Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Посівання в Західному Поділлі. (На прикладі віншувань у Надзбруччі).

Вiншування в Надзбруччі (Західне Поділля) – невiд’ємна частка атрибуту свят новорiчного циклу. Iснує багато колядок, щедрiвок i вiншувань, якi приуроченi для всiх людей, починаючи вiд дитини аж до людей похилого вiку, для усiх професiй i занять. З давнiх давен у досліджуваній місцевості iснує традицiя: збиралася велика група людей бiля церкви (юнаки, дiвчата, молодицi, чоловiки, господарi i господинi) i йшли з колядою по вулицi аж до роздорiжжя, а там, роздiлившись на меншi групи, розходились вулицями, колядуючи, йшли вiд хати до хати, не обминаючи жодної оселi [17]. На увагу заслуговує фрагмент християнського колядування на Теребовлянщині:

З подвiр’я долинають веселi вигуки. Бiля вiкна, що виходить на вулицю, спiвають кiлька хлопцiв усiм вiдому щедрiвку “Ой чи є, чи нема”:

Ой чи є, чи нема Гурт вiдповiдає: Щедрий вечiр, добрий вечiр,

Пан господар вдома? Пан господар дома!

Господар виходить на вулицю, його просять, щоб дозволив заколядувати. (Це прохання колядники можуть адресувати i господинi). Саме це засвiдчує пропонований зразок “Виплив мiсяць”.

Виплив мiсяць серед неба, наче жовта диня,

Чи нас пустить серед ночi добра господиня?

Щоб у вашiм добрiм свiтi квiти розквiтали.

Щоби вашi днi прийдешнi ще кращими стали.

Хай вам, добра господиня, роки йдуть поволi,

Щоб зазнали ви у свiтi хорошої долi!

(Зап. у м. Теребовлi, 2009 р., від посівальників.)

Пiсля цих привiтань господар або господиня запрошують гурт до оселi. Ватага виходить посеред гурту і мовить:

– Ми завiтали до вас, щоб привiтати оселю та її господарiв з Рiздвом Христовим та з Новим роком!

– Дякуємо за увагу,– вiдповiдають господарi.

Ватага змахує рукою, i дуже багатоголосся наповнює хату:

Радісних свят, райдужних мрій,

Щасливих днів, нових надій,

Бажаю Вам, приятель наш,

Щоб щастя не минало Вас.

Дай Боже святий вечір.

(м.Тернопіль, 2010. Від Бойко М.М.)

* * *

Прийшли колядувати (щедрувати) Тут живе господар –

До Вашої хати. Багатства володар.

Щедрий вечiр, добрий вечiр! А його багатство – золотiї руки.

Щедрий вечiр, добрий вечiр!

Це вiншування господаревi: Сійся родися жито пшениця,

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.

У полі зерном, у дома добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,

Хай буде Ваша хата, радістю багата,

Хай славиться добром, медом, пивом і вином,

Хорошими пирогами та щасливими піснями,

І хай сіяє Вам невступно

Христова зірка хай сіяє щоднини

ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!

Віншування господинi: А в дядька Iвана гарная жона:

У хату ввiйшла, як зоря зiйшла.

На дворi ходить, як мiсяць сходить,

За стiл сiдає, як золото сяє...

Не обминають посівальники привітати дiтей:

Ой у полi овес рясний,

Там Василько коня пасе

Пасе, пасе, припасає,

Кiнь до нього промовляє:

– Ти Василю, Василечку,

Вiзьми мене пiд вуздечку

Та поїдеш до дiвчини...

Посівають діти /два, три хлопчики-посівальники/ своїх вчителів, присвячуючи новорiчнi віншування чи не кожному представнику з усього розмаїття професiй, адже народ створив безлiч віншувань всiм i кожнiй зокрема людинi.

Завiтавши до оселi вчителя, віншують:

З Новим роком, вчителю дорогий,

Ми Вам посiваємо в Рiк новий!

Щоб Ви стiльки вивчили дiточок,

Як на небi ясному зiрочок...

