Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Страхування транспортних засобів та вантажів

В цій групі знаходяться обов'язкові і добровільні види страхування. До обов'язкових відноситься страхування засобів авіаційного і водного транспорту, а страхування наземного транспорту і вантажів здійснюється в добровільній формі.

Страхування засобів авіаційного транспорту здійснюється на підставі Порядку і правил обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 2003 р. № 1535 Цим документом передбачено здійснення 5 видів обов'язкового страхування, в тому числі страхування авіаційних суден (літаків і вертольотів). Більш поширена назва цього виду страхування - аерокаско.

Страхувальником виступає власник або експлуатант повітряного судна. Страховими ризиками є повна загибель судна або пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції. Зникнення судна без вісті теж вважається повною загибеллю. Страхова сума за договором не повинна бути меншою, ніж балансова вартість судна. Страхові тарифи встановлюються у відсотках до страхової суми і максимально становлять:

- для суден з максимальною злітною масою до 15 000 кг - не більше 8 відсотків;

- для суден з максимальною злітною масою від 15 001 кг і більше - не більше 6 відсотків;

- для вертольотів - не більше 10 відсотків.

Страховий платіж визначається на підставі базової формули (1).

Збиток визначається на підставі технічного акту огляду судна після його пошкодження та документів, які обґрунтовують суми витрат на ремонт, а в разі загибелі - акт списання повітряного судна. Страхове відшкодування виплачується в розмірі вартості ремонту або в розмірі балансової вартості (страхової суми).

До наземного транспорту відноситься автомобільний, залізнодорожний і трубопровідний. Найбільш поширеним видом страхування на ньому є добровільне страхування автомашин (автокаско).

Договори страхування автокаско укладаються на термін від одного місяця до одного року. Найбільш типовим ризиком є знищення, пошкодження або втрата транспортного засобу внаслідок:

1. дорожньо-транспортного випадку (ДТВ);

2. вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ;

3. протиправних дій третіх осіб.

На практиці ці ризики дуже часто деталізуються. Наприклад, другий ризик - вогневі ризики і ризики стихійних явищ" розділяють на ризики "пожежа" і "дія стихійних явищ", іноді окремо виділяючи ризик "падіння інших предметів". Ризик "протиправні дії третіх осіб" деталізують на ризики "крадіжка", "угон", "пошкодження навмисними діями третіх осіб".

Укладення договору на усі три ризики називається "повним каско", на один або два - "частковим каско".

Машина перед страхуванням обов'язково оглядається спеціалістом страхової компанії (андеррайтером) з метою оцінити її стан, вартість, і визначити страховий тариф. Останній залежить від кількості ризиків (повне чи часткове каско), типу і марки машини, терміну її експлуатації та вартості. Умовою укладення договору страхування, особливо на престижні і дорогі машини, є наявність противикрадальних засобів і сигналізації. В ряді випадків у договори вносяться обмеження відповідальності за викрадення автомашини зі стоянки, котра не охороняється. Дуже часто до договору страхування додаються кольорові фото, зроблені з різних боків машини.

Страхова сума встановлюється на підставі згоди сторін, але не вище її реальної ринкової вартості.

Страховий платіж визначається на підставі базової формули (1) і кількох, іноді 5-Ю поправочних коефіцієнтів. У багатьох європейських країнах страхові компанії ділять її територію на кілька зон залежно від інтенсивності руху. Зона з найменшою інтенсивністю отримує коефіцієнт 1, з найбільшою інтенсивністю 1,5-2. Дуже часто страхові компанії застосовують підвищувальні коефіцієнти за вік водія і знижувальні - за водіння без аварій протягом мінімум двох років при умові страхування в одній і тій же компанії. Мінімальна кількість корегуючих коефіцієнтів - 1-2, максимальна - до 10. Сумарний страховий тариф за повним каско в Україні коливається від 2 до 13 відсотків. Залежно від франшизної політики, страхові компанії застосовують переважно безумовну франшизу в розмірі від 0,2 до 15 відсотків

Збиток визначається в розмірі вартості ремонту транспортного засобу. Підставою для цього є довідки з ДАІ про випадок, фотографії пошкодженого засобу, а також розрахунок (кошторис) вартості ремонту та пов'язаних з ним витрат (втрата товарного вигляду, перефарбування та ін.). У зв'язку із значною трудомісткістю визначення збитків в останні роки для цього використовуються комп'ютеризовані системи Аидаїех і Еигоіах.

Страхування вантажів належить до найдавніших видів страхування. Воно розпочалося в середні віки на морському транспорті, де вантаж отримав загальну назву "карго", і тому термін "карго-страхування" означає "страхування вантажу".

