Тема 2 географічні аспекти формування туристських ресурсів України

ТЕМА 2 ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Географічне положення

Україна розташована в Центральній і Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні транспортно-економічні зв'язки.

Через Україну проходить дев'ять залізниць, а також важливі автомобільні магістралі, що з'єднують Росію з країнами Європи, Та 6 міжнародних транспортирних коридорів.

З п'ятьма країнами на заході - Польською Республікою, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією і Молдовою - спільні державні кордони.

Південну частину України омивають води Чорного й Азовського морів, а на крайньому південному заході вона виходить до нижнього Дунаю - другої за довжиною після Волги ріки Європи. Через практично незамерзаючі порти Чорного моря, а також через Азовське море і Дунай здійснюються водно - транспортні зв'язки з багатьма країнами. Дунай і його судноплавні притоки течуть через територію семи європейських країн. До того ж відстань багатьох країн незначна: морем від Одеси до Констанци (Румунія), наприклад, - 180 км, від Одеси до Варни (Болгарія) - 340 км, від Одеси до Стамбула (Турецька Республіка) - 630 км. Розгалужена мережа Дунаю та її судноплавних приток у східній частині Західної Європи та у Центральній Європі сприяє зростанню річкових перевезень через названі водні магістралі та кількості морських туристських подорожей.

На північному сході, сході та південному сході Україна межує з індустріально розвинутими районами Росії (Центральним, Центрально-Чорноземним та Північно-Кавказьким); від деяких економічних районів (Поволзького, Волго-В'ятського, Північно-Західного, Уральського) республіка розташована на відносно невеликій відстані. Безпосередньо до України прилягає територія Брянської, Курської, Бєлгородської, Воронезької та Ростовської областей. З півночі Україна межує з Брестською та Гомельською областями Білорусії, на південному заході - з Молдовою. Довжина кордонів України з Росією, Білорусією і Молдовою становить 4200 км.

Через Чорне і Азовське моря здійснюються інтенсивні економічні зв'язки України з Росією і Грузією.

Природні умови республіки у зв'язку з її переважно рівнинним рельєфом змінюються поступово в усіх напрямках; зі сходу на захід і з півночі на південь. Це стосується як природних умов, так і їх окремих компонентів - клімату, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу тощо.

Розміщення України в південно-східній частині Центральної Європи на перехресті важливих торговельних шляхів сприяло розвитку господарства і суспільно-політичних відносин ще за часів Київської Русі, посиленню її економічних і культурних зв'язків з іншими народами.

Україна має добрі зв'язки з усіма країнами СНД через густу мережу залізничних магістралей та автомобільних шляхів, морські та річкові шляхи, розвинений авіаційний транспорт. Зокрема, інтенсивно здійснюються вантажні та пасажирські перевезення між чорноморськими та азовськими портами, розташованими в Україні, на Північному Кавказі та у Закавказзі. Через Дніпро і його судноплавні притоки організовано перевезення в Білорусію і Росію. Волго-Донський канал забезпечує прямий безперевалочний зв'язок України через внутрішні водні артерії з областями та автономними республіками басейну Волги та її приток, Каспійським, Балтійським та Білим морями.

Завдяки своєму географічному положенню Україна володіє значними транзитними якостями території, що сприяє її розвитку через будівництво комунікацій транспортних коридорів, можливостями переміщення вантажів, людей, капіталів, інформації - це можливість здійснювати широкомасштабні економічні зв’язки.

Складністю географічного положення є нестача лісових ресурсів, недостатня кількість водних ресурсів та посухи в Південній і Південно-Східній частинах

Демографічна ситуація

На 1 жовтня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46710, 8 тис. осіб. Упродовж останніх років кількість населення постійно зменшується, з середнім темпом 6, 2 особи у розрахунку на 1000 населення.

Загальне скорочення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення, що є результатом як скорочення кількості народжених, так і збільшення числа померлих.

Міграційний приріст населення збільшився. Число прибулих на постійне проживання скоротилося, а кількість вибулих зменшується. Серед прибулих в Україну 84% становили іммігранти з країн СНД і 16% - з інших країн. Серед вибулих з України 71% виїхали до країн СНД і 29% - до інших країн.

Національний склад: крім українців (72 %) на території держави проживає ще 110 національностей і народностей, друге місце за чисельність посідають - росіяни (22 %), представники інших найбільш розповсюджених національностей становлять 6 % - білоруси, поляки, євреї, молдовани, угорці, болгари, румуни, греки, кримські татари).

В Україні 436 міст і 928 смт. Столиця – Київ. Міське населення становить - 68% сільське - 32 %. Із окремих регіонів найбільшу кількість населення мають Донецька, Київська, дніпропетровська, Харківська, Луганська, Львівська обл.

Середня густота населення становить 86 чол/км². Більша частка міського населення проживають в містах більше 100 тис. населення. По класифікації міст за людністю виділяють: малі – від 10 до 50 тис.; середні - від 51 до 100 тис.; великі - від 101 до 250 тис.; крупні – від 251 до 500 тис. - Миколаїв, Луганськ, Маріуполь.; найкрупніші від 501 до 1 млн. – Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг; міста мільйонери – понад 1 млн. – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса.