Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Органи нагляду за страховою діяльністю, їх структура, функції і права

В період з 1991 по жовтень 1993 року в Україні не було державного органу з нагляду за страховою діяльністю. Загальні функції нагляд} здійснювало Міністерство фінансів України.

З жовтня 1993 по березень 2000 року державний нагляд за страховою! діяльністю здійснював Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд). З квітня 2000 року його функції та права передані Міністерству фінансів України, в котрому було утворено Департамент фінансових установ та ринків. Безпосередній нагляд за страховою діяльністю здійснював структурний підрозділ цього Департаменту - Управління контролю фінансових ринків, ліцензування і нагляду та його сім територіальних відділів.

У липні 2001 року прийнято Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", згідно з яким у травні 2003 року розпочала роботу Державна комісія з регулювання ринкії фінансових послуг (Держфінпослуг). Ця комісія здійснює нагляд не тільки за страховим ринком, але і за ринками, на котрих послуги надають довірчі товариства, лізингові та факторингові, кредитно-гарантійні установи! ломбарди, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди. Комісія підпорядкована Президенту України.

Структурно Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг складається з 6 департаментів, в складі котрих 15 управлінь. Загальними питаннями регулювання і розвитку страхового ринку займається Департамент державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг! в складі якого є Управління методології страхування і недержавного пенсійного забезпечення та Управління бухгалтерського обліку, нагляду та аудиту. Безпосередньо наглядом, обліком і аналізом страхової діяльності займається Департамент страхового нагляду, в складі якого два Управління _ аналізу і ліцензування страховиків та виїзного страхового нагляду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг утворила 8 територіальних управлінь, до складу яких входять відділи, котрі займаються наглядом за страховою діяльністю на підконтрольній їм території.

Основними завданнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг є: здійснення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг, розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг, здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у цій сфері, захист прав споживачів фінансових послуг, узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг і сприяння інтеграції українського ринку фінансових послуг з європейським та світовим ринками фінансових послуг.

Основними функціями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в галузі страхування є:

- ведення Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

- здійснення ліцензування страхових компаній та видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру;

- здійснення державного регулювання і нагляду за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів;

- реєстрація правил страхування страхових компаній, змін та доповнень до них;

- встановлення кваліфікаційних вимог до актуаріїв, видача їм відповідних свідоцтв та здійснення організаційно-методичного забезпечення актуарних розрахунків;

- здійснення контролю за платоспроможністю страховиків;

- самостійне чи спільне з іншими органами здійснення виїзних та безвиїзних перевірок діяльності страхових компаній;

- встановлення порядку та умов застосування заходів впливу до порушників страхового законодавства згідно із законом "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Щодо регулювання страхової діяльності Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг має такі основні права:

- вимагати документи, визначені законодавством України, для здійснення реєстрації і ліцензування страхових компаній;

- отримувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством;

- отримувати у встановленому порядку від аварійних комісари необхідну інформацію, в тому числі про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяний збиток;

- встановлювати порядок та форму ведення обліку договорів страхування! вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;

- здійснювати перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні, щодо правильності застосування страховиками законодавства України при страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіше одного разу на рік призначати здійснення за рахунок страховика додаткові аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

- у разі виявлення порушень страховиками чинного законодавства про страхові діяльність видавати їм приписи про усунення цих порушень, а в разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій до усуненні цих правопорушень або приймати рішення про відкликання ліцензій т| виключення їх з державного реєстру страховиків (перестраховиків);

- у разі виявлення порушень чинного законодавства про страхову діяльності страховими посередниками видавати їм приписи про усунення ция порушень, а в разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового чи перестрахувального брокера з державного реєстр страхових та перестрахових брокерів.

До порушників страхового законодавства Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг може вживати таких законів впливу:

1) зобов'язати порушника усунути порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників страхової компанії;

3) тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здійснення страхової діяльності;

4) відсторонювати керівництво від управління страховою компанією призначати її тимчасову адміністрацію;

5) затверджувати план відновлення фінансової стабільності компанії;

6) порушувати питання про ліквідацію страхової компанії;

7) призначати здійснення примусової санації страхової компанії у випадках та порядку, встановленому законом;

8) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстра страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадкам передбачених законом;

9) накладати на порушників страхового законодавства такі штрафи відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг":

а) на юридичних осіб - порушників законодавства:

- за діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії - в розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), але не більше одного відсотка від розміру статутного фонду юридичної особи, яка вчинила правопорушення;

- за ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації - в розмірі до 1000 НМДГ, але не більше одного відсотка від розміру статутного фонду юридичної особи, яка вчинила правопорушення;

- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень чи рішень органу нагляду - в розмірі до 500 НМДГ, але не більше одного відсотка від розміру статутного фонду юридичної особи, яка вчинила правопорушення;

б) на фізичних осіб - порушників (керівників компаній):

- за здійснення компанією діяльності без ліцензії - в розмірі від 20 до 50 НМДГ;

- за ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації - в розмірі від 50 до 100 НМДГ;

- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень або рішень органу нагляду - від 20 до 50 НМДГ.

Страховий нагляд переважно здійснюється трьома способами. Першим є ліцензування страховиків. Для отримання ліцензії страховики представляють установчі документи, свідоцтво про реєстрацію страховика як юридичної особи, список акціонерів, дані про керівника компанії та головного бухгалтера, свідоцтво про реєстрацію першого випуску акцій, бізнес-план діяльності на З або 5 років, правила та договори страхування і страхові тарифи до них, розраховані актуарно і підписані актуарієм, зареєстрованим в органі нагляду за страховою діяльністю. Усі перелічені документи вивчаються Управлінням аналізу і ліцензування страховиків Державної комісії з регулювання ринків страхових послуг і перевіряються на відповідність вимогам законодавства. В результаті перевірки окремі документи можуть повертатися на доробку і лише після цього визнаються придатними для використання.

Другим напрямом страхового нагляду є моніторинг звітності - аналіз Щоквартальної звітності страхових компаній (безвиїзні перевірки). Третім способом страхового нагляду є інспектування, котре полягає в здійсненні безпосередніх перевірок у страхових компаніях або їх відокремлених підрозділах (виїзні перевірки).

За 2000-2001 роки працівники Департаменту фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України здійснили 545 виїзних перевірок в страхових компаніях, з них 520 планових і 25 тематичних (згідно із запитами правоохоронних органів, у зв'язку зі скаргами, заявами, зверненнями громадян). Протягом 2000-2002 років органом нагляду до порушників страхового законодавства застосовано 713 заходів впливу, в т.ч. відкликано 15 ліцензій, припинено дію 22 ліцензій, обмежено дію 54 ліцензій, видано 619 приписів, виключено з державного реєстру 3 брокерів

Таким чином, контроль за діяльністю страховиків в першу чергу здійснюють працівники органу нагляду за страховою діяльністю. Сплату податків страховиками перевіряють працівники податкових інспекцій, внесків з соціального страхування - працівники відповідних підрозділів органів соціального страхування. В необхідних випадках перевірки діяльності страховиків можуть здійснювати працівники контрольно-ревізійних та інших органів.

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 161718 19 20 21 Следующая ⇒