2.8. Класифікація і загальні принципи оформлення електронних видань

Виникнувши на базі книжкових видань, електронні видання часто характеризуються тими ж параметрами. Тематика і формат книжкового видання визначають цільове призначення для тієї чи іншої категорії читачів. Формат екрана також визначає можливості відображення інформації. Однак, незважаючи на те, що зображення на екрані має два фізичні виміри, як і сторінка книги, зміна зображення на екрані і послідовність представлення інформації додають третій вимір - часовий. Дія в електронних виданнях, що відбувається в часі, дає змогу говорити про них як про комбінацію комп'ютерних та відеотехнологій. У деяких визначеннях під електронним виданням розуміють сукупність текстової, візуальної, ауді і іншої інформації, представленої на електронному носії чи в мережному варіанті.

Підхід до класифікації. З погляду класифікації електронних видань їх можна також представити як комбінацію ідей і технологій. Це свідчить не тільки про різноманіття видів електронних видань, але і великі розмаїтості засобів, застосовуваних при їхньому створенні. З іншого боку, електронні видання поєднують технічне і програмне забезпечення з метою представлення інформації користувачу. Можна говорити про їхню відмінність по інтерфейсі користувач.

Процес створення електронних видань складається з декількох етапів. Насамперед задають мету, яка повинна відповідати продукту. Постановка мети пов'язана з визначенням кола споживачів чи аудиторії. Саме мета визначає багато аспектів побудови і способів представлення інформації. Мета і коло користувачів дають змогу написати сценарій електронного видання. У сценарії повинні бути відпрацьовані не стільки його змістові аспекти, а механізм їхнього розкриття за допомогою набору засобів доведення інформації до користувача (текст, графіка, аудіо- і відеоінформація). Важливо також вибрати формат і композицію відображення інформації на екрані ПЕОМ і програмні засоби, що повинні при цьому використовуватися.

Відзначимо також, що розвитку випуску електронних видань сприяла поява CD-ROM, систем глобальних комунікацій, удосконалення обчислювальної техніки. Це зробило більш доступними методи отримання цифрової інформації для масового користувача.

Композиція книги визначається типом літератури і жанром твору. У цьому зв'язку оформлення електронного видання, як нового типу видань, також підпадає під визначені закони композиції, естетичні, ергономічні і інші принципи. Як спадкоємець книжкового, електронне видання повинно базуватися значною мірою на традиціях книговидання, враховувати проблеми взаємодії користувача і технічних засобів, специфічні можливості, надані технікою для розкриття авторського задуму.

Наукові видання. Для даного виду оформлення повинне максимально полегшити сприйняття змісту, забезпечити пошук необхідних довідок і даних. Створення тексту в подібних виданнях завжди відрізняється складністю, багатоступінчастою рубрикою, наявністю науково-довідкового апарата й ін. Це вимагає складної трансформації змісту в гіпертекстову структуру. Електронна наукова книга чи праця вимагає від читача зосередженості. Тому в ній не застосовуються елементи прикрас, шрифти повинні вибиратися з погляду зручності при читанні.

Навчальні видання. Навчальні видання поділяються на кілька груп в залежності від рівня його створення і профілізації. В останні роки з'явилися електронні видання для дистанційного навчання, що включають елементи як діалогу, так і контролю. Ці видання, по суті, замінюють методичні вказівки, що існували, і контрольні завдання для студентів-заочників у сукупності з підручниками і навчальними посібниками. Тематика, як правило, визначає характер побудови навчальної книги, кількість і характер ілюстративного матеріалу, шрифтове оформлення.

Літературно-художні видання. В останні роки прогрес у перекладі літературних творів на електронний носій особливо помітний. Це пов'язано як з бажанням створення електронних бібліотек, доступних для будь-якого читача через Internet, так і доцільністю мати базу для випуску видань на паперовому носії. Літературно-художні видання пподіляються на видання різних літературних жанрів (прозаїчні, драматичні, віршовані й ін. )

Твори художньої літератури читають значно швидше, без перерви, тому їхні електронні версії повинні передбачати відповідну побудову гіпертексту, застосування відповідних шрифтів. У літературно-художнім виданням повинні пред'являтися особливі вимоги до текстової частини - довжині рядка, гарнітурі і кегель шрифту, міжрядкова відстань. Вони вибираються так, щоб полегшити процес читання.

Видання для дітей. У книжкових виданнях література для дітей має велику розмаїтість, починаючи від книжок-іграшок, розфарбувань до класичних літературних творів для позашкільного читання. Для дітей дошкільного віку електронні видання, мабуть, повинні створюватися з особливою обережністю, з огляду на те, що дошколяру доцільно розвиватися на базі традиційних книжкових видань.

Науково-популярні видання. Ці видання, як правило, мають на меті популяризацію наукових знань і призначені в основному для молоді. Оформлення (текстове й інше) повинне сприяти швидкому читанню, можливості повернення до раніше прочитаних частин. Ілюстративний матеріал служить для пояснення складних наукових явищ. У ньому можуть переважати динамічні ілюстрації, що розкривають природу законів і закономірностей. У цих виданнях знаходять застосування усіх видів ілюстрацій - як статичні, так і динамічні.

Довідкові видання. До цієї групи відносяться енциклопедії, словники, довідники і деякі інші видання. В останні роки довідкові видання розширюють свій вплив на різні вікові і кваліфікаційні групи. Часто з врахуванням цього і визначається їхнє оформлення. Дуже важливим є правильне чергуання тексту, організація взаємодії частин, наявність довідкового апарата. У цьому зв'язку створюються гіпертекстові структури, орієнтовані саме на такі видання.

Видання по образотворчому мистецтву. Цей вид видань відображає образотворче мистецтво творах, що знаходяться у фондах музеїв, виставок. У них ілюстративний матеріал має переважний характер. Текстова складова носить лише пояснювальний і підлеглий зміст, хоча в наукових монографіях текст може виконувати і головну функцію. Сама тематика уже визначає, що електронні видання повинні містити переважно статичний ряд різнопланових ілюстрацій, зображень і інш. Ці видання забезпечують необхідним текстовим і довідковим апаратом.

Інтерфейс користувач – видання в якому при організації діалогу читача електронних видань з комп'ютером повинний бути створений оптимальний режим взаємодії й ефективного використання техніки. Це можна забезпечити, якщо психологічним особливостям людини відповідає апарат технічних і програмних засобів діалогу. Якщо ілюструвати це положення схемою, то співпадіння площ досягається, зокрема, за рахунок засобів інтерфейсу.

Інтерфейс користувач-видання передбачає мінімізацію необхідної кількості взаємозалежних елементів інформації, розглянутих як єдине ціле. Тобто необхідне структурування інформації, визначення темпу її подання користувачу виходячи з можливостей сприйняття, особливостей функціонування пам'яті людини і т. д.

Важливе налаштування інтерфейсу користувач - комп'ютера на індивідуальні особливості людини. Це визначається принципом індивідуалізації. Тому використовують підстроювання, включаючи автоматизовані, інтерфейсу під користувача. Використовуються два методи налаштування: гнучкий і адаптивний. Гнучкий застосовується користувачем, що сам пристосовує інтерфейс під свої потреби. При адаптивному інтерфейсі система підбудовується під користувача.