Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Страхування майна громадян

Відповідно до Закону України "Про страхування" послуги щодо страхування майна громадян надаються в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками. Правила страхування можуть істотно відрізнятися у різних страховиків, але є і спільні риси:

· договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер;

· сплата страхових платежів може відбуватися самими різними способами;

· під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір;

· для певних категорій страхувальників можуть надаватися пільги.

Серед популярних видів в Україні вирізняють:

· страхування будівель;

· страхування тварин;

· страхування особистого майна громадян.

Будівлі належать до пріоритетного майна громадян, їх ушкодження завдає власникові великих збитків. Тому вони беруться під страховий захист ще з 17 століття. Страхувальниками за цим видом страхування є власники будівель або повнолітні члени їхніх родин, а також особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах.

До об’єктів, що можуть отримати страховий захист, належать будь-які споруди: житлові та садові будинки, господарські та зовнішні будівлі, зведені на постійному місці. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо). Страхувальник має право застрахувати також будівлі, які ще не зведено повністю або не обладнано остаточно. Не приймаються на страхування будівлі, що підлягають знесенню, аварійні, а також ті, що розташовані в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. Страхування будівель не охоплює рухомого майна, що знаходиться всередині будівлі.

Страхові ризики, які покриваються цим страхуванням, включають наслідки:

· стихійного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід підґрунтових вод, осідання ґрунту, повінь, землетрус);

· нещасного випадку (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу);

· неправомірних дій третіх осіб.

Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через природні процеси використання та зношування будівель та подій масового впливу.

Страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування але не більше страхової оцінки. На практиці застосовують такі варіанти визначення страхової оцінки будівель:

· як дійсна вартість будівель на день укладення або поновлення договору;

· визначення страхової оцінки із застосуванням відповідних ринкових цін, що склалися на будівлі в даному регіоні (тобто первісної вартості).

Розмір заподіяного страхувальникові збитку та страхового відшкодування визначається на підставі страхового акта певної форми, який складається на кожний страховий випадок, внаслідок якого було знищено або пошкоджено будівлі, та на кожний об’єкт. Страховий акт засвідчують страхувальник або повнолітній член його родини, двоє свідків та винна особа (якщо така є). У страховому акті за результатами ретельного огляду пошкодженої (знищеної) будівлі подається характеристика випадку, зазначаються характеристики будівлі, наводяться відомості про знищення або пошкодження будівель, перелічуються роботи з рятування будівель, констатується наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання. Зазначені дані є базою для розрахунку суми збитку.

При оцінюванні ступеня знищення або пошкодження будівлі розрізняють:

· тотальний збиток – знищення будівлі, коли вартість відновлюваних робіт з урахуванням вартості залишків та витрат, понесених страхувальником з метою запобігання збиткам або їх зменшення, перевищує дійсну вартість будівлі;

· частковий збиток – пошкодження будівлі, в результаті якого її можливо відновити.

Розмір тотального збитку визначається:

· якщо немає залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, – як сума вартості (оцінки) будівлі з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будівлі;

· якщо будівлю знищено, але є залишки будівельних матеріалів, придатних для будівництва, – як різниця між сумою вартості будівлі (з урахуванням суми зносу) та витрат з її рятування і сумою вартості залишків матеріалів (із сумою зносу) з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку.

Основою для визначення збитку при частковому збитку є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуванням суми зносу та вартості залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів.

У разі виплати страхового відшкодування в розмірі страхової суми дія договору припиняється, а якщо відшкодування менше за страхову суму – дія договору продовжується у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування. Передбачається можливість дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника. Якщо за період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається пропорційна частка сплаченого платежу.

Страхування тварин забезпечує страховий захист власникам тварин на випадок їх загибелі. Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин.

Характерні вимоги до укладання договорів за цим видом наступні:

· визначається об’єкт страхування – здорові тварини віком:

· велика рогата худоба, коні – від одного місяця;

· свині – від шести місяців;

· мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки – від одного року;

· хутрові звірі: нутрії, кролі – з 45-денного віку;

· собаки – від 6 місяців до 10– 12 років тощо.

· обов’язкова реєстрація об’єктів страхування у відповідних державних або суспільних органах;

· страхуються всі наявні у господарстві тварини даного виду;

· страховий захист тварин обмежується територією за адресою, зазначеною у страховому свідоцтві;

· для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова сума буде однаковою;

· суворе дотримування страхувальниками установлених у даній місцевості рекомендацій щодо утримання тварин.

