 |
Порядок сплати нововведеного збору
|
|
|
|
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу справляється з юридичних та фізичних осіб, які здійснюють першу реєстрацію власного транспортного засобу в Україні. Так, у Податковому кодексі визначено, що об‘єктами оподаткування збором є: - колісні транспортні засоби за деякими виключеннями, передбаченими Податковим кодексом, - судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у судновій книзі України; - літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, за деякими виключеннями, передбаченими Податковим кодексом.
База оподаткування визначається диференційовано для кожної групи транспортних засобів. Так, для колісних транспортних засобів – за об‘ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах. Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном – за потужністю двигуна в кВТ. Для суден, обладнаних двигуном – за потужністю двигуна в кВТ; і т. д.. База оподаткування не змінилась, крім бази оподаткування для літаків і вертольотів. Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
Ставки збору не суттєво відрізняються від ставок податку для вантажних та легкових автомобілів, які діяли відповідно до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. Кодексом встановлені ставки збору для літаків і вертольотів – 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси. Ставки застосовуються: - для нових транспортних засобів ставки збору застосовуються з коефіцієнтом 1; - для транспортних засобів, які використовувалися до 8 років – з коефіцієнтом 2 (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном та колісних тракторів); - для суден, літаків і вертольотів, які використовувалися понад 8 років – ставка збору з коефіцієнтом 3- для транспортних засобів, які використовувалися понад 8 років – з коефіцієнтом 40 (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном та колісних тракторів). У порівнянні з тими ставками, що були визначені Законом по деяких групах старих транспортних засобів, вони збільшені, по деяких – зменшені. Окремо передбачено, що збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажно – пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів (раніше було для легкових автомобілів).
|
|
|
Пільги при сплаті Збору за першу реєстрацію транспортного засобу Передбачена лише одна пільга, а саме, від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів. Як обрахувати суму збору та які документи необхідно мати при собі платнику збору? Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.
44. Рентні платежі за видобуток і транспортування нафти і газу в Україні, їх роль в системі екологічного оподаткування
Платники рентної плати Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають послуги з транспортування вантажу трубопроводами України. Платником рентної плати за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його транзиту територією України.
|
|
|
Об’єкт оподаткування Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді. Для природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування, узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.
Ставки оподаткування 1, 67 гривні за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування; 4, 5 гривні за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами; 5, 1 гривні за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати Базовий податковий період для рентної плати дорівнює календарному місяцю. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати. Сума податкових зобов’язань з рентної плати обчислюється як добуток відповідного об’єкта оподаткування на відповідну ставку оподаткування та з урахуванням коригуючого коефіцієнта. Податковий розрахунок з рентної плати за податковий період, що дорівнює календарному місяцю подається платником рентної плати органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Сума податкових зобов’язань з рентної плати за податковий період, сплачується платником рентної плати за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади Визначена у податковому розрахунку за відповідний податковий (звітний) період сума податкових зобов’язань з рентної плати з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками рентної плати до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.
|
|
|
45. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин: характеристика основних елементів
Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому періоді корисної копалини або обсяг погашених у податковому періоді запасів корисних копалин.
До об'єкта оподаткування належать: а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони; б) обсяг корисної копалини, видобутої з відходів гірничодобувного виробництва; в) обсяг погашених запасів корисних копалин.
|
|
|
До об'єкта оподаткування не належать: а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів; б) видобуті мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди; в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них; г) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому періоді корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки.
Вартість відповідного виду видобутої у податковому періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини; за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини.
46. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб’єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів; б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції; в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин; г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів; ґ) провадження інших видів господарської діяльності.
Об’єктом оподаткування є обсяг підземного простору (ділянки) надр: а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях; б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок, а також природних порожнин; в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках, а також природних порожнинах.
|
|
|
Плата не справляється: 1. з військових частин, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, що фінансуються за рахунок державного бюджету; 2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій та об’єктів міського комунального господарства;
Ставки плати, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання.
Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати; Платник плати до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків за податковий період, що дорівнює календарному кварталу, подає податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.
Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.
47. Модель оподаткування землі в Україні
Земельний податок - є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності теж є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, що знаходяться у власності або користуванні чи земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації (за умови, що таку оцінку проведено), або площа земельних ділянок, якщо нормативну грошову оцінку не проведено. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, складає 1% від їх нормативної грошової оцінки
Суттєво змінилися в сторону збільшення ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Орендна плата нараховується на підставі договору оренди, в якому вказується розмір та умови внесення плати.
Обчислення плати за землю. Податковим періодом для плати за землю залишається календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати – договір оренди. Плата за землю обчислюється платниками (крім фізичних осіб) самостійно щороку станом на 1 січня. Нарахування сум податку фізособам проводиться органами ДПС, які видають платникові податку повідомлення-рішення про внесення податку до 1 липня поточного року.
