Результати експериментального дослідження стійкості стрижня
9. За формулою (2.43) обчисліть силу стискування стрижня P, що відповідає вазі гир Q. 10. Обчисліть відносні прогини . 11. Побудуйте графіки для трьох значень m в координатах: відносний прогин - вісь абсцис, дійсний прогин f - вісь ординат. 12. Використовуючи співвідношення (2.41), визначте експериментальні значення сил . 13. Порівняйте теоретичні й експериментальні значення критичної сили в табл. 2.14. 14. Запишіть висновки за результатами виконання лабораторної роботи. Таблиця 2.14 Порівняння теоретичних та експериментальних результатів Дослідження стійкості стрижня
Контрольні запитання до лабораторної роботи 1. Дайте визначення стану стійкої рівноваги. 2. Дайте визначення критичної сили Pкр. Запишіть вираз Ейлера для критичної сили. Зробіть аналіз цього виразу. 3. У чому полягає небезпечність поздовжнього згинання? 4. Чому у формулі для критичної сили використовується мінімальний момент інерції Imin? 5. Який зміст має коефіцієнт приведення довжини m? 6. Яке закріплення стрижня є найбільш стійким? 7. Дайте визначення критичного напруження σ кр. 8. Як визначається гнучкість стрижня λ? Від чого вона залежить?
9. Що означає критична гнучкість стрижня? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12 КОЛИВАННЯ ПРУЖНОЇ СИСИТЕМИ Мета роботи: експериментально визначити період власних коливань гвинтової пружини з вантажем та порівняти його з розрахунковим значенням. Обладнання: гнучка гвинтова пружина незначної жорсткості, вантаж, секундомір, мікрометр. Загальні відомості Коливання пружної системи можуть бути власними чи вимушеними. Власні коливання виникають у пружній системі у випадку одноразової короткочасної дії зовнішньої сили. Для експериментального визначення періоду власних коливань пружної системи з одним степенем свободи використовується гнучка гвинтова пружина незначної жорсткості. Частота коливань вантажу, підвішеного до такої пружини, настільки мала, що дозволяє підраховувати кількість коливань системи без допомоги спеціальних приладів. Схему випробування показано на рис. 2.20. Рис. 2.20. Схема дослідження коливань пружини Розрахункове значення Тр періоду коливань вантажу 2, підвішеного до пружини 1, визначається за формулою: , (2.44) де g =9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння; d- осадка пружної системи, що тримає статично прикладений вантаж. Осадка гвинтової пружини визначається за формулою: , (2.45) де n – число витків пружини; G – модуль зсуву матеріалу пружини; D – розрахунковий діаметр гвинтової пружини; d – діаметр дроту пружини; n – кількість витків пружини, Q - навантаження. Розрахунковий діаметр пружини визначається за формулою: , (2.46) де - зовнішній діаметр гвинтової пружини. Вплив маси пружини на період коливань не враховується. Експериментальне значення періоду коливань визначається наступним чином: , (2.47) де t – час, за який система зробила k коливань.
Читайте также: II. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|