 |
Сутність і характерні риси світового господарства
|
|
|
|
Розділ ІV
Світове господарство та міжнародні економічні відносини
Тема: Формування і закономірності розвитку світового господарства
1. Сутність і характерні риси світового господарства
2. Основні форми економічних зв’язків між державами
3. Спільне підприємство
Сутність і характерні риси світового господарства
На карті світу нині понад 230 країн. Вони характеризуються певною структурою національних економік, історичними традиціями, менталітетом народу та ін. Населення планети зараз становить понад 6 млрд. осіб. Земляни розмовляють 2796 мовами; в грошовому обігу налічується понад 300 найменувань національних грошей. Держави перебувають на різних рівнях соціально-економічного розвитку. Однак всі вони є членами світового господарства, вступають у різноманітні міжнародні економічні відносини. Тобто існує цілісне планетарне утворення, яке називають системою світового господарства. Термін „світова економіка” вперше з’явився у науковому обігу н6а початку ХХ ст. У 1912 році німецький економіст Б.Гармс здійснив спробу обґрунтувати вчення про світове господарство, чи світову економіку. Вчений визначив світову економіку як „сукупність взаємовідносин між господарствами світу, які (відносини) розвиваються між ними в наслідок розбудови відповідних транспортних комунікацій та державного сприяння і регулювання шляхом укладання міжнародних угод”. Світове господарство формувалося протягом тривалого історичного періоду і пройшло декілька етапів. Кожен з етапів становлення економічної спільності визначається типом світової цивілізації; домінуючим видом виробництва, характером праці та провідним типом власності. В економічній науковій літературі є різні підходи до пояснення еволюції світового господарства. В одних випадках її пояснюють з загально цивілізаційними економічними ознаками (вид виробництва, характер праці, тип власності). Інша точка зору пов’язує початок формування світового господарства з розвитком міжнародної торгівлі. Що ж до еволюції сучасного світового господарства, то більшість вчених акцентують увагу на наступні етапи його розвитку. Перший етап – ХІХ ст. поява машинної індустрії й сучасних засобів транспорту і зв’язку, що зумовило формування світового ринку товарів та послуг. Другий етап – кінець ХІХ – початок ХХ ст. – посилення руху економічних ресурсів між країнами (капіталу, робочої сили, технології, підприємницьких здібностей) та створення світової капіталістичної системи господарства. Третій етап – 20-ті рр. – початок 90-х рр. ХХ ст. характеризуються зростаючим ступенем опанування географічного простору, формуванням міжнародних продуктивних сил, посиленням економічної взаємодії і взаємозалежності між державами.
|
|
|
Для сучасного світового господарства характерні такі риси:
1. Міжнародний поділ праці – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів і послуг відповідно до їхніх природнокліматичних, історичних та економічних умов. Розрізняють загальний поділ праці (ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн); частковий поділ праці (ґрунтується на спеціалізації виробництва готових виробів); одиничний поділ праці (ґрунтується на по детальній спеціалізації).
2. Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік. Відбувається у двох формах: а) інтеграційної – об’єднання ринків, а згодом і виробництва окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва; б) транснаціональної – взаємо переплетення економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.
|
|
|
3. Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств груп країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму. Формами міжнародної економічної інтеграції виступають: а) торговельна інтеграція (створення зон вільної торгівлі); б) валютно-фінансова інтеграція (зняття обмежень на переміщення капіталу всередині угрупування, єдина валютна політика тощо); в) створення єдиного економічного простору (усунення тарифних бар’єрів).
Ознайомлення з еволюцією та основними рисами світового господарства дозволяє дати його таке загальне визначення. Світове господарство – це сукупність національних господарств окремих країн та їхніх об’єднань, які взаємопов’язані міжнародними економічними відносинами на основі міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації економіки і міжнародної економічної інтеграції.
Структура сучасного світового господарства характеризується такими його суб’єктами:
- національні господарства (держави);
- міжнародні транснаціональні корпорації;
- регіональні об’єднання і союзи держав;
- міжнародні організації та інститути.
Країни світового господарства розвиваються нерівномірно. За ступенем економічного розвитку країни світу поділяються на високорозвинені, середньо розвинені, з низьким рівнем розвитку. Крім того нині виділяють: а) нові індустріальні країни Східної, Південно-Східної Азії та Латинської Америки; б) високодохідні нафтоекспортуючі країни; в)найменш розвинені країни.
|
|
|
Банк,його сутність та відмінності від підприємств та небанківських кред.установ
Валюти: сутність, призначення та сфера використання.
Валютний курс: сутність, основи формування та чинники впливу.
Визначте сутність єдиного соціального внеску та охарактеризуйте платників ЄСВ
Визначте сутність інтерпретації результатів експериментального дослідження психіки і охарактеризуйте складові інтерпретації.
Визначте сутність пенсії та охарактеризуйте пенсії за віком в Україні.
Визначте характерні риси світових релігій.
Виникнення світового господарства.
Відсутність рук як наслідок талідомідної ембріопатії.
Внесок українців у розвиток світового спорту та олімпізму.
