Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, може її доповнити, змінити, відкликати чи відмовитися від неї.

Доповнення скарги – це наведення нових аргументів та міркувань, наведення нових мотивів скарги, подання додаткових доказів з посиланням на них, уточнення норм матеріального чи процесуального права та ін.

Зміна скарги – це заміна одних положень іншими. В тому випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу повністю змінює апеляційну скаргу, до неї застосовуються вимоги ст.295, і як наслідок, ст.121 ЦПК. Доповнити чи змінити скаргу можна неодноразово, але лише протягом строку на апеляційне оскарження. Такі зміни і доповнення подаються відповідно через суд першої інстанції. Всі зміни і доповнення до апеляційної скарги повинні бути розіслані всім особам, які беруть участь у справі за правилами, викладеними в ст.298 ЦПК. Про ці зміни і доповнення обов’язково повинна бути повідомлена особа, яка приєдналася до апеляційної скарги. Це зумовлюється тим, що така особа має право відкликати свою заяву про приєднання, якщо ця заява не буде відповідати діям скаржника, викладеним в доповненні апеляційної скарги чи її зміненому варіанті.

У п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» вказано, що апеляційний суд не наділений правом вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на внесення змін чи доповнень до апеляційної скарги, тому відповідні заяви, подані після визначеного законом строку, не повинні прийматися до розгляду, а повертаються заявникові ухвалою судді-доповідача.

2. Одним із розпорядчих повноважень, що складає зміст засади диспозитивності в цивільному процесі, є право особи відкликати апеляційну скаргу або відмовитись від неї.

Для апеляційної інстанції характерним є те, що особа, яка подала апеляційну скаргу вправі не тільки доповнити чи змінити її в межах строку на апеляційне оскарження, а й протягом усього часу розгляду справи відмовитись від неї повністю або частково. Крім того, особі, яка подала апеляційну скаргу, законом надано право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді. Для цього скаржник повинен подати заяву, яка розглядається суддею апеляційної інстанції з постановленням процесуального документа – ухвали про повернення апеляційної скарги (розгляд такої заяви здійснюється суддею-доповідачем одноособово, без виклику сторін, без обговорення підстав відкликання).

Відкликання апеляційної скарги є обов’язковим для суду. При цьому апеляційний суд відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК має роз'яснити передбачені частиною четвертою цієї статті наслідки прийняття відмови від скарги. Заява про відкликання скарги, яка надійшла після початку розгляду
справи, не може бути підставою для закриття апеляційного провадження, якщо особа не подала заяви про відмову від скарги.

Результатом розгляду заяви про відкликання апеляційної скарги є ухвала суду про повернення скарги, яка не підлягає оскарженню. Особа, яка відкликала апеляційну скаргу, може знову звернутися з нею, тому що апеляційне провадження не відкривалось і не закривалось.

Про таке відкликання апеляційної скарги повинні бути повідомлені особи, які приєдналися до цієї скарги, бо з відкликанням останньої втрачає значення заява про приєднання до апеляційної скарги. Особа, яка отримала таке повідомлення про відкликання апеляційної скарги, може самостійно подати апеляційну скаргу, якщо не сплив строк апеляційного оскарження. Про відкликання апеляційної скарги необхідно також повідомити протилежну сторону, щоб вона не готувала пояснення, заперечення та інші документи, не несла витрати по даній справі.

3. Про прийняття відмови від апеляційної скарги суд (колегія суддів, а не суддя-доповідач як у випадку з відкликанням апеляційної скарги) постановляє ухвалу, якою закриває апеляційне провадження по справі.

Прийняття відмови від апеляційної скарги не тягне за собою закриття апеляційного провадження, якщо співучасники або треті особи, які приєдналися до цієї справи клопотатимуть про поновлення строків на апеляційне оскарження і самостійно оскаржуватимуть процесуальні документи суду першої інстанції.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Це зумовлено тим, що апеляційний суд зобов’язаний перевірити законність такої відмови, і вправі не прийняти її, коли така відмова порушує права та законні інтереси будь-якої особи, або коли така відмова пов’язана з юридичною необізнаністю сторони, яка відмовляється від апеляційної скарги. Таким чином, в даному випадку апеляційний суд у визначений для слухання справи день за участю сторін відкриває судове засідання, оголошує склад суду, роз’яснює право на відвід суду і судді, роз’яснює сторонам їх процесуальні права і вже після цього оголошує заяву (клопотання) про відмову від апеляційної скарги. Обговорення цієї заяви відбувається за участі осіб, які беруть участь у розгляді справи, вислуховує їхню думку з приводу заявленого клопотання, а після цього особі, яка заявила клопотання про відмову від апеляційної скарги, роз’яснюється правила ст. 300 ЦПК про те, що у випадку прийняття судом такої відмови дана особа не матиме права повторного оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав.

Оскільки ст.300 ЦПК не передбачає процесуальної форми вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, вважаємо, що виходячи із того, що суд зобов’язаний перевірити законність відмови і може закрити апеляційне провадження, або може не прийняти її, суду апеляційної інстанції слід вирішувати це питання в нарадчій кімнаті, з винесенням мотивованої ухвали.

Прийняття відмови від апеляційної скарги не залежить від згоди на те інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Така відмова не позбавляє цих осіб права самостійно оскаржити це рішення.

4. Надаючи особі, яка подала апеляційну скаргу, право відмовитися від неї повністю або частково, а сторонам у суді апеляційної інстанції – укласти мирову угоду, законодавець не визначив процедуру вчинення зазначених процесуальних дій, а обмежився вказівкою на необхідність додержання загальних правил щодо них, передбачених ЦПК.

Виходячи з вимог ст.27, 174, 175 ЦПК, а також судової практики відмова від апеляційної скарги або мирова угода у період вчинення підготовчих дій суддею-доповідачем мають бути викладені сторонами у письмовій формі, оскільки провадження підготовчих дій не передбачає ведення журналу судового засідання і здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Заява про відмову від апеляційної скарги, а також умови мирової угоди сторін, якщо вони надійшли до апеляційного суду разом із справою, підлягають розгляду цим судом в порядку, визначеному ст.27, 174, 175 ЦПК. У разі, якщо при розгляді справи апеляційним судом особа, яка подала апеляційну скаргу, зробила усну заяву про відмову від скарги, а сторони – про закінчення справи мировою угодою, зазначені процесуальні дії фіксуються за допомогою звукозаписувального технічного засобу. В іншому випадку, за наявності письмових заяв, ці заяви додаються до справи. Прийняття апеляційним судом відмови від апеляційної скарги та затвердження мирової угоди сторін позбавляє скаржника і сторін (при затвердженні мирової угоди) права на повторне звернення до апеляційного суду.

5. Визнання апеляційної скарги протилежною стороною носить формальний характер і ніяким процесуальним документом не оформляється. Таке визнання враховується апеляційним судом в частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, але воно не звільняє суд апеляційної інстанції від перевірки обґрунтованості апеляційної скарги.

⇐ Предыдущая 149 150 151 152 153154155 156 157 158 Следующая ⇒