Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Інформаційне та методичне забезпечення

Нормативні акти:

1. Конституція України [Електронний ресурс]: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – [Режим доступу]: http://www.rada.gov.ua.

2. Кримінальній кодекс України. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2010.

3. Коментар до Кримінального кодексу України. (2-е вид.,перероб. та доп.) / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка. – К: Дакор, 2008.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2010.

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х., 2005.

6. Збірник Постанов Пленуму Верховного суду України (1972-2007). – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 720 с.

7. Концепція державної політики у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні (відповідні законопроекти) / схвалена Національною комісією із зміцнення демократії та утвердження верховенства права на її пленарному засіданні 26 березня 2007 року. – К., 2007. – 239 с.

8. Закон України «Про застосування амністії в Україні» (в ред. Закону від 02.06.2011 р. № 3465-VI) [Електронний ресурс]. – [Режим доступу]: http://www.rada.gov.ua.

9. Указ Президента України «Про Положення про порядок здійснення помилування» № 902/2010 від 16.09.2010 р. [Електронний ресурс]. – [Режим доступу]: http://www.rada.gov.ua.

Наукова та навчальна література:

1. Азарян Е.Р. Преступление. Наказание. Правопорядок. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004.

2. Александров Р., Чикун В.М. Покушение. – М., 1982.

3. Алешин Д.П. Соучастие по уголовному законодательству России и Украины // Российская юстиция. – 2002. – №9.

4. Аликперов Х.Д. Освобождение от уголовной ответственности. – М.: Московский психолого-социальный институт; ИПК РК Генеральной прокуратуры РФ; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2001.

5. Аликперов Х.Д. Преступность и компромис. – Баку, 1992.

6. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений. − Москва, 1979.

7. Антонян Ю. М., Бородин С. В. Преступность и психические аномалии / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1987.

8. Астемиров З.А. Проблемы теории уголовной ответственности и наказания: Учебное пособие по спецкурсу. – Махачкала, 1987.

9. Астемиров З.А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. – М., 1970.

10. Багрий-Шахматов Л.В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право. − М.: Высшая школа МВД., 1969.

11. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – Одесса, 1998.

12. Багрий-Шахматов Л.В. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний. − Воронеж, 1971.

13. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание по советскому уголовному праву. – Минск, 1975.

14. Багрий-Шахматов Л.В., Подкорытова Л.Н. О соотношении задержания преступника с крайней необходимостью // Актуальны проблеми держави та права / Одеська національна юридична какдемія. – О., 1998. – Вип. 5.

15. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков, 2000.

16. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища школа, 1980. – 216 с.

17. Бажанов М.И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступлений в науке уголовного права // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Основа, 1999. – Вип. 40. – С. 145-155.

18. Баньківський В.О. До питання про злочин та його структуру // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2002. – Вип. 15. – С. 447-451.

19. Бараненко Д.В. Визначення спеціального суб’єкта злочину за кримінальним правом України // Правова держава. – 2003. – № 6.

20. Бараненко Д.В. Обмежена осудність за кримінальним законодавством України // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5.

21. Бараненко Д.В. Ознаки спеціального суб’єкта злочину в системі елементів складу злочину // Правова держава. – 2004. – № 7.

22. Бараненко Д.В. Спеціальний суб’єкт злочину за новим кримінальним законодавством України // Правова держава. – 2002. – № 5.

23. Бараненко Д.В., Магарін М.С. Службова особа в інституті спеціального суб’єкта злочину: кримінально-правова і кримінологічні характеристики // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 8.

24. Барков А.Б. Уголовный закон и раскрытие преступлений. – Минск, 1980.

25. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. - Х., 1991.

26. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К., 2004.

27. Бахин В.П. Что такое преступная деятельность? // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип. 2. – С. 181-198.

28. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях: Пер. с итал. – М.: Фирма "СТЕЛС", 1995.

29. Беньківський В.О. Проблемні питання об’єктивної сторони злочину // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. Серія: Юридичні науки. – 2000. – Вип. 37. – С. 62-64.

30. Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення. – К.: Дакор, 2009.

31. Блум М.И. Действие советского уголовного закона в пространстве. - Рига, 1974.

32. Блум М.И. Тилле А.А. Обратная сила закона. - М., 1969.

33. Бойко А.И. Преступное бездействие. СПб, 2003.

34. Бойцов А.И. Выдача преступников. – СПб., 2004.

35. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб. – 1995.

36. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.

37. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967.

38. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964.

39. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні. – К.: Атіка, 2004.

40. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − К., 1986.

41. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. − К., 1969.

42. Бушуев А.И. Способ совершения преступления и его влияние на общественную опасность содеяного. – Омск, 1988.

43. Вапсва Ю.А. Класифікація помилок в кримінальному праві: проблеми та значення // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 1999. – Вип. 5.

44. Вапсва Ю.А. Непридатний замах: за і проти // Вісн. Нац. ун-ту внут. справ. – 1999. – Вип. 9.

45. Вапсва Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 2000. – Вип. 10.

46. Вапсва Ю.А. Поняття помилки // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – Х. 2000. – Вип. 1.

47. Василаш В.М. Чинність кримінального закону України в часі: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.М. Василаш; КНУ. – К., 1995.

48. Васильєв А.А. До питання про презумпцію осудності в кримінальному праві // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. – Вип. 25.

49. Велиев С.А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия высших учебных заведений. Правоведение (г. Санкт-Петербург). – 2002. – №4.

50. Велиев С.А. Принципы назначения наказания. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.

51. Вереша Р. Помилка в кримінальному праві: поняття та основні види // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5.

52. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К., 2005.

53. Веселов Е. Граница преступного и непреступного // Уголовное право – 2004. – № 3.

54. Владимиров В., Криволапов Г. Соотношение продолжаемых и повторных преступлений. // Советская юстиция. – 1974. – № 19.

55. Волков Б.С. Мотивы преступлений. (Уголовно-правовое и криминологическое исследование). – казань, 1982.

56. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань, 1965.

57. Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони // Право України. – 1998. – № 11.

58. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставленні в вину: Монографія.- К.: вид-во НАВСУ, 1997.

59. Воробей П.А., Коржанський М.Й., Щупаківський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К.: «Генеза», 1997.

60. Гаверов Г.С. Проблемы наказания несовершеннолетних преступников. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та,1986.

61. Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11.

62. Галиакбаров Р.Р. Система и виды наказаний: Лекция. – Горький, 1986.

63. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. – М.: Юридическая литература, 1983.

64. Гельфанд И.А., Куц Н.Т. Необходимая оборона. – К.: КВШ МВД УССР, 1962.

65. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). - Л., 1979.

66. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002.

67. Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. – Красноярск, 1991.

68. Гошовський М. Величина майнової шкоди, заподіяної злочином, та її вплив на кримінальну відповідальність // Право України. – 1996. – № 9.

69. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.

70. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков., 1997.

71. Гуцало О.Н. Противоправность и категория «деяние» в узком и широком смыслах // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Основа, 2000. – Вип. 41. – С. 158-164.

72. Дагель П.С. Множественность преступлений. – Владивосток, 1969.

73. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве. - Владивосток, 1970.

74. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1974.

75. Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. – М., 1975.

76. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. – М.: Юрид. л-ра, 1986.

77. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву. − М., 1985.

78. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. – М., 1958.

79. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М., 1967.

80. Дуюнов В.К., Цветинович А.Л. Дополнительные наказания: теория и практика. – Фрунзе,1989.

81. Емельянов В.П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4.

82. Єпур Г.В. Об’єктивна сторона складу злочину // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2000. – Вип. 3. – С. 137-142.

83. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004.

84. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки // Вісн. Нац. ун-ту внут. справ. – 2004. – № 26.

85. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – №14.