Щоб вони світилися серед нас,

Як зоря вечірняя в добрий час! …..

На щастя, на здоров’я, на довгий Ваш вік!

(Зап. у селi 3астiноче, 2010 р..)

Господарi запрошують посівальників до столу. Посівальники дякують, але не сiдають за стіл у хаті, бо ще треба обiйти iншi оселі. Виходячи з оселi, спiвають:

I в вас, i в нас, хай буде гаразд!

Щоб Ви i ми – щасливi були! або:

Вкiнцi вiдвiдин вiншують кожну родину i запрошують у свiй гурт нових посівальників. Поданий взiрець вiншування пiдтверджує цю традицiю:

А ми тi новини Й так щороку ходiм, люди

По людях розносим, Вiд хати до хати.

I вас, пани-господарi, Усiм людям на Вкраїнi

На поколядь просим! – Долi доброї,

Ой пiдемо, пани-браття, Здоров’я мiцного,

Вiд хати до хати, Щастя земного,

I по селах та мiстечках, Усiм побажати!

Та й позасівавати!

(Зап. у м. Теребовля, 1995 р., від Фірмана І, 1948 р.н.)

Обряди та звичаї зимових свят на Теребовлянщинi, корiння яких також сягає в давнину, багатi на колядки та щедрiвки. Це передусiм пiснi величально-побажального характеру. Вони прославляють господаря, господиню та їхню родину в рiзних сюжетних ситуацiях хлiборобської працi. Завершуються щедрiвки побажаннями сiмейного щастя, здоров’я, доброго врожаю та достатку, а молодим – щасливого одруження.

Краса колядок, щедрiвок і посіванок Надзбруччя розкривається у життєрадiсному настрої, щиростi побажань, у символiцi уподiбнення персонажiв до добрих сил природи, в емоцiйно забарвлених приспiвках. 0кремi щедрiвки спiваються вдовам. Романтичною пiднесенiстю з мотивами кохання вiдзначаються щедрiвки для хлопцiв та дiвчат, віншувань у посіванках – для хлопців.

Цi урочистостi виходять за стiни храмiв i набувають всенародного характеру, єднаючи серця. Адже цi свята – це не лише вчорашнiй день життя i побуту українцiв, це скарбниця духовної культури, на якiй базується сучасна звичаєвiсть.

Усна народна творчiсть є класичним прикладом єдностi мiж всiма українськими землями. Спiльнiсть мови та звичаїв завжди була тою животворною силою, що формувала наш народ, зберегла в часи лихоліть. Не випадково в Українi iснує повiр’я, що духи всiх дiтей на Святий Вечiр злiтаються до своїх матерiв на таємну вечерю... Звичаєвий обряд “Святої Вечерi” символiчно об’єднує людей, котрi належать до одного роду-племенi – українцiв.

Традицiйна рiздвяно-новорiчна обрядовiсть Теребовлянщини вiдзначається надзвичайною багатоманiтнiстю i виражала споконвiчне прагнення людей забезпечити щастя й добробут, вiдвести зло, передбачити майбутнє i вплинути на нього. Свята сприяли i сприяють зближенню i згуртуванню людей в одну велику родину, усвiдомленню себе як єдиного кровного i духовного органiзму. Вони й сьогоднi допомагають гуртуватись – кожною сiм’єю, селом, мiстом – усiм людом. До цього ведуть споконвiчнi iдеали, виплеканi в неперевершених своєю святковiстю, красою, добром i любов’ю в обрядах, звичаях i традицiях, у колядуваннi, щедруваннi та поколяді /засіванні/. Тут предковiчнi думи нашої землi, тi неписанi закони, якими керуються у всiх справах.

