2.7. Засіб доставки електронних видань

Існує кілька способів доставки електронного документа. Звичайні дискети мають незначну ємність, що обмежує їхнє застосування для збереження і передачі електронних видань. Магнітна стрічка (наприклад, DAT) не може бути використана для прямого доступу, а магнітно-оптичні носії поки занадто дорогі.

Найбільш поширені два засоби: компакт-диски і мережі. Кожне з цих засобів має свої переваги і недоліки. Публікації на CD-ROM і в мережах розрізняються в багатьох відносинах. Диски треба виготовляти, отже, необхідно мати стаціонарне устаткування для їхнього поширення. Публікації в мережі містяться в інтерактивному режимі, що свідчить про доступність ресурсу. Зміст публікацій на CD-ROM фіксований, і вони розсилаються тому, хто їх замовляв, у той час як публікації в інтерактивному режимі можна змінювати, а їхній зміст доступний всім користувачам.

Існує три стандарти файлових систем для компакт-дисків: ISO 9660, Apple HFS і RockRidge. Файлова система 9660 - це міжнародний стандарт, що підтримується практично будь-яким ПК. Однак 9660 накладає серйозні обмеження на мультимедійні публікації. Вона дпередбачає імена файлів тільки в стилі DOS (формат 8. 3, обмежений набір знаків, усі прописні букви) і додає номер версії до імені. Тому що різні системи оперують іменами файлів і номерами версій по-різному, заздалегідь невідомо, які імена файлів варто використовувати в мультимедійному документі. Стандарт 9660 не передбачає використання псевдонімів.

Сьогодні існують серйозні зрушення в розвитку технології виготовлення дисків. Це буде виробництво зовсім нового типу дискових носіїв ємністю в 7-10 разів більшою, ніж в існуючих дисках, що частково зможе задовольнити запити по збереженню великого обсягу інформації. Але техніка виготовлення цих дисків знаходиться ще на ранній стадії розвитку, і поки не існує стандартів для збереження цифрових даних на них.

Мережі не надають читачу фізичного носія, вони забезпечують тільки доступ до видання. Правда, можливе завантаження видання і збереження необхідної читачу інформації на твердому диску свого комп'ютера. По самій своїй природі мережі повинні поєднувати людей, що використовують різні типи комп'ютерів. Таким чином, видання в мережах повинне володіти багатоплатформністю.

У мережному виданні актуальна є швидкість, з якою інформацію можна завантажити на комп'ютер читача. Існує кілька факторів, що впливають на цю швидкість. Якщо зв'язок здійснюється через модем, то обмеженням стає швидкість передачі даних модему. Якщо інформація завантажується із сервера локальної мережі, то пропускна здатність мережі знижується. Якщо читач працює з Internet, то швидкодію стримує з'єднання з Internet. В усіх трьох випадках є своє вузьке місце, що обмежує пропускну здатність мережі в цілому і у міру зростання мережного трафіка, може дати про себе знати.

Розвиток Internet привів до бурхливого росту трафіка, що робить складним поширення великих документів, і ця проблема буде ще гострішою в міру розширення кількості користувачів. Поки швидкість передачі даних занадто низька для всіх класів користувачів, вважається занадто ризикованим засновувати велике мережне видавництво, особливо якщо воно включає інтерактивні публікації із зображеннями високої роздільної здатності і відеоінформацією.

Зараз інтерактивні публікації дуже популярні для некомерційних видань, наприклад Web-сторінок чи технічних доповідей. При вирішенні проблеми контролю доступу може бути наданий доступ до публікацій тільки передплатникам і тоді, ймовірно, технічні професійні товариства розпочнуть широко видавати свої праці інтерактивним способом. Якщо рекламодавцю стане вигідно розміщувати рекламу в інтерактивних документах, частина «електронних журналів» буде видаватися на засоби, отримані від реклами. Імовірно, незабаром публікації на носіях, що вимагають великої ємності, пам'яті чи складних схем розміщення матеріалу, втратять свою актуальність у порівнянні з інтерактивним виданням.

З ростом загальнодоступних і приватних обчислювальних мереж з'явилася можливість видавати витвір навіть без створення його фізичної копії. Тепер як сервер для мережних документів можна встановити ПЕОМ, що дасть змогу будь-якому користувачу, де б він не знаходився, мати доступ до цих документів. Поряд зі звичайним завантаженням файлів через FTP і інші подібні засоби доступу все активніше застосовуються системи перегляду документів, що використовують World Wide Web.

Засоби доставки можуть носити комбінований характер. У цьому випадку в одній публікації розміщаються архівна інформація і новітні дані. Таким чином, можна скористатися перевагами збереження великого обсягу інформації на CD-ROM і швидкого доступу, а також можливістю формування видання в інтерактивному режимі.

Число користувачів, що мають доступ до публікацій на компакт-дисках чи у мережі, досить велике і постійно росте. У 1995 р. встановлено понад 10 млн. контролерів CD-ROM, за деякими оцінками, у 1997 р. близько 22 млн. Майже 75% таких комп'ютерів знаходиться в Північній Америці, але їхнє число в Європі і Японії росте тими ж темпами. Доступ до мережі поширюється ще швидше: щонайменше мільйон чоловік у США використовують Internet, а в Європі їхнє число складає кілька сотень тисяч. У Північній Америці більшість організацій, що надають мережні послуги, включають у свій сервіс доступ до Internet. За межами Північної Америки цей процес розвивається повільніше, хоча у Великобританії, наприклад, щомісяця 4 тис. родин підписуються на доступ до Internet.

Основним стримуючим моментом при поширення електронних видань є необхідність мати комп'ютер для реалізації функцій перегляду публікації.

Тому вже сьогодні ведуться розробки спеціалізованих апаратно-програмних засобів, покликаних замінити дорогий комп'ютер при взаємодії читача з електронним виданням. Приведемо кілька конкретних прикладів.

SoftBook Reader. Фірма SoftBook Press запропонувала пристрій «електронна книга». Пристрій розміщений у шкіряному футлярі. Відкриваючи його, читач автоматично включає живлення книги; закриваючи - переводить пристрій у режим очікування. ЖК-екран слабоконтрастний і має низьку роздільну здатність.

Розміри і маса пристрою приблизно дорівнюють розмірам і масі блокнотного комп'ютера, що робить його зручним при використанні в нестаціонарних умовах. За допомогою спеціальної кнопки виробляється «перекидання» сторінок публікації вперед і назад.

EB Dedicated Reader. Це «професійна модель» пристрою «електронної книги». На двох кольорових рідкокристалічних екранах високої роздільної здатності відображається двохполосний розворот документа у форматі PDF, що нагадує розгорнуту книгу. Сторінки перевертаються торканням куточка екрана. Крім того, читачу надається можливість нотувати тексти за допомогою включеного в комплект світлового пера.

Вартість сучасних «електронних книг» цілком прийнятна для деяких категорій користувачів. Передбачається створення бібліотек «електронних книг», де пристрої будуть видаватися всім її членам, так само як телекомунікаційні компанії вже зараз безкоштовно надають мобільні телефони всім оформившим договір на обслуговування.