86. Житный А. Деятельное раскаяние. Сравнительный анализ законодательства Беларуси, России и Украины // Рос. юстиция. – 2002. – № 10. – С. 55-56.

87. Загайнова С.К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. – М., 2002.

88. Загородников Н.И. Классификация преступлений и ее значение для деятельности органов внутренних дел. - М., 1983.

89. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве // Уголовное право. – 2003. – № 1.

90. Зелинский А.Ф. Осозноваемое и неосозноваемое в преступном поведении. – Х.: «Вища школа», 1986.

91. Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – № 2.

92. Землюков С.В. Уголовно-правовые проблемы преступного вреда. – Новосибирск, 1991.

93. Зинченко И.А. Составные преступления в советском уголовном праве. Автореф. дис… канд.юрид.наук. – Харьков, 1990.

94. Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація: Монографія / О.О. Зінченко, В.І. Тютюгін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010.

95. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умисел и его формы. – М., 1972.

96. Зубкова В.И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. – М., 2002.

97. Кадников Н.Г. Категории преступлений и проблемы уголовной ответственности. Учебное пособие / Н.Г. Кадников. – М.: «Книжный мир», 2005.

98. Караев Т.Э. Повторность преступлений. – М., 1983.

99. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. – М., 1982.

100. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. − М.: Юрид. лит.,1961.

101. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. − М., 1973.

102. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

103. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.

104. Квашис В.Е. Преступная неосторожность. Социально-правовые и криминологические проблемы. – Владивосток, 1986.

105. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.

106. Киренко С. Кримінально-правова охорона неповнолітніх новим КК – старі проблеми // Право України. – 2002. – № 6.

107. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. – М., 1952.

108. Книженко О.О. Деякі питання звільнення від відбування покарання з випробуванням // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2002. – Вип. 19. – С. 19-24.

109. Книжечко О.О. Условное осуждение или система испытания // Законность. – 2002. – № 9.

110. Книжечко О.О. Цілі застосування умовного засудження // вісн. Ун-ту внутр. справ: Спецвипуск. – 2001.

111. Князьков М., Леонтьевский В., Лобанова Л. О сущности преступного бездействия и законодательной регламентации основания уголовной ответственности за него // Уголовное право. – 2005. – №1.

112. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловськ, 1977.

113. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления. – Красноярск, 1991.

114. Ковалев М.И. Советское уголовное право: Курс лекций. – Вып. 2. – Советский уголовный закон. – Свердловск, 1974.

115. Ковалев М.И., Васьков П.Т. Причинная связь в советском уголовном праве. - М., 1958.

116. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1981.

117. Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону. – Саратов, 1972.

118. Козаченко И., Курченко В. Как установить причинную связь // Соц. законность. – 1991. – № 4.

119. Козаченко И.Я., Курченко В.Н., Злоченко Я.М. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.

120. Козлов А. Учение о стадиях преступления. – СПб., 2002.

121. Козлов А.П. Неоконченное преступление. Уч. пособие. – Красноярск: Краснояр. гос. ун-ет, 1999.

122. Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб., 2004.

123. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.

124. Кондратюк Л.В. Антропология преступления. – М., 2001.

125. Коржанкий Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. - М., 1980.

126. Коржанський М. Замах негідними засобами // Юридичний вісник України. – 1996. – № 1-2 (27-28). 10-17 січ.

127. Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини: Монографія. – К.: Атіка, 2004.Соц. інальну відповідальність. раве.

128. Косенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України // Києво-Могилянська академія. Наукові записки. Спец. вип. – 2000. – Т. 18. – Ч. 1. – С. 186-189.

129. Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екстрадиції // Право України. – 1998. – № 8.

130. Кравчук С. Процесуальні особливості виконання міжнародного доручення про надання правової допомоги у кримінальних справах // Право України. – 1998. – № 11.

131. Красиков Ю.А. Множественность преступления (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.

132. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974.

133. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. - Х., 1979.

134. Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве. – К., 1990.

135. Кривошеин П.К. Преступление: Историческое исследование. – Киев, 1993.