Зауважимо, незмінними компонентами усієї Різдвяно-новорічної обрядовості є колядки іщедрівки. Колядки мають довшi й коротшi приспiвки-рефрени, при чому вiршi не сполучаються у строфи: кожний вiрш разом iз рефреном творить для себе ритмiчну й мелодичну цiлiсть, неначе строфу, тим то й рима в колядках слабо розвинена; її заступають, здебiльшого, асонанси. Майже всi колядки мають розмiр 5+5, що визначається великою правильнiстю вже в найдавнiшому записi української колядки з 1863 року. Помiтна рiч, що колядковий розмiр зустрiчається i в билинах, хоч у останнiх буває вiн у невиробленiй формi, з хитанням в числi складiв.

Симантика назви “щедрiвка” стоїть у зв’язку з “щедрим”, тобто багатим вечором, що замикає рiздвяний цикл святкiв. Однак, теперiшнi колядки i щедрiвки покриваються своїм змiстом i розмiром, за винятком групи щедрiвок, складених вiршем 4+4, якого не зустрiчаємо в колядках (цей вiрш типовий для пiвденно-слов’янських колядок). О.Потебня в одній праці відмічав: “…малорусские колядки и щедровки сходные по содержанию,по размеру, могут быть разграничены лишь очень не точно, именно тем, что колядок размера 4+4 почти нет. За пределами Южной Руси нет и самого термина “щедровка”. Малорусская коляда, рождественская величальная песня и затем – самое главное, самый обряд с такими песнями” [5].

Розглядаючи композиційну структуру колядки відмітимо, що вона має чотири самостійні частини: заспів, власне коляду, поколядь (поспів). Такі колядки мають класичну форму. Її центр – власне коляда, а всі інші частини доповнюють прикрашають, слугують своєрідним обрамленням.

Свідченням сказаного є те, що у ХIХ-ХХ ст. записано велику кількість зразків коляд в різних етно-регіонах України, якї здавна співали без заспіву й поколяді. У деяких місцевостях поколядь відривалась від власне коляди й існувала, як самостійний взірець, як віншування або привітання.

Рiзниця виявляється ще й у тiм, що “колядують” звичайно парубки, “щедрують” – дiвчата й дiти. А у наш час колядують й щедрують вiд малого до старого i обидвi статтi людей а посівають /віншують/ хлопчики, юнаки та чоловіки у Надзбруччі – досліджуваній місцевості.

Ой, у полі плужок оре,

А за тим плужком сам Бог ходе,

А Діва Марія їсти носила, Бога просила:

Сій, Боже, роди, Боже, жито-пшеницю,

Всяку пашницю!

Здрастуйте! З Новим роком!

* * *

Сію, вію, повіваю, з Новим роком поздоровляю.

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік, –

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові, з Новим роком!

* * *

Сію, вію, посіваю,з Новим роком поздоровляю.

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік, -

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю

Будьте здорові з Новим роком та з Василем!

Дай, Боже!

* * *

Сієм, вієм, повіваєм,

З Новим роком вас вітаєм!

Роди, Боже, жито, пшеницю,

І всяку пашницю,

Телятка, ягнятка і діти,

Щоб було кому глядіти!

* * *

Вінчую вас щастям, здоров’ям

Вінчаю вас щастям, здоров’ям,

Аби ви у щасті, здоров’ї

Ці свята відсвяткували, –

На другий рік дочекалася.

* * *

З Новим роком вас вітаю!

Щоб родило на землі,

Щоб був хліб на столі.

Щоб водилися пернаті

І без чубка, і чубаті.

Щоб не знали ви біди,

Нехай прийдуть гаразди.

Щоб капуста головчата,

А петрушка корінчата,

Часник - як бик,

Цибуля - як зозуля,

Пшениця - як рукавиця.

Щоб була з дітей утіха,

А грошей - півтора міха.

Щоб ви міряли гроші мискою,

А дітей - колискою.

Щоб у кожній кутині

Було по дитині.

Хай дасть нивка по сто кіп,

По сто тисяч один сніп.

Віншую вас Новим роком,

Новим роком, довгим віком,

Щоб ви дочекали відтепер за рік

До ста літ!

* * *

А в полі, полі сам Господь ходив

Сам Господь ходив, зерно розносив.

