Порівняння експеримнтальних та розрахункових результатів
Контрольні запитання до лабораторної роботи 1. Сформулюйте метод Мора. Запишіть інтеграл Мора. Який стан називається одиничним, вантажним? 2. Які стрижневі системи називаються статично невизначуваними? Як обчислюється ступінь статичної невизначуваності? 3. Які в’язі називають “зайвими”? 4. Які стрижневі системи називаються геометрично незмінюваними? Як доводиться їхня геометрична незмінюваність? 5. Поясніть механічний зміст канонічних рівнянь методу сил. 6. Побудуйте основну систему методу сил для експериментальної балки. 7. У чому полягає різниця та подібність вихідної та еквівалентної систем? 8. Чому до перерізу балки D прикладається одинична сила, а до перерізу A – одиничний момент? 9. Розкажіть правило Верещагіна та поясніть деталі його застосування при обчисленні інтегралів Мора? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9 ДОСЛІДЖЕННЯ КОСОГО ЗГИНАННЯ ПРЯМОГО СТРИЖНЯ Мета роботи: дослідити косе згинання консольного стрижня, порівняти експериментальні значення прогину та напружень з теоретичними. Обладнання: випробна машина Р-5, консольний стрижень, індикатори годинникового типу, тензометр важільний. Загальні відомості Згинання стрижня буде косим у випадку, коли площина дії зовнішніх сил – вантажна площина – не співпадає з головними площинами, але проходить через вісь стрижня. Косе згинання зручно представляти у вигляді суми двох прямих згинань. Для цього згинаючий момент М розкладається на складові моменти відносно головних осей поперечного перерізу u і v.
Згідно з принципом незалежності дії сил, прогини і напруження при косому згині визначаються геометричним складанням відповідних складових від дії двох прямих згинань. У лабораторній роботі використовується стрижень, поперечний переріз якого є рівнобічним кутником. Кінець стрижня В защемлений між захватами випробної машини Р-5, а кінець А завантажений зосередженою силою Р,яка з головними площинами стрижня становить кут 45°. Проекції і сили Р на головні осі u і v перерізу однакові й дорівнюють (рис. 2.15), тому й епюри згинаючих моментів і теж будуть однаковими. Розрахункові значення прогинів перерізу С балки в напрямі головних осей и і v мажна визначити за методом Мора, перемножуючи відповідні епюри по правилу Верещагіна: ; , (2.27) де , - величини площ епюр та ; - координата єпюри під центром площі епюри ; - координата єпюри під центром площі епюри . Повний прогин перерізу С дорівнює: . (2.28) Напруження у довільній точці K перерізу D балки визначається за формулою: , (2.29) тут - згинаючі моменти; , - моменти інерції перерізу відносно головних осей; , - координати точки K в головній системі координат и і v. Для експериментального визначення напруження у точці K перерізу D використовується тензометр. Експериментальне значення прогину перерізу С виражається через вертикальну та горизонтальну проекції, які вимірюються індикаторами годинникового типу. При випробуванні на косе згинання стрижня кутникового перерізу слід мати на увазі, що центр його згинання не збігається з центром перерізу. Тому, для виключення впливу закручування, переміщення і потрібно вимірювати для центру згинання, який розміщується у точці N перетину осей полиць кутника.
Читайте также: А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|