Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Карел Чапек про те, як постав його твір




 

 

Мене запитали, як виник у мене задум написати “Війну з саламандрами” і чому я обрав саме саламандр, щоб зробити з них носіїв ідеї свого так званого роману-утопії про загибель людської цивілізації. Що ж, коли розповідати відверто, як виник у мене цей задум, мушу чесно признатися; спочатку я, власне, ніякої утопії писати не збирався. Я не почуваю якогось особливого потягу до утопій; перше ніж я почав писати своїх “Саламандр”, у мене був на думці зовсім інший роман; я задумав образ славної людини, в якому почасти хотів відтворити риси свого покійного батька, постать сільського лікаря серед своїх пацієнтів; це мала бути ідилія з життя медика і водночас екскурс у патологію суспільства. Я мав чимало втіхи з цього сюжету, цілі тижні й місяці будуючи його в голові, але якось не міг поринути в нього до кінця. Перешкоджав невиразний сумнів: чи матиме що робити той добряга-лікар у світі, такому розладнаному, яким він був тоді і є досі? Звісно, він міг лікувати людей і їхні хвороби, але був занадто далекий від тих недуг, на які хворіє наш світ. Я думав про доброго лікаря, а весь світ тим часом говорив про господарську кризу, національну експансію й майбутню війну. І я не міг цілком ототожнити себе зі своїм лікарем, бо я теж - хоч цього, мабуть, і не вимагають від письменників - був і лишаюся глибоко стривожений долею людства. Звичайно, я ніяк не спроможний відвернути те, що загрожує людській цивілізації; але я принаймні не можу не бачити цієї загрози й не думати про неї майже весь час.

Тоді - було це торік навесні, коли в світовій економіці справи стояли препогано, а в політиці - ще гірше, - я з якоїсь нагоди написав таку фразу: “Не слід думати, що та еволюція, завдяки якій виникло наше життя, була єдино можливою формою еволюції на цій планеті”. І з цього все зродилось. Ця фраза винна в тому, що я написав “Війну з саламандрами”.

Адже й справді: ми не можемо виключити того, що за сприятливих обставин рушієм культурного розвитку міг стати замість людини інший тип життя, інший зоологічний вид. Людина зі своєю цивілізацією й культурою, з усією своєю історією розвинулася з класу ссавців, з родини приматів; проте можна уявити собі, що така сама еволюційна енергія могла окрилити розвиток якогось іншого виду тварин. Не виключено, що в певних життєвих умовах бджоли або мурашки могли б розвинутись у високоінтелектуальні істоти, здатність яких до створення цивілізації була б не менша, ніж наша. Не можна цього виключити й щодо інших тварин. За сприятливих біологічних умов якась цивілізація, і то не нижча від нашої, могла б виникнути й у морських глибинах.

Така була моя перша думка, а за нею з’явилася друга: якби не людина, а інший зоологічний вид досяг того ступеня, що його ми називаємо цивілізацією, то як ви гадаєте - чи робив би й він такі дурниці, як людство? Чи так само воював би? Чи зазнавав би таких самих історичних катастроф? І як би дивились ми на імперіалізм ящерів, націоналізм термітів, економічну експансію чайок або оселедців? Що б ми сказали, якби не людина, а інший зоологічний вид заявив, що завдяки своєму інтелектові й численності лише він має право заселити весь світ і панувати над усім живим?

Таким чином, це зіставлення з людською історією, і то з історією найактуальнішою, змусило мене сісти за письмовий стіл і написати “Війну з саламандрами”. Критика визначила її як утопічний роман. Я відкидаю таке визначення. Це не утопія, а сьогоднішній день. Це не роздуми про якесь далеке майбутнє, а віддзеркалення того, що існує тепер і серед чого ми живемо. Це не фантазія; фантазій я вам навигадую задарма скільки завгодно, аби тільки захотіли. Мені йшлося про дійсність. Література, яка не цікавиться дійсністю і тим, що насправді відбувається в світі, письменство, що не хоче реагувати на все це з такою силою, яка лиш дана слову й думці, - не моя сфера, і тут нічого не вдієш.

У цьому вся річ: я написав своїх “Саламандр”, бо думав про людей, і обрав як алегоричний образ саме саламандр не тому, що люблю їх більше або менше від інших божих створінь, а тільки тому, що колись у відбитку кістяка гігантської саламандри третинного періоду помилково вбачили скам’янілі рештки нашого предка-людини; отож саламандри серед усіх тварин мають особливе історичне право виступати на сцену в ролі нашого символу. Та хоч вони й були тільки приводом для відображення людських справ, авторові довелося вживатись у їхній образ; правда, це вживання було пов’язане з відчуттями мокрості й холоду, але водночас і з такою самою насолодою та жахом, як вживання в образ людини.

