Главная | Обратная связь
МегаЛекции

Основні теоретичні положення





Лабораторна робота № 1

на тему: Аналіз, складання та розрахунок кінематичної схеми

тістоподільної машини А2=ХТН

 

Мета роботи:

- ознайомитись з конструкцією та принципом роботи тістоподільної машини А2-ХТН;

- прочитати кінематичну схему в аксонометрії;

- розробити кінематичну схему приводу нагнітальної лопаті та подільної головки без приводу транспортера в прямокутних координатах;

- виконати кінематичний розрахунок.

Основні теоретичні положення

Машина – це механічний пристрій, в якому всі частини працюють погоджено, виконуючи цілеспрямовані рухи для перетворення енергії,матеріалу або інформації

Технологічна машина – це сукупність органічно пов’язаних між собою джерела механічної енергії - електродвигуна, передавальних, виконавчих механізмів та робочих органів.

Передавальні механізми передають і розподіляють обертовий рух від двигуна до виконавчих механізмів робочих органів машини, визначаючи швидкість руху. До передавальних механізмів відносяться: пасові, ланцюгові, зубчасті, конічні зубчасті, черв’ячні, фрикційні передачі та редуктори.

До передавальних механізмів відносяться і такі, які дозволяють плавно регулювати частоту обертання окремих елементів кінематичного ланцюга. Ці механізми називаються варіаторами.

Виконавчі механізми призначені для перетворення обертового руху, отриманого від передавальних механізмів в рух, необхідний робочим органам. Початкова ланка виконавчих механізмів з’єднана з передавальним механізмом, а кінцева – з робочим органом. Виконавчі механізми бувають: кулачкові, зубчасті, гвинтові, фрикційні, ричагові, з гідравлічними зв’язками, храпові, мальтійські.

Взаємозв’язок між елементами машини визначається кінематичною схемою.

Кінематична схема - це умовне зображення всіх ланцюгів і механізмів машини від електродвигуна до робочих органів, їх з’єднання і взаємне розміщення, призначених для здійснення, регулювання, управління, і контролю заданих рухів робочих органів. На схемі повинен бути відображений кінематичний зв’язок (механічний і немеханічний), передбачений всередині виконавчих механізмів машини, а також зв’язки із джерелом енергії.



Для графічного зображення елементів кінематичної схеми ГОСТом передбачені умовні позначення (Додаток 1).

Кінематична схема виконується без масштабу, позначення кінематичних ланцюгів виконуємо на виносках з поличкою малими арабськими цифрами, починаючи від електродвигуна, під поличкою записуємо інформацію, що характеризує кожну ланку кінематичної схеми (діаметри шківів, кількість зубів). Нумерацію валів виконуємо на виносках з поличкою великими римськими цифрами, починаючи від валу електродвигуна, під поличками записуємо величину обертів кожного валу.

Послідовність дій при розрахунку кінематичної схеми машини:

  1. Виконуємо структурний аналіз кінематичних ланцюгів: розділяємо на окремі механізми, складаємо кінематичну схему.
  2. Визначаємо кінематичні параметри електродвигуна.
  3. Розраховуємо передавальні співвідношення всіх передавальних механізмів.

Передавальне число механізму показує в скільки раз змінюється частота обертання веденого і ведучого валу.

Передавальне число пасової передачі визначається як відношення діаметру веденого шківу до діаметру ведучого шківу, або як відношення кількості обертів ведучого валу до кількості обертів веденого валу:

Uпас.= dведений/dведучого=nведучого /nведеного

Передавальне число зубчатої, ланцюгової, черв’ячної передачі визначається як відношення кількості зубів веденої шестерні (зірочки, черв’ячного колеса) до кількості зубів ведучої шестерні (зірочки, черв’яка), або як відношення кількості обертів ведучого валу до кількості обертів веденого валу:

Uзуб.= zведеної/zведучої=nведучого /nведеного

 

4. Визначаємо загальне передавальне число від валу електродвигуна до валу на якому встановлена ведуча ланка виконавчого механізму або робочий орган.

5. Загальне передавальне число показує в скільки раз змінюється частота обертання валу робочого органу в порівнянні з валом електродвигуна, і визначається як відношення кількості обертів електродвигуна до кількості обертів ведучої ланки виконавчого механізму або валу робочого органу:

Uзаг.=nел.дв./nроб.орг.

6. Розподіляємо загальне передавальне співвідношення між передавальними механізмами:

Uзаг.=U1•U2•U3•…•Un,

де U1,U2,U3,Un,- передавальні числа окремих механізмів.

7. Визначаємо граничні (мінімальне та максимальне) передавальні числа для варіаторів.

8. Визначаємо швидкості руху елементів, які рухаються поступально.





Рекомендуемые страницы:




Читайте также:


Воспользуйтесь поиском по сайту:
©2015- 2020 megalektsii.ru Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.