 |
Дільнична лікарня.. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога.
|
|
|
|
Дільнична лікарня.
Надання вторинної допомоги в дільничних лікарнях здійснюється на перехідному етапі реформування, до 31 грудня 2019 року. В подальшому вторинна медична допомога повністю переводиться на районний рівень.
Встановлено 4 категорії дільничних лікарень:
І – лікарня з потужністю від 75 до 100 ліжок;
ІІ - від 50 до 75;
ІІІ – від 35 до 50;
ІV – від 25 до 35 ліжок.
Характер та об’єм медичної допомоги в дільничній лікарні в основному визначається їх потужністю, обладнаністю, наявністю лікарів-спеціалістів. Надання амбулаторної та стаціонарної допомоги терапевтичним та інфекційним хворим, допомога під час пологів, лікувально-профілактична допомога дітям, невідкладна хірургічна та травматологічна допомога входить в коло прямих обов’язків лікарів будь-якої дільничної лікарні не залежно від її потужності.
Основні завдання дільничної лікарні:
1. Забезпечення населення території обслуговування кваліфікованою медичною допомогою (амбулаторною та стаціонарною).
2. Планування та проведення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності та травматизації серед різних груп сільського населення.
3. Проведення лікувально-профілактичних заходів з охорони здоров’я матері та дитини.
4. Введення в практику сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих, передових форм та методів організації амбулаторно-поліклінічної допомоги.
5. Організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю ФАП та інших закладів охорони здоров’я, що входять до складу лікарської дільниці.
У сільських дільницях лікують переважно хворих терапевтичного профілю. Значну їх частину госпіталізують не стільки за медичними, скільки за соціальними показаннями (одинокі люди похилого віку, що потребують догляду та проведення підтримуючого лікування). Частка таких хворих коливається в межах 40-60%.
|
|
|
Третинна (високоспеціалізована) медична допомога.
Обласна лікарня – найбільший багатопрофільний лікувально-профілактичний заклад, призначений надавати в повному об’ємі висококваліфіковану, спеціалізовану та вузькоспеціалізовану допомогу мешканцям області. Вона є також центром організаційно-методичного керівництва медичними закладами, що розташовані на території області та базою спеціалізації та підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу.
Кожна обласна лікарня має в своєму складі: консультативну поліклініку, стаціонар, лікувально-профілактичні відділення, кабінети, лабораторії та інші структурні підрозділи (морг, аптека, кухня тощо).
До складу обласної лікарні входять також організаційно-методичний відділ з відділенням медичної статистики, відділення екстреної та планово-консультативної допомоги, пансіонат для хворих, направлених із районів області на консультацію та спеціальне амбулаторне лікування, гуртожиток для медичних працівників, що прибули для проходження спеціалізації та підвищення кваліфікації.
В структуру консультативної поліклініки обласної лікарні входять спеціалізовані лікарські кабінети, відділення та центри; допоміжні лікувально-діагностичні кабінети (відділення) та лабораторії, реєстратура, довідковий стіл, кабінет долікарського прийому.
Організаційно-методичний відділ обласної лікарні грає важливу роль в справі удосконалення форм та методів спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню. Практично він служить науково-методичною базою обласного відділу охорони здоров’я по введенню в практику охорони здоров’я передових організаційних форм та методів медичного обслуговування населення, та його основними функціями є:
|
|
|
1. аналіз діяльності лікувально-профілактичних закладів області;
2. організаційно-методична та консультативна допомога органам та закладам охорони здоров’я області;
3. організація підвищення кваліфікації кадрів;
4. планування роботи.
Штати обласних лікарень залежать від потужності, їх встановлюють у відповідності з діючими штатними та типовими нормативами.
Окремим структурним підрозділом закладу третинної медичної допомоги є консультативна поліклініка. Обов’язковими є вузькі спеціалізовані відділення стаціонару, допоміжні лікувально-профілактичні підрозділи (клінічні, біохімічні та бактеріологічні лабораторії, відділення функціональної діагностики, патологоанатомічні, фізіотерапевтичні та рентгенорадіологічні відділення).
