Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Як відомо, в економіці є два головних способи вимірювання величин: на визначену дату («запас») та за визначений період, частіше всього за рік («потік»).

Золото як запас, окрім безповоротно втраченого існує в трьох головних формах:

7. Централізовані запаси в казначейських та державних банках;

8. Приватні тезавраційні накопичення фізичних і юридичних осіб (фірм, банків і т.д.);

9. Метал, який використовується у різних галузях промисловості та побуті, і придатний для повторного застосування.

Централізовані золоті запаси прийнято називати монетарним (грошовим) золотом, оскільки це золото по своїй суті є найближчим до грошей, особливо тому що являє собою резерв міжнародних платіжних засобів. Однак воно існує далеко не у формі монет, а майже виключно у формі стандартних високопробних валютних злитків.

Золото може використовуватися в таких моментах:

1. Офіційні резерви. До середини минулого століття золото офіційно вважалось засобом платежу. З переходом від Бреттон-Вудської до Ямайської валютної системи золото перестало виступати в якості всесвітньої одиниці, однак не втратило резервної функції, залишаючись і до цього часу одним із основних міжнародних визначників вартості.

Центральні банки та міжнародні організації зберігають біля 20% золотих резервів (рис. 1.).

6. Вторинна переробка. Оскільки в процесі промислового виробництва золото практично не піддається руйнуванню, його вторинна переробка - друге після видобутку джерело формування пропонування на цей метал. Вторинній переробці піддається золотий лом, який складається з колишніх ювелірних прикрас, деталей електротехніки та старих механізмів. Поширеність вторинної переробки неоднакова в різних країнах, лідером в цій області є країни Азії. Також там дуже поширений штучний перепродаж ювелірних виробів, які частіше всього йдуть на переплавку.

7. Видобуток золота. Це основне джерело формування його пропонування. Прийнято розрізняти два основних способи видобування золота: розсипний і рудний. Середньосвітовий показник видобутку розсипного золота складає 7 % [3]. Беззаперечним лідером тут є Росія, яка щорічно добуває його в розмірі 16%. Розробка рудних покладів - самий масштабний та прибутковий спосіб видобутку золота (близько 93% золота рудним шляхом, у Росії 84%) [4].

За всю історію людства, за приблизними оцінками, було видобуто близько 158 тис. тонн золота, з них третину - після 1950 р..

Так, у 1980 р. сумарне виробництво золота в країнах Заходу складало 944 тонни, а ПАР 675 тонн (більше 70% від видобутку розвинутих країн), то до 1990 р в ПАР, яка продовжувала залишатися найбільшим у світі виробником, добувалось уже 605 тонн (35% сумарного випуску золота в країнах Заходу). У 2008 р. випуск порівняно з 1970-ми роками скоротився практично на 70% (з 800 до 254 тонн) і країна втратила позиції найбільшого світового виробника золота. На зміну ПАР прийшов новий лідер - Китай, який видобув у 2008 році 270 тонн жовтого металу [6].

До початку 1990-х років суттєво збільшили свою частку на світовому ринку такі країни, як США та Австралія. В США виробництво зросло до 294 тонн (в 10 разів вище рівня 80-х рр.), в Австралії - до 244 тонн (в 14 разів). Також нові великі виробники золота з'явились в південно-західній частині басейну Тихого океану - Філіппіни, Папуа - Нова Гвінея та Індонезія, а також в Латинській Америці. Наприклад Індонезія в 1992 р. виробляла 2 тони золота, в 2005 р. уже 114 тонн; в Перу золотовидобуток збільшився з 18 тонн в 1992 р. до 203 тонн в 2006 р. [4; 6].

Однією із важливих тенденцій став приріст видобутку в найбідніших країнах, які існують в основному за рахунок експорту золота. Наприклад, загальна частка золота в структурі експорту Гани складає третину, а в Малі - половину.

За результатами 2008 р. близько 64% світового виробництва золота забезпечило 8 країн (рис. 2.).

Як повідомляє агентство Bloomberg світовий обсяг видобутку золота може зрости у 2010 р. на 2% після підвищення на 6,8% за підсумками 2009 р.

За підсумками 2009 р. видобуток збільшився вперше за 4 роки - до 2572 тонн максимуму за 6 років.

Серед країн лідером з видобутку золота у 2009 р. залишився Китай, при цьому Австралія піднялася на друге місце з четвертого в 2008 р. ПАР опустилася з другого на третє, США зайняли четверту позицію, а Росія замкнула п'ятірку лідерів.

4. Споживання та розподіл золота. Історично склалося, що більша частина золота споживається азіатськими країнами. Відповідно, у зв'язку з ростом благоустрою населення цих країн, золото буде залишатися важливою категорією їх споживання на світовому ринку. В цілому ж країни- споживачі прийнято розділяти на дві групи. Перша - технічно розвинуті країни (Японія, Німеччина, США), які використовують золото в основному в промислових цілях. Друга група - країни, левова частка споживання яких представлена ювелірною промисловістю (Італія, Португалія, Китай, Індія, країни Азії, Південної та Північної Африки) [7].

Виділяють три основні сегменти споживання золота: ювелірна промисловість, споживання в промислових цілях та інвестиційний попит (рис. 3).

