більше відшкодування ризику, ніж заощаджень, чи навпаки.

Додаткове пенсійне страхування - досить новий вид страхування в Україні. Даний вид страхування передбачає створення приватного резерву з виплатами з нього у формі капіталу чи ренти у наступних випадках:

S вихід на пенсію;

S повна або часткова інвалідність;

S смерть.

Проте додаткове пенсійне страхування не може замінити пенсійне соціальне страхування. Максимальний вік застрахованої особи - за рік до пенсійного віку.

Отже, особисте страхування - досить великий вид страхування, який поєднує ризикову та заощаджувальну функції страхування. Конкретними страховими подіями за цим видом страхування є дожиття до закінчення терміну страхування чи втрата здоров'я в результаті реалізації певних ризиків. Об'єкти особистого страхування не мають абсолютного критерію вартості. Сформований страховий фонд є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.

8.2. Майнове страхування

Одним із найстаріших інститутів страхування є майнове страхування. Про нього згадується ще задовго до нашої ери, коли виникло натуральне страхування.

Майнове страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують майну чи групі речей від втрати (знищення) чи пошкодження, а також підприємницьких ризиків, однією із галузей страхування, закріпленої законодавче. Але захист від зазначених ризиків здійснюється за умови, що вони не носять навмисний характер.

Об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з:

•S володінням;

S користуванням;

S розпорядженням майна.

Предметом майнового страхування є:

S ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження певного майна;

•S ризик збитків у підприємницькій діяльності.

До специфічних ознак майнового страхування відносяться:

•S об'єкт страхування має вартісну оцінку;

S страхуванню підлягає конкретна власність;

S страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;

•S наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, необхідною умовою є наявність збитку; S страхове відшкодування не може бути джерелом не-

обґрунтованого збагачення страхувальника; S договір майнового страхування не укладається на

тривалий час;

*/ суб'єктів страхових відносин може бути три: страховик, страхувальник, вигодонабувач.

Класифікація майнового страхування здійснюється за наступними ознаками:

•S за формою здійснення: добровільне, обов'язкове; S за видами суб 'єктів страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю;

S за галуззю економіки: промисловість, сільське господарство тощо;

S за видом майна: транспорт (наземний, повітряний, морський); вантажів та багажу; кредитів; інвестицій; фінансових ризиків; судових витрат; виданих та прийнятих гарантій, основних засобів; оборотних активів; незавершеного виробництва; врожай сільськогосподарських культур, сільськогосподарські тварини, домашні птахи;будівлі, предмети домашнього майна; домашні тварини; тощо (визначається спеціальним переліком при ліцензуванні);

•S за видами укладених договорів: основний, додатковий; S за видами страхових подій: від вогню, від стихійних лих, нещасного випадку та інфекційного захворювання тварин; від аварії, вибуху.

Система ставок страхових тарифів, їх диференціація, застосування знижок, націнок, пільг - найбільш тонкий елемент страхових відносин. Тарифні ставки в майновому страхуванні диференційовані за галузевою належністю, за видами підприємств та організацій, за категоріями страхувальників, за ступенем ризику окремих видів транспорту, за групами тварин тощо. Знижки застосовуються, якщо страхується цілісний майновий комплекс, якщо страхувальник за даними об'єктами є постійним клієнтом страхової компанії та не отримував страхового відшкодування. Націнки призначені для страхування транспортних засобів та майна при проведенні випробувань та експериментів. Пільгами

користуються підприємства сільської місцевості та громадяни певних категорій (інваліди, постійні клієнти). Використання франшизи також впливає на зменшення розміру тарифної ставки.

Страхове відшкодування виплачується в залежності від розміру страхового збитку та системи (методу) страхування.

Збитком при страхування майна вважається:

S у разі його знищення чи крадіжки - його дійсна вартість з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку або дійсна вартість, виходячи із ринкових цін;

S у разі пошкодження - різниця між заявленою (вказаною, визначеною) дійсною вартістю і вартістю цього майна з урахуванням знецінення в результаті страхового випадку.

Страховий збиток при страхуванні основних. / оборотних активів включає:

•/ вартість знищеного майна за страховою оцінкою; вартість пошкодженого майна з урахуванням його знецінення;

S витрати, пов'язані із рятуванням майна, запобіганням та зменшенням збитків (переміщення майна в безпечне місце, відкачка води тощо);

S вартість робіт по приведенню застрахованого майна в належний вигляд (прибирання, сушіння, сортування тощо).

Із розміру страхового збитку вираховуються:

•/ вартість придатних для використання частин майна;

•S вартість придатних для використання, але знецінених, частин майна (дошки, цегла, запчастини, інструменти тощо)

Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів визначається:

S при крадіжці - за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку;

S при знищенні - за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

S при пошкодженні - за вартістю ремонту у наступному порядку: до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі

страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених у відповідності до відсотку зносу і ступеню їх знецінення, що викликані страховим випадком; включаються також витрат и на рятування транспортного засобу (у тому числі й додатковий збиток, викликаний рятуванням людей) під час страхового випадку, на приведення в належний вигляд та транспортування до найближчого реМОНТНОГО ПуНКТу 'ЧИ ПОСТІЙНОГО МІСЦЯ

проживання (але не дальше найближчого ремонтного пункту); окремо страховик оплачує вартість робіт по складанню кошторису витрат на ремонт, але оплачує збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу.