Консультативна поліклініка обласної лікарні проводить:
- надання високоспеціалізованої консультативної допомоги хворим за направленнями лікувально-профілактичних закладів області;
- залучає до консультації висококваліфікованих лікарів-спеціалістів лікарні та інших ЛПЗ, а також працівників науково-дослідних інститутів та медичних вузів;
- направляє до ЛПЗ заключення і висновки результатів консультацій;
- розробляє для ЛПЗ області порядок та покази для направлення хворих до консультативної поліклініки;
- організовує і проводить виїзні консультації лікарів-спеціалістів в райони, а також заочні консультації для лікарів ЛПЗ області;
- проводить систематичний аналіз по районах області випадків розбіжностей діагнозів між ЛПЗ, які направили хворих на консультацію та консультативною поліклінікою;
- аналізує помилки, допущені лікарями ЛПЗ при обстеженні та лікуванні хворих перед направленням їх до консультативної поліклініки;
- відповідає за інформаційне забезпечення про новинки сучасних методів лікування і діагностики в районах і ЛПЗ області.
Іншою важливою структурною одиницею обласної лікарні є відділення екстреної і планово-консультативної допомоги. В його структурі є цілодобова диспетчерська служба прийому та реєстрації викликів із лікарень районів, міст області. До надання екстреної та планово-консультативної допомоги залучають спеціалістів обласної лікарні, інших ЛПЗ області, співробітників медичних вузів, науково-дослідних інститутів за погодженням з відповідними закладами та установами. Для залучення до цієї роботи працівників видається окремий наказ по Управлінню охорони здоров’я.
|
|
|
Лікар після надання необхідної медичної допомоги на місці, у разі необхідності транспортує хворого до обласного центру, а в окремих випадках за межі області до відповідних ЛПЗ. З цією метою використовується як санітарна авіація, так і наземний транспорт, залежно від стану хворого, відстанню, метеорологічних умов, сезону, часу доби. Це ж відділення, в разі необхідності, забезпечує доставку до районів і міст необхідних медичних вантажів, донорської крові і її препаратів, консервованих органів і тканин, медикаментів.
Для аналізу здоров’я сільського населення використовують наступні статистичні показники, що беруться із звітних статистичних форм:
Звітні статистичні форми складаються на основі так званих первинних та проміжних носіїв інформації. До первинних, основних, належать індивідуальна карта амбулаторного хворого (ф. 025) та карта стаціонарного хворого (історія хвороби, ф. 003). Вони мають модифікації для певних груп хворих (діти, вагітні тощо). На підставі первинних носіїв інформації складаються так звані проміжні носії, які безпосередньо служать для зведення звітних форм. Це – «Талон амбулаторного пацієнта» або «Статистичний талон для реєстрації остаточних (заключних) діагнозів», «Контрольна карта диспансерного спостереження», «Статистична карта вибулого зі стаціонару», «Лікарське свідоцтво про смерть» тощо.
До найважливіших звітних медико-статистичних форм належать такі:
Перша група - це форми, що дозволяють проаналізувати захворюваність населення: “Звіт про захворювання та контингент хворих на розлади психіки та поведінки” (форма №10), “Звіт про захворюваність та контингент хворих на алкоголізм, наркоманію і токсикоманію”, (форма №11), “Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу” (форма №12), “Звіт про контингент дітей – інвалідів віком до 16 років, які проживають в районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу, будинку дитини або інтернатному закладі ” (форма №19), “Звіт про лікування призовників” (форма №36 – здоров), “Звіт про хворих злоякісними новоутвореннями ” (форма №35 – здоров), “Звіт про хворих туберкульозом”, “Звіт про кількість травм, опіків та отруєнь серед дорослих, підлітків та дітей” (форма №50 – здоров) та інші. Усі ці форми зводяться щорічно.
|
|
|
До другої групи звітних медико-статистичних форм належать форми, що дають змогу проаналізувати діяльність медичних закладів. Це – “Звіт про медичні кадри” (форма № 17), “Звіт лікувально-профілактичного закладу” (форма №20), “Звіт про мережу та діяльність медичних установ” (форма №47- здоров) та інші.
Форма дає змогу обрахувати первинну захворюваність для сільського населення. Захворюваність можна також обрахувати окремо для т. з. диспансерної та консультативної груп хворих. Можна визначити структуру первинної та загальної захворюваності. Також визначається первинна та загальна інвалідність із розрахунку на все населення. Можна визначити первинну та загальну інвалідність від окремих груп хвороб, а також структуру первинної та загальної інвалідності.
Можна визначити рівень госпіталізації з окремих хвороб, а також структуру госпіталізованих згідно хвороб. Можна визначити структуру госпіталізованих згідно віку: дорослі, підлітки, діти. Можна визначити пересічну тривалість перебування хворого на ліжку для усіх хвороб та кожної хвороби зокрема.
|
|
|
