Самооцінка та оцінка політичної діяльності політика

Сам Буш визнає, що до сорокалітнього віку в його житті не вистачало цілеспрямованості, а досягнув він чогось лиш тому, що поставив перед собою чіткі цілі.

Щодо сторонніх оцінок його діяльності, то найперше, він піддавався критиці у себе в країні та інших країнах за війну в Іраку, війну в Афганістані та ведення агресивної зовнішньої політики, а також за санкціонування його адміністрацією застосування тортур органами дізнання та слідства США до підозрюваних в тероризмі. Росіяни критикували його за поширення системи ПРО. Європейці за війну в Іракові. Говорять, що його зовнішня політика носить"відтінок холодної війни".

Усередині країні жорсткій критиці Буш піддавався через податкову реформу, це найбільше. Ажіотажу викликала його реформа освіти та медицини.

Щодо моєї суб’єктивної оцінки діяльності Джоджа Буша, то можу сказати, що зважаючи на умови та середовище, в якому перебував тогочасний світ та США як ведуча країна, багато дій Джорджа Буша є виправданими, але шляхи якими він вів Америку до закріплення її статусу гегемона та втручання у внутрішні справи іноземних країн, невиправдана боротьба з тероризмом…все це піддається жорсткій критиці і з моєї сторони. На мою думку, не будь теракту 11 вересня 2001 року, внутрішня політика Буша молодшого могла привести до більш позитивних результатів та збільшити експансію США на інші країни демократичними засобами.

27. Значення для історії й політики власної держави, для світового співтовариства На кожного з видатних президентів США історія покладала певну місію.

У ХIХ столітті, коли Америка пройшла крізь пекло громадянської війни, республіканець Ейбрегем Лінкольн зумів зберегти єдність нації.

У ХХ столітті республіканець Рональд Рейган, скориставшись потужним арсеналом ідей свободи і технологічної переваги Америки, став хрещеним батьком перебудови, розвалив СРСР та, за його власним висловом, поховав комунізм на звалищі історії.

Республіканець Джордж Буш-молодший, перший президент США у новому, ХХI столітті й ІІІ тисячолітті, очолив супердержаву, що виявляє ознаки внутрішньої слабкості. Нові хвилі еміграції руйнують традиційну структуру американського суспільства, яке грунтувалося на англійській мові, англо-саксонській протестантській культурі, і створили підгрунтя для ймовірних потрясінь у майбутньому.

28. 43-й президент США — переконаний прихильник політики, що ґрунтувалася на принципах «обмеженого урядування, особистої відповідальності, міцних сімей і місцевого контролю». Під час виборчої кампанії він заявив, що федеральному урядові не слід втручатися в ринок, однак він може створити умови для процвітання підприємців, котрі «сприяють новаторству, компенсуючи ризик, і однаковим можливостям». Джордж Буш-молодший наголошував на відмові «від старих методів урядування» і на тому, що «успіх кожної ініціативи залежатиме від реформ у самому уряді».

Буш змінив змінив роль уряду — звертатися до доброчинних організацій, громадських груп, які допомагають тим, хто потребує підтримки. Фінансові ресурси, згідно з його програмою, федеральний уряд має надавати не адміністративним структурам штатів, а різним групам, у тому числі релігійним, на основі конкуренції, залежно від результатів благодійництва.

В епоху економічного буму Америки президент, як і багато американців, переймався моральними проблемами, шукаючи старомодні, як на чийсь погляд, підходи до їх вирішення.

Америка, певно, вже ніколи не стане «плавильним котлом» у традиційному розумінні цього слова. Чи зможе Буш зупинити ерозію американського суспільства, що стала очевидною, гармонійно поєднати економічне процвітання, спадщину протестантів і культурні, релігійні та інші цінності різних етнічних груп іммігрантів?

Світогляд, особисті якості і владні повноваження президента дають Джорджу Бушу-молодшому можливість увійти в історію США реформатором. Він уже заявив про свій намір здійснити в національних масштабах «програму тверезого глузду», перевести Америку на рейки здорового консерватизму.

Така політика мала б світовий резонанс, вона дала б імпульси Європі, сприяла б появі в ній консервативних лідерів масштабу Маргарет Тетчер. На жаль, України це не торкнеться жодною мірою, бо й на десятому році декларативної незалежності у нас немає ідеї державотворення і нам поки що нема чого зберігати та утверджувати.

Вже згадуваний Роберт Баллок, який упродовж багатьох років був найвпливовішим політиком Техасу, провіщав, що Джордж Буш-молодший «стане великим президентом». Так і сталося. «Великий президент» великої країни сколихнув світ.