Основні терміни якості

Система якості — сукупність взаємопов'язаних та взаємоді­ючих елементів організаційної структури, визначених механізмі)! відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального управління якістю та її відповідністю встановленим вимогам.

Система управління якістю — сукупність органів і об'єктів управління, що взаємодіють за допомогою матеріально-техніч­них і інформаційних засобів під час управління якістю продукції.

Система управління довкіллям — сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для фор­мування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики.

Стандарт — документ, що встановлює для загального і багато­разового застосування правила, загальні принципи або характери­стики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досяг­нення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, роз­роблений у встановленому порядку на основі консенсусу.

Міжнародний та регіональний стандарти — стандарти, прий­няті відповідно міжнародним та регіональним органом стан­дартизації.

Національні стандарти — державні стандарти України, прий­няті центральним органом виконавчої влади у сфері стандарти­зації та доступні для широкого кола користувачів.

Нормативний документ — документ, який встановлює прави­ла, загальні принципи чи характеристики різних видів діяль­ності або їх результатів.

Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Технічний регламент — нормативно-правовий акт, прийня­тий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.

Стандартизація — діяльність, що полягає у встановленні по­ложень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі й сприянню науково-технічному співробітництву.

Міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповід­них органів усіх країн.

Орган стандартизації — орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародно­му рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення їй затвердження стандартів.

Сертифікація — процедура, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління які­стю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим за­конодавством вимогам.

Декларування відповідності — процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі — вироб­ник) під свою повну відповідальність документально засвід­чує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам.