 |
ВАРІАНТ № 30. Змістовий модуль 1. а) вершина розвитку соціологічної науки;
|
|
|
|
ВАРІАНТ № 30
1. Хто започаткував так звану розуміючу соціологію:
а) О. Конт;
б) М. Вебер;
в) Г. Спенсер.
2. Протосоціологія – це:
а) вершина розвитку соціологічної науки;
б) соціологічний досвід, сформований до набуття соціологією статусу окремої науки;
в) емпірична соціологія.
3. Теорія мас соціологічної науки стверджувала:
а) суспільство – особливий живий організм, пов'язаний особливою тканиною;
б) суспільна діяльність людей повністю обумовлена зовнішнім середовищем;
в) суспільство – результат гуртування індивідів в особливе одухотворене утворення.
4. К. Маркс стверджував, що існують такі чинники диференціації суспільства:
а) економічний (багатство);
б) багатство, соціальний статус, влада;
в) соціальні інститути, соціальні організації, соціальні групи.
5. Першим викладачем соціології в українській вищій школі слід вважати:
а) І. Франка;
б) М. Драгоманова;
в) М. Шаповала.
6. Сексуальна теорія проголошує головним чинником соціалізації:
а) людську кмітливість і здогадливість, завдяки чому були винайдені знаряддя праці;
б) позасезонний спосіб розмноження, що створює фактор вічної опіки слабких осіб роду;
в) немає правильної відповіді.
7. Привласнення є засобом існування:
а) варварського суспільства;
б) аграрного суспільства;
в) індустріального суспільства.
8. Вкажіть приклад добровільних соціальних організацій:
а) політичні партії,;
б) виправні табори;
в) інтернати.
9. У теорії соціальної мобільності найменш потужним «соціальним ліфтом» є:
а) економіка;
б) релігія;
в) наука.
10. Високий розвиток двостатевих гердерних ознак позначається поняттям:
а) маскульнність;
|
|
|
б) фемінність;
в) андрогінність.
4. 2. Описові питання для підсумкового контролю
Змістовий модуль 1
1. Виникнення соціології як реакція на процеси переходу суспільства від аграрного до індустріального типу.
2. О. Конт як фундатор соціології. Його соціальна динаміка і соціальна статика.
3. Соціологія на сучасному етапі: поняття, предмет, об’єкт, категорії, функції, завдання.
4. Структура соціологічного знання: мікрорівень, макрорівень, мезорівень.
5. Специфіка соціологічної методології.
6. Соціологічне дослідження як специфічний метод соціології, його різновиди.
7. Програма СД.
8. Методи СД.
9. Досвід емпіричної протосоціології.
10. Досвід теоретичної протосоціології.
11. О. Конт і Г. Спенсер як основоположники соціологічної класики.
12. Натуралістичний напрям в соціології ІІ пол. ХІХ ст..
13. Психологічний напрям в соціології ІІ пол. ХІХ ст.
14. Вчення Е. Дюркгейма про соціальні факти та аномію.
15. Марксистське вчення про суспільний розвиток.
16. Розуміюча соціологія М. Вебера.
17. Вчення В. Паретто про циркуляцію еліт як спосіб суспільної рівноваги.
18. Українська протосоціологія.
19. Становлення української соціологічної науки. «Женевський гурток» і соціологічне вчення С. Подолинського.
20. Соціологічне вчення І. Франка.
21. Становлення української викладацької соціології: значення М. Драгоманова і його соціологічне вчення, М. Шаповал і його підручник «Загальна соціологія», закріплення статусу викладацької дисцини.
22. Становлення української інституційної соціології: УСІ (Український соціологічний інститут) і М. Грушевський. Соціологічне вчення М. Грушевського.
23. Соціологія в радянській Україні.
24. Соціологія в незалежній Україні.
25. Суспільство як предмет соціології: поняття, дефініції, ознаки, теорії походження.
26. Типи суспільств. Перспективи постіндустріального суспільства.
|
|
|
27. Суспільство як соціальна система. Переваги системного методу вивчення суспільства.
28. Соціальна структура суспільства, види ССС.
29. Проблема суспільного розвитку у соціології.
30. Теорія соціальної стратифікації: поняття страти, чинники стратифікації, сучасне суспільство як стратифіковане суспільство. Види нестратифікованих суспільств.
31. Соціальний статус і соціальна роль: поняття, види.
32. Соціальна мобільність і соціальні ліфти, їх різновиди. Поняття маргінал.
Змістовий модуль 2
1. Вчення про соціальні інститути (СІ). Базові СІ індустріального суспільства.
2. Соціологія політики як галузева соціологічна теорія: еволюція, предмет, основні напрями.
3. Політична стратифікація як напрям соціології політики.
4. Електоральна соціологія. Концепції виборчої активності. Поняття екзитпол.
5. Соціологія права як галузева соціологічна теорія: предмет, генезис, завдання.
6. Право як соціальне явище і соціальний інститут, функції та структура права.
7. Соціологічні аспекти правової культури і правової поведінки. Поняття делінквентної субкультури.
8. Соціологія науки як галузева соціологічна теорія. Проблема інституалізації науки.
9. Соціологія релігії як галузева соціологічна теорія. Релігія і сучасне суспільство.
10. Соціологія сім’ї як галузева соціологічна теорія, її місце у системі наук про сім’ю. Поняття сім’ї і шлюбу.
11. Сім’я як соціальне явище, її функції, різновиди.
12. Сім’я як соціокультурний інститут, його функції. Поняття демографічної політики.
13. Сім’я як мала соціальна група, її функції. Закон Менделя.
14. Криза інституту традиційної сім’ї. Проблеми сучасних молодих сімей.
15. Соціологія особистості як галузева соціологічна теорія: ключові поняття (людина, індивід, особистість), структура та типи особистості.
16. Поняття соціалізації, основні теорії соціалізації.
17. Гендерна соціалізація, її значимість у розвитку сучасного суспільства. Поняття андрогенної особистості.
18. Віковий статус особистості. Поняття ейджизму. Ідентифікація особистості з поколінням. Різновиди поколінь.
19. Соціологія громадської думки як галузева соціологічна теорія: специфіка становлення. Поняття громадської думки, її природа, структура. Суб’єкт, носій і виразник громадської думки.
|
|
|
20. Громадська думка і сучасне суспільство. Канали висловлювання.
21. Соціальна комунікація як предмет галузевої соціології. Різновиди комунікації.
22. Масова комунікація і масова інформація. Види ЗМІ.
23. Масова комунікація і маніпуляція громадською думкою. Концепції масової комунікації.
24. Соціологія міста і села як галузева соціологічна теорія: Поняття гезельшафта і гемайншафта. Типологія міст. Типологія сіл.
25. Порівняльна характеристика міського і сільського укладу життя. Соціологічні проблеми сучасних міст. Соціологічні проблеми сучасних сіл.
|
|
|