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган ДПС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, проводиться кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.
48. Збір за користування радіочастотним ресурсом: платники, об’єкт оподаткування, критерії диференціації і діапазон ставок, порядок обчислення і сплати
Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
1. ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; 2. ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; 3. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; 4. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Ставки збору диференціюються залежно відвиду радіозв'язку та діапазону радіочастот
Порядок обчислення збору. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Платники збору, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір починаючи з дати видачі ліцензії. Інші платники збору сплачують збір починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.
Платники збору подають до органів державної податкової служби копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
Порядок сплати збору. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
49. Механізм справляння збору за спеціальне використання води
Платниками збору є водокористувачі - суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, постійні представництва нерезидентів, а також фіз. особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Збір не справляється:
Ø за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;
Ø за воду, що використовується для протипожежних потреб;
Ø за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
Ø за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;
Ø за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод;
Ø за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;
Ø за морську воду, крім води з лиманів;
Ø за воду, що використовується для поливу садово-городницьких, городницьких ділянок, які входять до складу садово-городницьких, городницьких товариств.
Ø за воду, що забирається для реабілітації, лікування певними установами для інвалідів та дітей-інвалідів,.
Ставка збору за спеціальне використання води встановлюються для різних видів діяльності по різному. Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод залежать від басейну річки включаючи всі притоки. Ставки збору за спеціальне використання підземних вод залежать від регіону.
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Податкова декларація та збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається і не сплачується.
Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.
Платники збору подають одночасно з податковими деклараціями органам державної податкової служби копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
50. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів: платники, об’єкт оподаткування, критерії диференціації ставок, порядок обчислення і сплати
Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно використовувати лісові ресурси), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу.
Об’єктом оподаткування збором є:
Ø деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
Ø деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення та з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю;
Ø другорядні лісові матеріали;
Ø побічні лісові користування;
Ø використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.
Розряди встановлюються для кожного кварталу виходячи з відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, і ця відстань коригується ще за відповідними коефіцієнтами залежно від геоморфологічних умов місцевості.
На деревину заготовлену підчас вибіркових рубок: головного користування ставки збору знижуються - на 20 відсотків, а заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей - на 50 відсотків.
Порядок обчислення збору. Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи.
Суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок збору за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:
виправлення технічних помилок;
анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб;
надання лісокористувачеві відстрочки;
додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на 3 місяці.
Порядок сплати збору. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року, у якому окремим рядком зазначається сума збору сплачена та подають його органу державної податкової служби за місцем адміністративного розташування лісової.
Про надходження суми збору в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу.
51. Спеціальні податкові режими: види, необхідність застосування
Спеціальний податковий режим - це особливий порядок обчислення і сплати податків, у тому числі заміна одним податком сукупності встановлених федеральних, регіональних та місцевих податків і зборів.
Види:
1. Фіксований сільськогосподарський податок
2. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
Необхідність застосування:
Розподіляючи податковий тягар, законодавець встановлює базовий перелік податків і зборів, до сплати яких суб’єкти податкових правовідносин притягаються за загальним правилом. Таку систему правовідносин вважають загальним режимом оподаткування. В деяких випадках законодавство дозволяє змінювати базову сукупність податків, що підлягають сплаті окремим платником податків, шляхом заміни декількох з них сплатою єдиного податку або іншим платежем. Одночасно з такою зміною змінюється обсяг податкового обов’язку щодо порядку обчислення, сплати, декларування податкових зобов’язань. Тобто, виникає нова система елементів оподаткування. Таку систему вважають спеціальним податковим режимом. Вона розуміється як підсистема в межах загального режиму оподаткування і використовується як альтернатива загальному режиму оподаткування для визначених податковим законодавством певних платників податків.
52. Механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку
Платниками податку можуть бути с/г товаровиробники, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75%.
Не може бути зареєстрований як платник податку: 1) суб'єкт господарювання, у якого понад 50% доходу, отриманого від продажу с/г продукції, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра; 2) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів; 3) суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Об'єктом оподаткування є площа с/г угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності с/г товаровиробника або надана йому у користування.
Базою оподаткування податком для с/г товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 га с/г угідь та/або земель водного фонду
Розмір ставок податку від категорії земель та їх розташування.
Базовим податковим періодом є календарний рік.
С/г товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10%; у II кв. - 10%; у III кварталі - 50%; у IV кв-30%.
Платники податку не є платниками таких податків і зборів: а) податку на прибуток підприємств; б) земельного податку; в) збору за спеціальне використання води; г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (зокрема, провадження торговельної діяльності).
У разі якщо у податковому році частка с/г товаровиробництва становить менш як 75%, с/г товаровиробник сплачує податки у наступному податковому році на загальних підставах.
53. Збори у вигляді цільової надбавки до діючих тарифів на природний газ, тепло- та електроенергію: механізм справляння, відповідність змісту платежів їхній назві
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
|
|
|