136. Кривуля О.М., Куц В.М. Чи можуть суспільні відносини бути об’єктом злочину? // Вісник Університету внутрішніх справ. – Вип. 2. - 1997.

137. Кропачев Н.М., Прохоров В.С. Механизм уголовно-правового регулирования: Уголовная ответственность. Учебное пособие. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 2000.

138. Крошко В.П. Теоретические и практические проблемы профессионального (оперативного) риска в деятельности органов внутренних дел. – К., 1995.

139. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. − Воронеж., 1985.

140. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления. – М., 1960.

141. Кузнецов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник / В.В. Кузнецов, А.В. Савченко; За заг. ред. Є.М. Моісеєва, О.М. Джужи. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006.

142. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. - М., 1958.

143. Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву. – М., 1958.

144. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. - Москва., 1969.

145. Курс уголовного права. Общая часть. Т.1: Учение о преступлении / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и И.М. Тяжковой. – М., 1999.

146. Куц В.М. Теоретико-прикладні аспекти проблеми суб’єкта злочину // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1996. – Вип. 1.

147. Кушнір П. Підлітки і злочинність // Вісник прокуратури. – 2000. – № 3.

148. Лазарев А. Н. Субъект преступления. - М., 1981.

149. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Л., 1968.

150. Лекшас И. Вина как субъективная сторона преступления. – М., 1958.

151. Лемешко О. Характеристика злочинної бездіяльності // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. – К.: Юридична книга. – 2001. – Вип. 10. – С. 421-423.

152. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности: теория и законодательная практика. – М., 2000.

153. Лихова С., Свистуленко М. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції // Право України. – 2001. – № 1.

154. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. − С. 118 – 122.

155. Ломако В. А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекції. – Харків: Українська юридична академія, 1993.

156. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве: Учебно-практ. Пособие. – М.: Рос. юрид. издат. дом, 1998.

157. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. – М., 1991.

158. Лунеев В.В. Субъективное вменение. – М., 2000.

159. Ляпунов Ю. Категория «преступление» // Соц. Законность. – 1987. – № 7.

160. Ляпунов Ю. Квалификация составных (сложных) преступлений. // Соц. законность. – 1982. – № 1.

161. Ляпунов Ю. Обратная сила новых уголовно-правовых норм // Законность. – 1994. – № 6.

162. Магомедов А. А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.

163. Маковка Н.М. Категории возможность и действительность. - Краснодар, 1972.

164. Малинин В. Б. Причинная связь и проблемы Общей части уголовного права. – СПб, 1999.

165. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2000.

166. Малинин В.Б. Философские, исторические и теоретические основы причинной связи в уголовном праве. – СПб, 1998.

167. Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб, 2004.

168. Малков В.П. Множественность преступлений и её формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.

169. Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003.

170. Маляренко В.Т. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №3.

171. Малько В.П. Состав преступления в теории и в законе // Государство и право. – 1996. – № 7.

172. Мальцев В.В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1989.

173. Марін О.К. Кваліфікація злочинів. – К., Атіка, 2003.

174. Мартиросян А.В. Загальні поняття, види покарання за кримінальним правом Німеччини і місце штрафу в системі кримінально-правових заходів // Одеського ін-ту внутр. справ. – 1999. – № 4.

175. Махінчук В. Інститут покарання: критерії визначення адекватності // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №9.

176. Махінчук В. Конституційні принципи кримінального права: проблема формування системи законодавчих гарантій адекватності покарання // Підпрємництво, господарство і право. – 2001. – №4.

177. Меркулова В.О Роль міжнародних організацій щодо визначення ефективної системи заходів кримінально-правового впливу на правопорушників // Вісн. Одеського ун-ту внутр. справ. – 2000. – №1.

178. Миньковский Г.М., Тузов А.П. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних. – К.: Политиздат, 1987.

179. Мисливий В.А. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння у сфері безпеки дорожнього руху // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – Днапропетровськ. – 2000. – Вип. 2 (2).

180. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. - Владивосток, 1983.

181. Михлин А. С. Последствия преступления. – М., 1969.

182. Мірошниченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче закріплення // Право України. - 1997. - № 7.

183. Моісеєв О. Принцип подвійної кримінальності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3.

184. Моісеєв О.І. Коло осіб, на яких поширюється кримінальна юрисдикція України відповідно до принципу громадянства // Життя і право. – 2005. – № 2.

185. Мошкош Я. Зміст та об’єктивні форми злочинної дії // Право України. – 1996. – № 11. – С. 53-57.

186. Мурзинов А.И. Преступление и ответственность. – Л., 1984.

187. Мясников О. Индивидуализация наказания с учетом смягчающих обстоятельств // Российский экономический журнал. – 2002. – №8.

188. Назаренко Г.В. Вина в уголовном праве. – Орел, 1996.

189. Назаренко Г.В. Невменяемость: уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.

190. Назаренко Г.В. Состав преступления. – Орел, 2000.

191. Непомнящая Т. Мера наказания: понятие и критерии ее определения судом // Уголовное право. – 2003. – №1.

192. Нерсесян В.А. Ответственность за неосторожные преступления. – СПб, 2002.

193. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М., 1960.

194. Новик В.В. Способ совершения преступления (уголовно-правовой и криминологический аспекты) – СПб, 2002.

195. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.

196. Новоселов Г. Без престуных последствий нет преступления // Российская юстиция. – 2001. – № 3.

197. Новоселов Г.П. Критерий определения судом меры наказания: Учеб. пособие – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1984.

198. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001.

199. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Казань, 1975.

200. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М., Госюридиздат, 1958.

201. Осадчий В.І., Подзігун Г.В. Звільнення від покарання та його відбування: проблемні питання // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 3-7.

202. Осипов П.П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. – Л.,1976.

203. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. - СПб.: Издательство «Лань», 2000.

204. Панов Н.И. Основные проблемы способа совершения преступления в советском уголовнгом праве. – Х., 1987.

205. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков: Вища школа, 1982.

206. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж, 1975.

207. Пархоменко С.В. Деяния, преступность которых исключается в силу социальной полезности и необходимости. – СПб, 2004.

208. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. - М., 1962.

209. Первомайский В.Б. Невменяемость. - Киев, 2000.

210. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1961.

211. Пирожков В.Ф. Криминальная психология. Психология подростковой преступности. – Кн. 1. – М.: Ось-89, 1998.

212. Питецкий В.В. Категоризация преступлений и принцип справедливости в уголовном законодательстве // Государство и право. – 2005. – № 4.

213. Плотникова М.В. Множественность преступлений: соотношение ее разновидностей. – М.: Моск. Психолого-социаль. ин-т, 2004.

214. Побегайло Э.Ф., Ревин В.П. Институт необходимой обороны и деятельность органов внутренних дел. – М., 1983.

215. Побегайло Э.Ф., Ревин В.П. Правомерность действий сотрудников органов внутренних дел и граждан при необходимой обороне и задержании преступника. – Брянск, 1988.

216. Покорытова Л.Н. Поощрительный характер норм, исключающих преступность деяния // Вісн. Нац. Ун-ту внут. Справ. – Х., 1999. – Вип. 7. Ч. 1.

217. Поливцев А.В., Соловьев А.Н., Ставило С.П. Состав преступления: структура и характеристика элементов. – Краснодар, 1999.

218. Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005.

219. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. - Л., 1984.

220. Пудовочкин Ю.Е. Учение о преступлении: избранные лекции. – М.: Юрлитинформ, 2009.

221. Пудовочкин Ю.Е. Учение о составе преступления. Уч. пособие. – М.: Юрлитинформ, 2009.

222. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – Спб, 2002.

223. Рарог А.И. Общая теория вины в уголовном праве: Учебное пособие. – М.: ВЮЗИ, 1980.