Діва Марія Бога просила

«Уроди Боже, жито, пшеницю,

жито, пшеницю, всяку пшеницю»

Сію, вію, посіваю з Новим роком поздравляю.

Будьте здорові з Новим роком, з Василем.

Дай, Боже!

* * *

На Новий рік

Сійся родися жито пшениця,

На щастя, на здоров'я,

Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.

У полі зерном, у дома добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,

Хай буде Ваша хата, радістю багата,

Хай славиться добром, медом, пивом і вином,

Хорошими пирогами та щасливими піснями,

І хай сіяє Вам невступно

Христова зірка шестикутна,

І хай сіяє Вам щоднини

Наша славна Україна!

ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!

Г О С П О Д А Р Ю

Новий Рік ся розпочав,

А старий ся скінчив,

Що було у вас в нім злого,—

Най щезне, як дим.

Най здоров'я вам сприяє,

Всім добром ся наповняють,

Ваші хліви і обори,

Ваші скрині і комори.

Щоби були хороші

І багато мали грошей,

Щоб Бога вихваляли,

Завжди чисте серце мали,

Щоб хоч сто літ прожили.

Вінець в Бога заслужили...

Сійся, родися, жито, пшениця,

На той Новий рік,

Щоб вам жилось краще, як торік...

Христос ся рождає!

(с. Нараїв Бережанського району).

* * *

Ходить Іван на Василя,

Носить пугу житнюю,

Де замахне - жито росте,

Роди, Боже, жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі зерно, А в дома добро!

* * *

Ходить Ілля на Василя

Несе кугу житяную.

Куди махне — жито росте,

Вроди, Боже, жито, пшеницю,

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У домі добро,

З колоска — жмінка,

Зі снопа — мірка,

У полі колосок,

В хаті — пиріжок.

Щедрий вечір!

(«Колядки та щедрівки», К., 1965р.).

* * *

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю.

Щоб родило із землі,

Щоби хліб був на столі,

І в коморі, і в стодолі,

Щоб всього було доволі,

І не знали щоб розпуки

Ваші діти і онуки.

Дай же, Боже, в добрий час,

Щоб добро гостило в Вас!

Сію вам жито, щоб добре вам жилося,

Сію вам просо на все хороше.

Посилаю пшеницю яру, щоб горя не знали,

На щастя, на здоров'я, на той новий рік,

Щоби вам ся ліпше жило, як вторік!

* * *

На щастя, на здоров'я,

На новий рік,

Аби вам все родило

Краще, як торік,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця,

Коноплі під стелю,

Сорочку по землю,

А кльон по коліна,

Аби вас, хрещених,

Голова не боліла,

Будьте здорові,

З Новим роком!

З Василем!

Г О С П О Д И Н І

Віншування господині

А за сим словом будь же здорова,

Не сама собою із господарем,

Та й з діточками,з послужечками,

Та й з усім домом,та й з милим Богом.

Ой сесі свята святкуй здорова,

Ой у радості,у веселості.

Ой рік від року дожидаючи,

Других святеньків дочекаючи.

ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!

* * *

Бажаю тільки всього якнайкращого

У Новому році тигра, щоб:

12 років відмінного здоров’я і сили,

53 тижнів, щоб усі Вас на руках носили,

365 сонячних і світлих днів,

8.760 год. Взаємних почуттів

525.600 хв. успіхів на кожному кроці,

31 млн. 536 тис. сек. Щастя і добра у 20.. р.

І гарного настрою до нескінченності!!!

***

Хай несе Вам Новий рік

Лиш достаток на поріг,

Щоб співали дзвінко півні

Та велися бакси й гривні!

Щоб добро в житті усе велося

І омріяне збулося!

* * *

Сієм, сієм, посіваєм,

Щастя - долі вам бажаєм!

У щасливій вашій хаті,

Щоби всі були багаті,

Щоб лежали на столі

Паляниці не малі,

Щоб були у вас ковбаси,

Молоко і сало, й м'ясо,

І млинці, і пиріжки

І пухнасті пиріжки.