Ризики, пов’язані зі страхуванням тварин, можна поділити на групи:

· страхування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб, стихійного лиха (повінь, обвал, блискавка, буря, ураган, град, землетрус) чи нещасних випадків (дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укусу змій або отруйних комах, утоплення, попадання під засіб транспорту, попадання в ущелину та інші травматичні пошкодження);

· страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок або на вимогу державного санітарного органу;

· страхування на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;

· страхування на випадок викрадення або навмисних протиправних дій третіх осіб.

У страховій практиці існують різні варіанти обсягу відповідальності, але вони різняться між собою кількістю ризиків, щодо яких укладається договір.

Для установлення факту та причини загибелі тварини страховик користується висновками компетентних органів: висновком спеціалістів ветеринарної служби, довідкою органів гідрометеорологічної служби, пожежного нагляду, міліції. Страхове забезпечення базується на системі першого ризику.

Сума збитку визначається множенням кількості постраждалих (загиблих) тварин та суми втрат на одну тварину:

· у разі загибелі або викрадення тварини – у розмірі ринкової вартості тварини (страхова оцінка), що склалася в даному регіоні;

· при вимушеному забої:

· великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз – у розмірі різниці між ринковою вартістю тварини та вартістю придатного до вживання в їжу м’яса;

· хутрових звірів – у розмірі різниці між ринковою вартістю та вартістю шкурки і придатного до вживання в їжу м’яса.;

· у разі лікування тварини від хвороби або травми – у розмірі вартості лікування, що зазначена в довідці спеціаліста ветеринарної служби.

Страхувальниками особистого майна можуть бути фізичні особи – його власники.

Страхуванням охоплюється різне майно, що належить страхувальникові і членам його домогосподарства:

· меблі;

· радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади;

· килимові вироби;

· одяг, білизна, взуття;

· вироби з дорогоцінних металів;

· предмети домашнього господарства та вжитку;

· господарський та спортивний інвентар;

· книги, предмети образотворчого мистецтва;

· будівельні матеріали;

· корми, сільськогосподарські культури;

· паливо;

· елементи оздоблення та обладнання приміщень;

Страхування не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого провадиться за іншими правилами або використовуються з комерційною чи професійною метою, не належать страхувальникові або членам його сім’ї, перебуває в аварійних або дуже старих будівлях чи в зоні небезпеки.

Предмети вважаються застрахованими за місцем проживання страхувальника, а також під час переїзду до нового постійного місця проживання.

Особисте майно громадян страхується найчастіше на випадок знищення або ушкодження в результаті:

· стихійних лих – повені, бурі, урагану, зливи, граду, обвалу, зсуву, виходу підґрунтових вод, осідання ґрунту, паводку, незвичних для даної місцевості дощів та снігопадів, селю, блискавки, землетрусу;

· пожежі, вибуху;

· наїзду транспортних засобів;

· падіння дерев і літальних апаратів;

· раптового руйнування основних конструкцій будов, у яких перебуває майно, аварій системи опалення, водопостачання й каналізації;

· навмисних протиправних дій третіх осіб, а також викрадення майна й знищення (ушкодження) його, пов’язаного з викраденням, або спробою викрадення.

При страхуванні особистого майна застосовуються звичайні виключення і застереження щодо страхових ризиків, які вживаються у майновому страхуванні.

Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати страховій оцінці – дійсній або первісній вартості майна з урахуванням витрат, пов’язаних з його рятуванням або приведенням у порядок.

Порядок сплати страхових платежів і строки дії договору здебільшого відповідають умовам, які передбачені в разі страхування будівель.

У страховій практиці передбачається надання страхувальникам пільг за беззбиткове страхування, комплексність страхування та за безпеку житла (застосування засобів сигналізації, охорони тощо).

У разі настання страхового випадку розмір збитку визначається окремо за кожним предметом особистого майна та кожним ризиком знищення або пошкодження. Збиток визначається наступними способами у разі:

· знищення майна – у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є);

· викрадення майна – у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна;

· пошкодження майна – втрачена вартість, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення;

· знищення або пошкодження елементів оздоблення чи обладнання приміщень – вартість ремонту (відновлення) за розцінками, що діють на день страхового випадку і застосовуються будівельними організаціями з надання послуг населенню.

При виплаті страхового відшкодування враховуються:

· сума, отримана від органів внутрішніх справ при викраденні (знищенні, пошкодженні) майна, узятого під охорону органами внутрішніх справ;

· навмисне внесення страхувальником до переліку знищеного (пошкодженого, викраденого) майна предметів, які фактично не були знищені (пошкоджені або викрадені), дає підставу страховикові зменшити розмір страхового відшкодування або взагалі відмовити у виплаті відшкодування;

· сума, відшкодована особою, яка відповідальна за завданий збиток.

⇐ Предыдущая 37 38 39 40 414243 44 45 46 Следующая ⇒