Рис. 3. Структура споживання золота в світі за 2009 рік

Попит на ювелірну продукцію, з одного боку, сильно диференційований, а з іншого - підпорядковується ряду загальних принципів, які стосуються відношення до золота і потреби в ньому. Наприклад, купівля золотих прикрас, як правило, асоціюється з наближенням свята (весілля, ювілей, тощо). Тобто, попит на ювелірну продукцію підлягає сезонним коливанням.

Щодо споживання золота в промислових цілях, то варто зазначити, що на промисловість (в основному електротехніку та медицину) припадає біля 12% світового попиту на золото. Лідерами у виготовленні сплавів для використання у стоматології є Японія, США та Німеччина. У промисловому виробництві лідерами є Північна Америка, Західна Європа та Східна Азія, де цей сектор розвивається особливо бурхливо

Золото розцінюється не тільки як символ багатства та довговічний метал, але й як актив-сховище в негативних економічних умовах. Основною причиною вкладень у золото можна вважати захист засобів (активів) від знецінення в умовах нестабільності на світовому ринку. Каталізатором інвестиційного попиту виступають інфляційні очікування, геополітична нестабільність і зростаючі потреби в диверсифікації (рис. 4.).

4. Динаміка попиту, пропонування та ціни на золото протягом 2002-2007 років

Попит на золото, як інструмент інвестицій, в кінці 2009 р. перевищив попит на ювелірне золото вперше з 1980 р. на тлі зро стання вартості дорогоцінного металу до рекордного рівня.

За даними аналітичної компанії GFMS Ltd., інвестиційний попит на золото збільшився в жовтні-грудні 2009 р. на 2% - до 219,5 тонни. Попит на дорогоцінний метал з боку роздрібних інвесторів Північної Америки і Західної Європи підскочив на 77%.

За даними World Gold Council, світовий попит на золото в четвертому кварталі 2009 р. збільшився на 2,6% - до 819,7 тонни.

Можна визначити такі фактори, які сприяли розвитку ринку золота:

1. Американський фактор. Протягом останніх десятиліть долар США став виконувати роль світової валюти, виступаючи основним видом валютних резервів більшості країн. Крім того, долар перетворився в загально визнану розрахункову одиницю в договорах із сировинними товарами. В результаті будь-які коливання американської валюти стали безпосередньо відображатися і на дорогоцінному металі. Характерно, що 50-% знецінення долара по відношенню до євро за останніх два з половиною роки призвело майже до аналогічного зростання ціни на золото. В подальшій девальвації долара зацікавлене саме США, тому експерти вважають, що й зростання цін на золото практично запрограмоване [5].

2. Азіатський фактор. За даними World Gold Council протягом 2008 р. попит на золото в світі зріс на 8,2%. В Японії він піднявся на 10%, у США - на 4%, у Саудівській Аравії - на 12%, у Китаї - на 35%, а в Індії - на 25%. Такому бурхливому росту на жовтий метал в Азії сприяв ряд обставин. Протягом 53 років влада КНР суворо забороняла продаж золотих злитків населенню. Проте нещодавно правителі Піднебесної офіційно дозволили своїм громадянам купувати та зберігати цей дорогоцінний метал. Якщо кожний десятий із 1,2 млрд. китайців купить всього лиш одну тройську унцію (31,37 г) золота, це буде означати додатковий продаж 3750 тонн золота, причому, що в світі щорічно видобувається всього 2550 тонн цього металу [3].

3. Ісламський фактор. 57 мусульманських країн (члени Організації Ісламської конфедерації з населенням 1,9 млрд. чол.) погодились підтримати створення нової грошової одиниці - динара - першої в світі за останні 75 років повністю забезпеченої золотом валюти. Один динар важить 4,25 г і складається із золота 916 проби. 8 динарів рівні 1 тройській унції чистого золота. Сукупний ВВП 57 мусульманських країн складає приблизно 1,5 трлн. дол. США, що є еквівалентом 100000 тонн золота [3].

4. Природній фактор. Згідно оцінок U.S. Geological Survey, за всю історію існування людства було видобуто 145200 тонн золота. З них приблизно 15% виявилось втраченим або використано в процесах, які не піддаються обліку промислових процесів. Із тих 123000 тон, що залишилися приблизно 33000 тонн зберігаються в центральних банках, а 90000 тонн знаходяться в приватному володінні у вигляді ювелірних прикрас, золотих монет та злитків [5].

Існують такі способи інвестування у золото:

1. Інвестування у фізичне золото. Одним із способів інвестування є відкриття золотого рахунку в банку. Другим способом є купівля золотих сертифікатів, іменних цінних паперів, які містять ідентифікаційні характеристики золота і секретний код власника. Існує і такий інструмент вкладання засобів у золото, як план акумуляції рахунків (GAP), при якому щомісячно із рахунку інвестора знімається визначена сума на яку кожного дня купується золото (незалежно від ситуації на ринку).

2. Інвестиції в цінні папери. Вкладання в золото через цінні папери має за мету купівлю деривативів (ф'ючерси, опціони, варіанти), акцій золото видобувних компаній або вкладень в золоті фонди.

Факторами привабливості інвестицій в золото є: по-перше, золото володіє тезавраційною цінністю, по-друге, знижує вартість портфелю (завдяки включенню у вартість золота інфляційних ризиків), і по-третє, альтернативне направлення інвестицій в період нестабільності на світовому ринку [8].

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