Гвинтової циліндричної пружини
4. Обчисліть приріст відліків, які за рівних приростів навантаження D Р мають бути приблизно однаковими. 5. Обчисліть середній приріст відліку за лінійкою, що дорівнює усередненій величині осадки λ експ пружини, відповідній обраному приросту навантаження D Р. 6. Обчисліть теоретичне значення осадки пружини за формулою:
де G – модуль зсуву матеріалу пружини. 7. Знайдіть розбіжність між експериментальним λ експ та теоретичним λ теор значеннями осадки пружини:
8. За даними табл. 2.4 побудуйте діаграму стискування в координатах Р– λ. 9. Запишіть висновки за результатами виконання лабораторної роботи. Контрольні запитання до лабораторної роботи 1. Дайте визначення напруженому стану кручення. 2. Які внутрішні зусилля, що виникають у перерізах пружини, враховуються при обчисленні її осадки? 3. Для яких практичних розрахунків можуть бути використані результати лабораторної роботи? 4. Чому формула (2.14) для визначення осадки пружини є наближеною? Як оцінити точність цієї формули? 5. Чи можна застосувати результати лабораторних досліджень для наближеного визначення модуля зсуву матеріалу пружини G? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМІЩЕНЬ ДВОХОПОРНОЇ БАЛКИ ПРИ ЗГИНАННІ Мета роботи: експериментально визначити прогин та кути повороту перерізів балки й порівняти їх з теоретичними значеннями.
Обладнання: двохопорна балка, індикатори годинникового типу. Загальні відомості Переміщення поперечних перерізів балки під час згинання характеризується двома величинами: прогином v і кутом повороту
де E – модуль пружности матеріалу балки; Використаємо метод початкових параметрів для теоретичного визначення прогину перерізу D і кутів повороту перерізів А та В двохопорної балки (рис.2.13). Для цього будуємо розрахункову схему балки. Початок координат розміщуємо в крайній лівій точці балки А, вісь Y направляємо догори, а вісь X - вздовж осі балки. Рис. 2.13. Розрахункова схема балки на двох опорах Визначаємо опорні реакції балки:
Перевіряємо правильність обчислення реакцій:
Висновок: реакції обчислені вірно. За методом початкових параметрів записуємо рівняння прогинів для ділянки ВС: Визначаємо початкові параметри v 0, - шарнірно-нерухома опора в точці А: - шарнірно-рухома опора в точці В: Другу умову підставляємо в рівняння методу початкових параметрів:
Після підстановки значення RA та спрощень отримаємо:
Звідки визначаємо
Кут З урахуванням
Рівняння кутів повороту q для ділянки BC отримаємо диференціюванням рівняння прогинів (2.17)
Визначаємо кут повороту перерізу В -
Звідки визначимо
Знак "+" відповідає повороту перерізу проти руху годинникової стрілки.
Рівняння прогинів для ділянки АС отримаємо із (2.17) відкиданням членів, що відповідають навантаженням розміщеним у точці С та правіше від неї:
Обчислимо прогин перерізу D. Підставимо координату точки D - Звідки визначимо
Від’ємне значення прогину відповідає зміщенню перерізу донизу. Для проведення експерименту використовується установка (рис. 2.13). Вона складається із стальної балки 1, що лежить на опорах А та B. Балка довжиною l з прямокутним поперечним перерізом Прогин перерізу D
де R –відстань від осі балки до осі індикатора.
Читайте также: Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|