Щоб були ви в цій оселі

І щасливі, і веселі!

* * *

Сійся родися жито пшениця,

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб Вам вродило краще ніж вторік,

У полі зерном, у дома добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,

Хай буде Ваша хата, радістю багата,

Хай славиться добром, медом, пивом, і вином,

Хорошими пирогами і щасливими піснями,

І хай сіє вам невступно

Христосова зівка шестикутна,

І хай Вам сяє щогодини

Наша славна Україна!

М О Л О Д И М

Сію жито і пшеницю,

Щоб дав Бог густу пашницю.

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливий був вам вік,

Щоб вам з роси й з води

Пішли статки й гаразди,

Щоб вас Бог в опіці мав,

Кожну напасть відвертав.

Будьте щасливі Ви і діти,

Будьте гожі, мов ті квіти!

* * *

Сію жито і пшеницю,

Най зародить лан пашницю,

- З Новим роком йду до хати,

Що вам маю побажати?

Зичу сили і гаразду,

Щоб прогнали всю біду,

Зичу урожаю в полі,

Статку в хаті і в стодолі.

Не журби, але забави,

Не упадку, але слави

- Зичу щиро в цій годині

В цій українській родині!

Щиросердечно вам щедрую

Щиросердечно вам щедрую,

Щастям-радістю вінчую!

У щасливій вашій хаті

Щоб ви були всі багаті,

Щоб лежали на столі

Паляниці чималі

І млинці і пиріжки,

І пухнасті пампушки!

Щоб були в своїй оселі

Ви щасливі та веселі,

Щоб у ці різдвяні дні

Вам співалися пісні!

* * *

Христос ся рождає!

А чи дозволити вас засівати у Вашій господі?

Сію щирими словами

- Щоб було добро між вами!

Сію вам пшеницю яру

- Будьте гарні господарі

Сію також і озиму

- Не морзять хай вас зими!

Сію вам добірне жито

- Щоб довгий вік прожити!

Сію в кожному куточку

- Хай красиві ростуть дочки!

Сію попід під ясенами

- Щоб гордилися синами!

Сиплю зерно під калину

- Не втрачати щоб родину!

Вродить з жмені хай по міху!

Хай приносять внуки втіху!

Хай вам родить сад і поле!

Не хворіли щоб ніколи!

Засіваю вас, хороші,

- Щоб завжди були в вас гроші!

Будьте долі ковалем,

З Новим роком!

З Василем!

* * *

З Новим роком! З добрим роком,

Що ступив широким кроком

На поріг у вашу хату

І веселу, і багату

Дружелюбну і щасливу.

У сім'ю трудолюбиву,

Щоб в Свят - вечір разом з вами

За святковими столами

Заспівають пісні нові

І щедрівки голосні,

Коляд,коляд, колядниця!

Хай вам родить і пшениця,

І горох, і сочевиця,

Кукурудза і овес,

Щоб ряснів рід ваш увесь!

* * *

Най життя Вам буде,

Мов чарівна казка.

Хай у Вашому домі

Буде мир і ласка!

Щоб діточки Ваші

Були здоровенькі,

Щоб свати до хати

Прийшли дорогенькі!

Зичимо щасливо

Справити весілля.

Най ростуть чемненькі

Внуки в баби й діда!

А вам господарі,

Врожайного літа,

Жийте здоровенькі

На многая літа.

Висновки

У Висновках узагальнені основні результати дослідницької праці і сформульовані положення, що виносяться на захист:

- Аналіз друкованих джерел та польових матеріалів засвідчив, що в українській етнологічній науці на сьогодні вже зібрано значний обсяг інформації про зимову обрядовість Західного Поділля, яка дає можливість провести узагальнююче дослідження цієї теми. Використання давніших джерел та зібраних автором польових матеріалів дозволило виявити характерні традиційні реалії, що властиві зимовій обрядовості Надзбручанського краю протягом другої половини XIX - початку XXI ст.