Страховий збиток при знищенні чи пошкодженні сільськогосподарських культур визначається, виходячи із вартості кількісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки), розрахованій за різницею між вартістю врожаю з 1 га в середньому за останні 5 років і даного року діючих державних закупівельних цін. У разі підсіву чи пересіву сільськогосподарських культур враховується середня вартість витрат на пересів чи підсів і середня вартість врожаю заново посіяних чи підсіяних культур.

В Україні в січні 2001 р. прийнято обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень для державних сільськогосподарських підприємств, а стосовно врожаю зернових культур та цукрових буряків - сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Страхові платежі по обов'язковому страхуванню врожаю компенсуються у розмірі, не менш як 50 % витрат, понесених підприємствами.

Страховий збиток при страхуванні сільськогосподарських тварин визначається:

S при їх загибелі - за балансовою (інвентарною, вказаною при договорі страхування) вартістю (робочої худоби - з урахуванням амортизації) на день загибелі; '•S у разі вимушеного забою - із суми збитку вираховується вартість м'яса, придатного для використання, вартість шкурки, відходів, що використовуються. ІМщим видом страхування відшкодовується тільки прямий «збиток — загибель (падіж, вимушений забій) тварини. Втрати

продукції, що с непрямим збитком, по страхуванню не відшкодовуються.

Отже, майнове страхування є видом страхування, в якому об'єктом страхових відносин виступає майно. Воно забезпечує страховий захист та відшкодування, насамперед, прямих збитків, хоча за певних умов в обсяг страхової відповідальності можуть включатися й непрямі збитки.

8.3. Страхування відповідальності

Страхування відповідальності в Україні представляє собою самостійну галузь страхування. Хоча в світовій практиці його часто відносять до особливого виду майнового страхування.

Страхування відповідальності є формою захисту від ризиків, що загрожують третій особі (її здоров'ю чи майну), однією з галузей страхування, що закріплена законодавче. Зазначена галузь страхування поєднує в собі риси як майнового страхування, коли шкода завдається майну, так і особистого страхування, коли шкода завдана життю, здоров'ю громадян.

Об'єктом страхування відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником:

•S заподіяної їм шкоди особі або її майну;

S шкоди, заподіяної юридичній особі.

Під майновим інтересом необхідно розуміти збиток, який поніс би страхувальник, якби його відповідальність не була застрахована.

Мета страхування відповідальності - страховий захист економічних інтересів страхувальників, здатних заподіяти шкоду третім особам.

Предметом страхування відповідальності є:

S ризики особистого страхування (життя, здоров'я, працездатність) - ті, що пов'язані з можливістю заподіяння шкоди;

•/ ризики майнового страхування (знищення, нестачі, пошкодження).

До специфічних ознак страхування відповідальності відносять:

•/ суб'єктами страхових відносин є три сторони: страховик, страхувальник, третя сторона - застрахований, кому буде виплачуватись страхове відшкодування -наперед не визначений;

^ невизпачена вартість об'єкта страхування; S забезпечує відшкодування збитку тертій особі і одночасно виступає у якості охорони майнових інтересів самої о страхувальника;

^ страхова сума встановлюється в договорі як ліміт (межа) відповідальності страхувальника, яка може виникнути при заподіянні страхувальником шкоди, на весь термін дії договору страхування чи на один страховий випадок, а для обов'язкової форми - встановлюється Кабінетом Міністрів України і може змінюватись не пізніше, ніж за два місяці до початку нового календарного року за поданням Уповноваженого органу. У відповідності до особливостей, які є характерними для страхування відповідальності, страховики вимушені створювати достатньо великі грошові резерви, щорічно відраховуючи їх у фонд майбутніх виплат.

Страхування відповідальності класифікується:

•S за формою здійснення: добровільне, обов'язкове;

•S за видами застрахованого суб 'єкта страхових відносин:

юридичні особи; фізичні особи; •S за об 'єктом страхування: страхування заборгованості;

страхування на випадок відшкодування шкоди; S за видами договорів: звичайні, додаткові. В свою чергу кожний з видів страхування відповідальності поділяється на підвиди. Наприклад, у відповідальності заборгованості найчастіше виділяють: страхування кредитів, депозитів тощо, а в страхуванні відповідальності на випадок заподіяної шкоди -страхування професійної відповідальності (лікарів, адвокатів, архітекторів-будівельників та інш., які займаються приватною практикою), відповідальності власників транспортних засобів, відповідальності перевізника, цивільної відповідальності підприємств - джерел підвищеної небезпеки тощо. Зазначені підвиди підлягають ще детальнішому поділу, в залежності від об'єктів страхування та роду небезпек.

Отже, страхування відповідальності поєднує в собі риси майнового та особистого страхування. Через страхування відповідальності відшкодовуються майнова шкода, спричинена третім особам, які наперед не відомі. Сам страхувальник при цьому не звільняється від адміністративної та кримінальної відповідальності. Здійснюється у добровільній та обов'язковій формі.

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 14 151617 18 19 Следующая ⇒