 

1936

 

 

© ЧАПЕК К. Війна з саламандрами: Роман. - К.: Дніпро, 1978.

© ЧАПЕК К. Твори: В 2-х т. Т. 1. Фабрика Абсолюту; Кракатит; Війна з саламандрами: Романи. - К.: Дніпро, 1987. - 640 с.

© ЛІСНЯК Ю. Я., переклад з чеської, 1978.

 


[1] “Батя” - фірма чеського взуттєвого короля Томаша Баті, що експортував взуття в багато країн світу.

[2] Селища (малайськ.).

[3] Дуже шкода, капітане (англ.).

[4] Чортова затока (англ.).

[5] Дякую (англ.).

[6] Паном (малайськ.).

[7] Тодді - пальмова горілка.

[8] Акула (англ.).

[9] Голомбек Бедржіх (1901-1961), Валента Едуард (1901-1973) - чеські журналісти, колеги Чапека по газеті “Лідове новіни”, автори нарисів, романів і книжок про Яна Вельцля.

[10] Вельцль Ян (1868-1937) - чех, що значну частину свого життя пробув у полярних краях, в Сибіру й на Алясці як золотошукач, рибопромисловець, торговець. Один час був ватажком ескімоського племені. Після повернення Вельцля на батьківщину (1928 р.) чеські письменники й журналісти Рудольф Тесноглідек (1882-1928), Голомбек і Валента написали низку книжок про його мандри.

[11] Капітан ван Тох. Дуже радий (англ.).

[12] Так (гол.).

[13] Ява, Борнео, Філіппіни. Острови Фіджі. Соломонові острови. Каролінські острови. Самоа. Проклятущий острів Кліппертона. Ціла купа проклятущих островів (англ.).

[14] Репортери (англ.).

[15] За ваше здоров’я (англ.).

[16] Фунтів стерлінгів? (aнгл.).

[17] Бачите? (aнгл.).

[18] Купу грошей (англ.).

[19] Стій! (нім.).

[20] Додержує свого слова (англ.).

[21] Тут: розумієш (англ.).

[22] Судновласник (англ.).

[23] Порівну (англ.).

[24] Шкода (англ.).

[25] Що? Корабельної аварії? (aнгл.).

[26] Рекомендації (англ.).

[27] Компанія (англ.).

[28] Хлопче (англ.).

[29] Банкіри (англ.).

[30] Моїй батьківщині (англ.).

[31] Газет (англ.).

[32] Я знаю (англ.).

[33] Мій добрий приятель (англ.).

[34] Консула республіки Еквадор (ісп.).

[35] Капітан Й. ван Тох О[ст]-І[ндська] і Т[ихоокеанська] пароплавна компанія. Судно “Кандон-Бандунг”. Сурабайя. Морський клуб (англ.).

[36] Дуже радий бачити вас, капітане. Заходьте, будь ласка (англ.).

[37] Пам’ятаєте? (aнгл.).

[38] Отак-то (англ.).

[39] Капітан далекого плавання (англ.).

[40] Так, сер. Океанський моряк. Ост-Індське й Тихоокеанське пароплавство, сер (англ.).

[41] Галон (англ.).

[42] Зондського архіпелагу? (aнгл.).

[43] Їй ціна - мільйони (англ.).

[44] Паскудна брехня, сер (англ.).

[45] Хлопче-тапа (англ.).

[46] Скель (англ.).

[47] Скойки-перлівниці (англ.).

[48] Чудо (англ.).

[49] Винищувач акул (англ.).

[50] Пароплав без певного маршруту (англ.).

[51] Хлопче (спотворене англ.).

[52] Спостереження (англ.).

[53] Експеримент (англ.).

[54] Дамба (англ.).

[55] Відомство водних споруд (гол.).

[56] Медуза (англ.).

[57] Будь чоловіком (англ.).

[58] Розумієте (англ.).

[59] Ферми (англ.).

[60] Заставу (англ.).

[61] Товари (англ.).

[62] Кораблі, пароплави й танкери (англ.).

[63] Палуба під тентом (англ.).

[64] Шканці (англ.).

[65] Фріско - просторічна назва Сан-Франціско.

[66] Правильно (англ.).

[67] Тут - цілком нормальний (англ.).

[68] Морському госпіталі (англ.).

[69] Ця фраза кидає іронічне світло на назву яхти “Глорія Пікфорд”, у якій претензійно з’єднані ім’я й прізвище кінозірок Голлівуду Глорії Свенсон і Мері Пікфорд.

[70] Мається на увазі герой балади Ф. Шіллера “Рукавичка” (1797).

[71] “Пароплав “Горн” - кінофільм, знятий у 1931 році в Африці американським режисером Ван Діком (1887-1943), про пригоди в Африці торговця Горна й білої дівчини, взятої в полон тубільцями.

[72] Статева привабливість (англ.).

[73] “Національний географічний журнал” (англ.).