- Встановлено, що передріздвяний цикл свят у Західному Поділлі складає три групи. Кожна група свят, незважаючи на християнізацію, все ж таки зберігає архаїчні елементи, що нагадують їхній давніший зміст. У смисловому наповненні цих свят найважливішу роль відіграють головні елементи творення світу - вогонь та вода. Вони є складовими майже всіх дійств, які місцеві жителі застосовують під час ворожінь на багатий майбутній урожай, приплід худоби, кращу долю, на щасливий вибір шлюбної пари, на прихід першого "полазника", для вшанування предків тощо. Останнім часом давні елементи нівелюються, втрачаються, витісняються спрощеними діями, що часто позбавлені властивої їм давньої мотивації. Найчастіше - це форми вшанування іменинників: перев'язування їх перевеслами з пшениці або гороху, дарування їм різних сувенірів, виголошування поздоровлень християнського змісту.

- Центральне місце у циклі зимових свят традиційно належить у Західному Поділлі Різдву. Його розпочинає стародавнє містичне дійство - Святий вечір з розмаїттям звичаєвості та атрибутики. Одним з найголовніших святвечірніх складових є дідух. Принесення його господарем до оселі започатковує містерію Святого вечора. Дідуха ставлять в найпочеснішому місці - на покуть, де він стоїть протягом усіх Різдвяних свят, а в південних районах досліджуваного регіону - до старого Нового року. Опісля його обмолочують і виносять на дорогу біля своїх воріт для спалення. До сьогодні дідух зберігає традиційну ритуальну вагу, без нього не може розпочатися святкування Різдва.

- Незважаючи на деякі деформації, традиція колядування дотепер залишається стійкою. Колядників чекають у кожній оселі, особливо ряджених, оскільки вони вважаються вісниками новонародження Сина Божого. Найпоширеніші форми колядування - живі вертепи та колядники від церковних братств. Уже майже вийшли з ужитку лялькові вертепи, ходіння зШопкою, Зіркою, Козою, таКонем. Зникла традиція колядування окремим членам родини. Деякі обрядодійства поповнюються розважальними елементами, грою. А в цілому обряд колядування на загал зберігає ще значний заряд своєї колишньої ритуальної функції, спрямованої на забезпечення майбутнього благополуччя — духовного та матеріального.

- У відзначенні старого Нового року в Західному Поділлі зафіксоване побутування звичаю обходів дворів з Козою і Маланкою. У наш час цей звичай зберігся лише в деяких місцевостях і то у зміненій формі. Поширеним залишається новорічне посівання та шанування іменинників Василів.

- Попри трансформаційні процеси, які відбувалися під впливом глобалізації суспільного життя, більшість обрядових дійств зимового календаря збереглися в автентичних або оновлених формах.

Традиційні звичаї й обряди залишаються важливим комунікативним і консолідуючим чинником у родинному і громадському середовищах.

Центральне місце роботи займає зимова (Різдвяно-новорічна) обрядовість Західного Поділля: посівання (Поколядь) на традиціях Надзбруччя.

* Проаналізовано давні традиції та сучасний стан зимової календарної обрядовості Західного Поділля з урахуванням трансформаційних процесів, які відбувалися в ній під впливом християнської церкви.

* Окреслені три групи передріздвяних свят зимового циклу, які мотиваційно пов'язані з трьома святами - Різдвом Сина Божого - Ісуса Христа, старим Новим роком (Василієм Великим) та Водохрещем (Богоявленням Господнім).

* Виявлені функції дідуха у різдвяній обрядовості Західного Поділля як основного атрибуту в контексті українських та взагалі слов'янських культурних традицій.

* Розглянуто стан збереження традиційної обрядовості, її давніх і оновлених елементів на рівні новорічних та йорданських святкувань у минулому і в наш час. Розкрита мотивація малого та великого водосвяття у щедровечірній обрядовості досліджуваного регіону з урахуванням архаїчних елементів, пов'язаних із обрядами оснямсння води.

ДОДАТКИ

⇐ Предыдущая 1 234 5 Следующая ⇒