Інвестиційні монети

• золото, срібло, платина і пала­дій у монетах, проби яких відповіда­ють або перевищують проби, вста­новлені для мірних злитків відповід­ного банківського металу, — у кіль­кісних одиницях лігатурної маси ме­талу; нижчих проб, встановлених для мірних злитків відповідного банків­ського металу, — у кількісних одини­цях маси хімічно чистого металу.

Інформація про масу банківсько­го металу, розміщена на його злитку або викладена в документальному оформленні й обліку, може бути ви­ражена у грамах чи в тройських унці­ях. Облікова вагова одиниця банків­ських металів, що використовується в Україні й в усьому світі, — тройська унція (31.1034807 г).

Оскільки банківські метали є ва­лютною цінністю, однак не належать до категорії іноземної валюти, варто розглянути їх функції як монетарних активів, що перебувають в обігу на інвестиційному ринку України. По­тенційно банківські метали як ана­логи іноземної валюти можуть вико­нувати всі функції, визначені сучас­ною грошовою теорією як функції грошей.

ФУНКЦІЇ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

тже, розглянемо функції доро­гоцінних металів, законодавчо визначених як банківські, що фактично використовуються як аль­тернатива іноземній валюті під час проведення інвестиційних та інших операцій суб'єктами господарю­вання. Зауважимо, що нині уряди- емітенти основних резервних світо­вих валют зацікавлені у позбавленні банківських металів притаманних сучасним грошам функцій. Багато іноземних, а за ними й вітчизняні науковці, наприклад, О.М.Шаров, проявили солідарність із науковими апологетами світової демонетизації золота. Зокрема О.Шаров стверджу­вав: "Центральні банки, які давно зрозуміли це (констатацію потреби повної демонетизації золота — Авт.), фактично заморозили свої операції з жовтим металом ще після краху в 1966 році системи офіційної ціни і повернулися до них лише наприкін­ці сімдесятих років. Повернулися з єдиною метою: поступово позбави­тися від своїх золотих запасів (про­вести їх "деекономізацію") таким чином, щоб викид на фінансові рин­ки величезної кількості металу не за­валив його ціну..."^[2].

Із часу написання цитованої статті відбулося багато подій, і ця накресле­на мета в Україні була досягнута — в країні розвинувся ефективний лібе­ральний ринок банківських металів. Однак політичні й фінансові події останнього десятиліття довели, що центральні банки й уряди економіч­но розвинутих країн не можуть забез­печити економічну та політичну ста­більність у цілому світі, й чим ниж­чий цей рівень стабільності у кон­кретній країні чи регіоні, тим біль­шою стає схильність до монетизації золота у відповідній частині світу.

Функція міри вартості грошей. Унаслідок відмови монетарних ін­ститутів світу від золотовалютних і золотодевізних стандартів грошового обігу нині таку функцію банківські метали виконують лише опосередко­вано — через міжнародний ринок банківських металів, на якому розра­хунковою одиницею є долар США.

Функція засобу обігу. Новітні сис­теми електронних розрахунків зро­били недоцільними розрахунки бан­ківськими металами шляхом їх фі­зичного переміщення, тому золото й інші банківські метали у розрахунках не використовуються, що, до речі, передбачено і чинним законодав­ством України.

Функція нагромадження є фактич­но цариною банківських металів. При­ватні інвестори, міжнародні фінансові фонди й організації, комерційні бан­ки, компанії, суверенні держави праг­нуть збільшувати в інвестиційних портфелях частки банківських металів. Це спричинено зокрема й нинішньою фінансово-економічною кризою та політичною нестабільністю у багатьох регіонах світу, впливу яких зазнає й ін­вестиційний ринок України.

- Частка монетарного золота в структурі міжнародних резервів окремих країн світу*

Функція засобу платежу. Її нині банківські метали практично не вико­нують. Частково це пов'язано з тим, що питома вага банківських металів у сучасному обсязі грошових активів суб'єктів господарювання незначна.

Не виконують банківські метали і функцію світових грошей, про що уже йшлося.

Нині ринок дорогоцінних металів складається з постачальників (видобувні компанії, асоціації виробників, афінажні підприємства то­що), спеціалізованих посередників (комерційні й інвестиційні банки, дилерські компа­нії), а також фінансових і промислових споживачів (центральні банки, інвестори то­що). Торгівля на ньому здійснюється в зливках, які можуть бути різними за вагою, а їх купівля та продаж покладена на фінансово-кредитні установи. Вони виконують опе­рації із «розповсюдженням» зливків, випуском золотих чеків, відкриттям металевих рахунків для фізичних та юридичних осіб.

За даними Grendon International Research (GIR), що надійшли від The Industry Catalogue of Gold Bars Worldwide and The Industry Collection of Gold Bars Worldwide, стандарти золотих зливків, які випускаються у світі, можна поєднати у 57 групи. До ознак, за якими здійснюється класифікація, стали: вага, форма, прикраси чи відмінна особливість (таблиця 1).

Таблиця 1

Типи і види зливків

Хоча ювеліри, промисловість й інші споживачі використовують значну частину зливків, в світі їх випускають також для інвестування (вони складають 48 груп з 57). У останні 9 груп поєднують випущені dore зливки, зливки, що виплавляють з брухту, зливки, що випускаються за твердою ціною чи з відносно високою премією та стан­дартизовані зливки (таблиця 2).