Живильник-дозатор кормів ПДК-Ф-12 (ПЗМ-1,5 )

Живильник-дозатор ПДК-Ф-12 (рис. 1) призначений для приймання, нагромадження і дозованої подачі кормових компонентів на збірний або завантажувальний транспортери.

1 – приймальний лоток; 2-гідроциліндр; 3- транспортер подачі маси; 4 – розпушувальний бітер; 5 - зчісувальний (відбійний) бітер; 6 - шнековий транспортер; 7 - опора

Рисунок 1 - Функціональна схема живильника - дозатора

стеблових кормів

Живильник-дозатор має приймальний лоток 1 з гідравлічною системою підіймання 2 (рис.1), конвеєр-живильник, шнековий розвантажувальний транспортер 6 та пульт керування. Живильний конвеєр є головним виконавчим елементом, що забезпечує дозування корму. Він оснащений регулятором рівня завантаження, повздовжнім транспортером 3, зчісувальним (відбійним) 5 і розпушувальним бітерами 4.

Механізм регулювання висоти розміщення зчісувального бітера 5 відносно полотна транспортера дозволяє встановлювати задану норму видачі корму на завантажувальний транспортер. Датчики верхнього і нижнього рівнів у живильнику забезпечують керування завантаженням корму з лотка на конвеєр-живильник. Привод конвеєра здійснюється від електродвигуна через клинопасову і ланцюгову передач та кривошипно-храповий механізм.

Підготовка до роботи. Монтаж обладнання, що надходить у вигляді попередньо складених укрупнених блоків починають з конвеєра-живильника. Спочатку піднімають його автокраном у робоче положення на підставку і до передньої частини прикріплюють опори. Перевіряють, щоб розвантажувальна горловина гвинтового транспортера була розміщена точно між боковинами збірного (завантажувального) транспортера.

Приймальний лотік встановлюють у проектне положення теж за допомогою автокрана. Перед цим надівають на осі спереду лотка правий та лівий кронштейни. Лотік повинен спиратися на фундамент всім днищем. Допустима неспіввісність конвеєра і лотка не повинна перевищувати 5 мм. Після цього суміщують отвори кронштейнів лотка з отворами рами конвеєра і прикріплюють опори до конвеєра болтами.

Гідропривод монтують на горизонтальному фундаменті і з'єднують попередньо промитими та продутими стисненим повітрям маслопроводами з гідророзподільником. Гідроциліндри розміщують на кульових опорах і стопорять. Потім їх піднімають, встановлюють у гніздо лотка і знову стопорять. Шток гідроциліндра при цьому повинен виходити на 5-10 мм. Опори прикріплюють до фундаменту анкерними болтами. Гідроциліндри з'єднують з гідророзподільником за допомогою маслопроводу і шланга (промитих і продутих стисненим повітрям).

Перед пуском живильника-дозатора необхідно перевірити:

- відсутність сторонніх предметів в обладнанні та його робочій зоні;

- натяг полотна конвеєру і паралельність його приводного та натяжного валів. Ступінь натягу кожного ланцюга регулюють переміщенням корпусів підшипників веденого вала, щоб при зусиллі 200-250Н зазор між ланцюгом і кожухом конвеєра становив 10-15 мм;

- натяг ланцюгів приводу бітерів та шнекового транспортера, а також паралельність валів вказаних механізмів з приводним валом конвеєра. Допустиме відхилення від паралельного положення не повинно перевищувати 1 мм, а радіальне та осьове биття зірочок - 0,1 мм на 200 мм їх діаметра. Прогин ланцюга привода нижнього бітера і шнекового транспортера при зусиллі 40 Н має бути в межах 30-35 мм, а ланцюга привода нижнього бітера - 15- 20 мм;

- натяг клинопасової передачі та правильність положення шківів (допустиме відхилення в площині не більше 1 мм та 200 мм діаметра). При нормальному натягу прогин паса під зусилля 40 Н повинен дорівнювати 10-12 мм;

- горизонтальність встановлення гідросистеми (допустиме відхилення не більше 0,25 мм), а також співвісність валів електродвигуна та гідронасоса (відхилення не повинно перевищувати 0,03 мм). Усувають відхилення за допомогою регулювальних пластин-прокладок;

- герметичність вузлів і з'єднань гідросистеми випробуванням її під тиском 10 МПа протягом 5 хв. при температурі масла 10-55°С. Наявність підтікання масла не допускається;

- наявність і якість змащування всіх вузлів тертя (при потребі їх змащують).

Після цього встановлюють на місця всю захисну огорожу, здійснюють пробний пуск живильника-дозатора і випробують його вхолосту. Протягом перших 5-6 год. експлуатації проводять обкатку обладнання при завантаженні 25-30% номінального рівня.

Таблиця 2 – Технічна характеристика ПДК-Ф-12