224. Редин М. Концепция совершенствования законодательства об ответственности за преступления по степени их завершенности // Уголовное право. – 2005. – № 1.

225. Ришелюк А. Проблематика триваючого злочину. – Радянське право.– 1991. – № 5.

226. Романов С.Ю. Про спосіб злочинної діяльності // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Вип. 2. – Х.: Вид-во Університету внутрішніх справ. – 1997. – С. 12-15.

227. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. Монографія. – К.: Атака, 2002.

228. Санталов А.И. Теоретические вопросы уголовной ответственности. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982.

229. Сахнюк С.В. Інститут заміни покарання за кримінальним правом України та його місце в системі форм реалізації кримінальної відповідальності // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. – К.: Юридична книга. – 2002. – Вип. 18. – С. 338-344.

230. Селецкий А.И., Тарарухин С.А. Несовершеннолетние с отклоняющимся поведением. – К.: Вища школа, 1981.

231. Сидоров Б.В. Уголовно-правовые гарантии правомерного, социально полезного поведения. - Казань, 1992.

232. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. – 1998. - № 6. – С. 106-107.

233. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и от отбывания наказания. – К., 1987.

234. Скибицкий В.В. Умовне засудження за законодавством УРСР. – К.: Наукова думка, 1971.

235. Скляров С.В. Вина и мотивы преступного поведения. – СПб, 2004.

236. Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988.

237. Смольников В.Е. Давность в уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1973.

238. Соловьёв А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. – М., 1958.

239. Спасов Б. Закон и его толкование. – М., 1986.

240. Степанюк А.Х., Трубніков В.М. Звільнення від відбування покарання: Навч. посібник / Українська державна юридична академія. – Х.,1994.

241. Суровегина Н.А. Преступление и наказание как проблема христианской этики // Государство и право. – 1995. – № 8.

242. Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Лекции. − Часть Общая. − Т. 2. – М., – 1994.

243. Тарасов А. О причинно-следственной связи в современном уголовном праве // Уголовное право. – 2000. – № 2.

244. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Х., 1988.

245. Тащилин М., Годило Н. Уголовная ответственность и формы ее реализации // Уголовное право. – 2004. – № 4.

246. Телефанко Б. Юридичний аналіз звільнення від покарання з кримінально-виконавчих установ на підставі закону України про амністію або акта про помилування // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 2 (17). – С. 58-65.

247. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.

248. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М., 1980.

249. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. – М., 1982.

250. Тилле А.А. Время, пространство, закон. – М.: Юридическая литература, 1965.

251. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов-на-Дону, 1977.

252. Тимчук О.Л. Необхідний та випадковий причинний зв'язок у кримінальному праві: дискусійні аспекти // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2001. – Вип. 1 (14). – С. 184-189.

253. Тихий В.П. Відповідальність за незакінчений злочин // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – Вип. 6.

254. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 1.

255. Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар. – К.: Видав. дім «Промені», 2007.

256. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. – М., 1958.

257. Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М., 1978.

258. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957.

259. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк). - Харьков, 1992.

260. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – № 1.

261. Трубников В.М. Понятие наказания // Право і безпека. – 2002. – №2.

262. Трубников В.М., Васильєв А.А. Формула осудності та формула неосудності: їх співвідношення та значення для кримінальної відповідальності // Право і безпека. – 2002. – № 3.

263. Трубніков В.М. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2002. – Вип. 19. – С. 73-81.

264. Трухин А. Тяжесть преступления как категория уголовного права // Уголовное право. – 2005. – № 2.

265. Уголовное наказание: Моногр. исслед. / Рук. авт. кол.: Шемшученко Ю.С., Титаренко Ю.Л.; Ин-т государства и права им. В.М.Корецкого НАН Украины, Донецкий ин-т внутр. дел МВД Украины.- К.; Донецк, 1997.

266. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. - Харьков, 1983.

267. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. - М., 1980.

268. Фесенко С. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. – № 6.

269. Фефелов П.А. Механизм уголовно-правовой охраны. Основные методологические проблемы. – М., 1992.