[74] Йоганнес Якоб Шейхцер (1672-1733) - природознавець із Цюріха, геолог і палеонтолог. Відбиток стародавньої саламандри, в якому вбачали відбиток скелета “допотопної” людини, був знайдений Шейхцером у 1700 р.

[75] “Людина, сучасник потопу” (латин.).

[76] Мей Уест (нар. 1892) - американська опереткова й драматична актриса, одна з кінозірок Голлівуду, автор п’єси “Sex” (“Чуттєвість”, 1926), виконавиця головних ролей у фільмах “Красуня 90-х років” (1934), “Шлях у вище товариство” (1935).

[77] Мається на увазі фільм “Приватне життя Генріха VIII”, поставлений 1933 р. англійським режисером Александром Корда (1893-1956).

[78] “Природничі науки” (англ.).

[79] Доброго ранку (нім.).

[80] Ласкаво просимо (нім. і іт.).

[81] До побачення (нім.).

[82] Гібл Ян (1786-1834) - чеський письменник і редактор розважальних і наукових журналів; журнал “Пллос” виходив у 1820-1821 рр.

[83] Пресл Ян Сватоплук (1791-1849) - діяч епохи чеського національного відродження, професор природознавства, ботанік і автор книжки “Ссавці”, систематичний посібник для самонавчання” (1834).

[84] “Основи природознавства, або фізики” Войтеха Седлачека - перший написаний чеською мовою виклад основ фізики й математики, що належав перу Йозефа Войтеха Седлачека (1785-1836). Видавався в 1825-1828 рр.

[85] “Крок” - чеський природничий журнал енциклопедичного характеру. Видавався Я. С. Преслом у 1821-1840 рр.

[86] “Часопис Чеського музею” - науковий чеський журнал, що видається з 1827 р.

[87] У оригіналі роману текст газетної вирізки складений готичним шрифтом, що вживався в Чехії в кінці XVIII - на початку XIX ст., і з збереженням особливостей чеської орфографії тих часів. Дальші міркування Угера надруковані латинським шрифтом, але також з елементами архаїчного правопису, чим автор натякав на застарілі погляди деяких чеських учених, своїх сучасників.

[88] Поль Адан (1862-1920) - французький письменник, автор історичних і утопічних романів, у яких відчутна підкреслена увага до еротики й аморалізму.

[89] Олдос Хакслі (1894-1963) - англійський буржуазний письменник, автор утопічних романів. У романі “Новий прекрасний світ” (1932) люди майбутнього зображені ним як аморалісти.

[90] Уміла тварина (латин.).

[91] Див. G. Kreuzmann, Geschichte der Molche. Hans Tietze, Der Molch des XX Jahrhunderts. Kurt Wolff, Der Molch und das deutsche Volk. Sir Herbert Owen, The Salamanders and the British Empire. Giovanni Focaja, L’evoluzione degli anfibii durante il Fascismo. Leon Bonnet, Les Urodéles et la Société des Nations. S. Madariaga, Las Salamandras y la Cibilización та ін.

(Г. Крейцман. Історія саламандр; Ганс Тієце. Саламандра XX сторіччя; Курт Вольф. Саламандра і німецький народ (нім.); Сер Герберт Оуен. Саламандри і британська імперія (англ.); Джованні Фокаджа. Еволюція земноводних у добу фашизму (італ.); Леон Бонне. Хвостаті земноводні й Ліга націй (фр.); С. Мадаріага. Саламандри й цивілізація (ісп.).)

[92] Див: “Війна з саламандрами”, книга І, розділ XII.

[93] Як доказ наведемо першу ж таки вирізку з колекції пана Повондри:

 

НА РИНКУ САЛАМАНДР

 

(ЧТА) Згідно з останнім квартальним звітом, який опублікував синдикат “Саламандра”, збут саламандр зріс на 30 %. За три місяці продано майже сімдесят мільйонів саламандр - головним чином до Південної й Центральної Америки, Індокитаю та Італійського Сомалі. Найближчим часом планується поглиблення й розширення Панамського каналу, очищення гавані в Гуаякілі та усунення кількох мілин і рифів у Торресовій протоці. Самі ці роботи за приблизною оцінкою вимагатимуть переміщення дев’яти мільярдів кубометрів грунту. Будівництво масивних островів-аеропортів на лінії Мадейра - Бермуди має розпочатись наступної весни. Сполучення Маріанських островів підмандатних Японії, триває; на сьогоднішній день там створено вісімсот сорок тисяч акрів нового, т. зв. легкого суходолу між островами Тініан і Сайпан. Оскільки попит зростає, ціни на саламандр дуже сталі й складають: “лідінг” - 61, “тім” - 620. Запаси товару достатні.

[94] Про такі перешкоди свідчить, наприклад, оця газетна вирізка без дати:

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...