В наші дні вантажі перевозяться водним (морським і річковим), наземним (автомобільним, залізнодорожним і трубопровідним) та повітряним транспортом. При кожному з цих видів транспортування вантажів можливе їх страхування. Найбільшого поширення воно набрало на водному, автомобільному і авіаційному транспорті.

Незалежно від виду транспорту страхування вантажів здійснюється в добровільній формі. Є лише певна різниця в обов'язку здійснити таке страхування.

В міжнародній практиці торгових і транспортних операцій з 1936 року застосовуються міжнародні комерційні терміни, останнє перевидання яких здійснене в 1990 році, внаслідок чого вони отримали назву "Правила ШСОТЕКМ8-90". Ці правила містять 13 термінів, згрупованих в чотири базові категорії, згідно котрих здійснюються міжнародні поставки вантажів. В кожному з термінів знаходиться по 10 позицій, третя з котрих називається "Договір перевезення і страхування". Згідно з чотирма базовими категоріями поставки цим розділом визначаються умови доставки вантажу і його страхування.

Із 13 базових умов поставки тільки дві з них - СІР (вартість вантажу, страхування і вартість перевезення) та СІР (вартість перевезення і страхування оплачені до пункту.....) прямо зв'язані зі страхуванням і означають, що обов'язок застрахувати продукцію (вантаж) лежить на продавцеві (виробнику). 0 усіх інших 11 базових умовах поставки страхування вантажу залежить від покупця і він вирішує, страхувати його чи ні.

В Україні на підставі рекомендацій Державного митного комітету базова умова СІР застосовується лише при морському перевезенні вантажів, а умова СІР - при морському, автомобільному, залізнодорожному і повітряному перевезенні при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. При перевезенні вантажів усіма видами транспорту в межах України ці базові умови не застосовуються, і тому страхування вантажів здійснюється в добровільній формі.

Страхування вантажів при перевезенні водним, наземним і повітряним транспортом має свої особливості, зумовлені ризиковістю і способом перевезень. Найбільш специфічним є морське страхування, умови якого, як уже згадувалось, сформувалися раніше, ніж на інших видах транспорту. Крім того, в наші дні тут застосовується висока уніфікація правил на підставі правил англійського морського страхування, відомих під назвою "умов" або "застережень" Інституту Лондонських Страховиків Ці умови є трьох типів "А", "В", "С" і означають широту страхового захисту згідно договору, тобто перелік ризиків, від яких застрахований вантаж. Найширший захист дає умова "А", найвужчий - умова "С".

Страхування вантажу за умовою "А" здійснюється на випадок загибелі або пошкодження вантажу від усіх ризиків, крім:

- навмисного порушення умов страхування страхувальником;

- неправильного упакування;

- властивих товару природніх недоліків;

- затримки в доставці з вини перевізника;

- неплатоспроможності перевізника;

- застосування ядерної зброї;

- непридатності судна до плавання, якщо страхувальнику було про це відомо;

- воєнних дій, страйків, громадських заворушень, тероризму, народних заворушень за політичними мотивами.

При перевезенні вантажів наземним та авіаційним транспортом застосовується дві системи ризиків: 1) з відповідальністю за усі ризики; 2) з відповідальністю за окремі ризики (подібно до ризиків при страхуванні транспортних засобів).

Страхові суми встановлюються не вище вартості вантажів. Страхові ^тарифи залежать від виду транспорту, виду вантажу (продукції), тари і Упакування, маршруту перевезення, іноді - віддалі перевезення і вартості вантажу.

Найбільш поширеними страховими тарифами українських страхових компаній у 2001 році при перевезеннях усіма видами транспорту були тарифи в розмірі від 0,1 до 2 відсотків вартості вантажу, хоч окремі компанії передбачили максимальні їх величини до 3,5-6,3 відсотка

Страхові платежі визначаються на підставі базової формули (1) з врахуванням поправочних коефіцієнтів.

Причини страхового випадку встановлюються на підставі актів експертних комісій. У випадку дії стихійних сил природи обов'язковою є наявність довідок гідрометеорологічних бюро. Збитки визначаються за величиною пошкоджень вантажу. Переважно їх величину визначають спеціальні представники страховиків - аварійні комісари або диспашери. Збитки при морських перевезеннях визначаються в залежності від того, яка аварія трапилась - спільна чи окрема. Величина збитків може збільшуватися на витрати, пов'язані з рятуванням вантажу.

Загальною особливістю страхування вантажів є термін дії договорів. Вони можуть укладатися на окремі партії вантажів (разові договори тривалістю від 1 -2 до 10-15 днів) і на усю продукцію, відвантажувану продавцем чи виробником (генеральні договори на квартал, півроку або рік).

⇐ Предыдущая 18 19 20 21 222324 25 26 27 Следующая ⇒