270. Флоря К.Н. Назначение наказания с учетом причин совершенного преступления. Под ред. Г.А. Кригера. – Кишинев: Штиинца, 1980.

271. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіка-математичних методів). − К.: АртЕк, 1997.

272. Хананов В.А. Правовая природа бездействия и казуальность // Советское государство и право. – 1978. – № 4.

273. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.

274. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. - М.: Госюриздат, 1963.

275. Чернов А.Д. Эффективность российской системы уголовных наказаний и предупреждение преступлений. − М., 1999.

276. Чернова Т. Назначение наказания по совокупности приговоров // Российская юстиция. - 2001. – №8.

277. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. - Киев., 1992.

278. Шарапов Р.Д. К вопросу о бездействии в уголовном праве // Правоведение. – 1998. № 3.

279. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. − Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973.

280. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. – Караганда, 1974.

281. Шевченко Є.В. До питання про причинний зв'язок у злочинах з похідними наслідками // Вісник Академії правових наук. – 2001. – Вип. 3 (26). – С. 198-205.

282. Шевченко Я.Н. Правовое регулирование ответственности несовершеннолетних. – К.: Наукова думка, 1976.

283. Шевчук А.В. Замах на злочин та його ознаки // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – Вип. 105.

284. Шевчук А.В. Розмежування добровільної відмови від вчинення злочину та дійового каяття Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – Вип. 121.

285. Школа С.М. Амністія в Україні: поняття, види та порядок застосування // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2000. – Вип. 8. – С. 410-416.

286. Школа С.М. Правова природа амністії та помилування // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2001. – Вип. 9. – С. 364-370.

287. Шляпочников С. Толкование уголовного закона. – М.,1960.

288. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. − М., 1958.

289. Щепельков В.Ф. Уголовный закон: преодоление противоречий и неполноты. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2003.

290. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие / Под общ. ред. С.П. Щерба. – М.: Изд-во «Спарк», 1997.

291. Энциклопедия уголовного права. – Т. 3. Понятие преступления. – Изд-е проф. Малинина; Изд. 2-е, перераб. и доп. – СПб, 2010.

292. Энциклопедия уголовного права. Т. 10. Освобождение от уголовной ответственности и наказания. – СПб.: Изд-е проф. Малинина ГКА, 2008.

293. Энциклопедия уголовного права. Т. 4. Состав преступления. – Изд. проф. Малинина СПб, 2005.

294. Энциклопедия уголовного права. Т. 8. Уголовная ответственность и наказание. – С.-Пб.: ГКА, 2007.

295. Юзікова Н.С. Проблема кримінально-правового захисту інтересів неповнолітніх: Монографія. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1999.

296. Юшкин С.В. Новое, или «хорошо забытое старое», в российском уголовном праве: система наказуемости как категория уголовного права и ее соотношение с системой наказаний // Российский следователь. – 2001. – №6.

297. Яковлєв А.М. Борьба с рецидивной преступностью. – М., 1964.

298. Якушин В.А. Ошибка и её уголовно-правовое значение. – Казань, 1988.

299. Ярмиш Н.М. Пасивний характер бездіяльності як одна з ознак об'єктивної сторони злочину // Вісник НУВС. – 2000. – №12. – Ч. 1.

300. Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики) – Х.: Основа, 1999.

301. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Харьков: Право, 2003.

302. Яценко С.С. Інститут кримінальної відповідальності неповнолітніх: світовий досвід, питання вдосконалення українського законодавства // Правова система України: теорія та практика. Науково-практична конференція. – К., 1993.

303. Ященко А. Проблемні аспекти звільнення від кримінальної відповіджальності у зв’язку з примиренням із потерпілим // Вісник національної академії прокуратури України. – 2008. – № 1(9).

304. Ященко А.М. Поняття примирення у сучасному кримінальному праві // Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Серія “Право”. – Вип. 6. – Х., 2006.

⇐ Предыдущая 9 10 11 12 13 14 15 16 1718