 |
Z = Мі * 1,1 * П * Аі * Кт * Кzі, (2)
|
|
|
|
Z = Мі * 1, 1 * П * Аі * Кт * Кzі, (2)
де: Z - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;
Мі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, т;
1, 1 * П – базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/т;
Аі – безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини, визначається за формулою:
Аі = 1, (3)
ГДКі
де: ГДКі – середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/м3. Для речовин з ГДК > 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10. Для речовин, по яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:
Кт = Кнас * Кф, (4)
Кнас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за таблицею 1;
Кф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається з табл. 2;
Кzі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною, визначається за формулою:
|
|
|
Кzі= q / ГДКсі, (5)
де q – середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;
ГДКсі – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м3.
У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кzіприймається рівним одиниці.
Таблиця 1
Коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту
| Чисельність населення тис. чол. | Кнас |
| До 100 | 1, 00 |
| 100, 1-250 | 1, 20 |
| 250, 1-500 | 1, 35 |
| 500, 1 -1000 | 1, 55 |
| більше 1000 | 1, 80 |
Таблиця 2
Коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
| Тип населеного пункту | Коефіцієнт |
| Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) | |
| Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)* | 1, 25 |
| Населені пункти, віднесені до курортних | 1, 65 |
* Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1, 65.
Навчальні завдання:
1. Підготуйте реферати на теми:
§ Платне природокористування..
§ Забруднення атмосфери.
§ Екологічна ситуація в Україні.
§ Екологічні права та обов’язки громадян.
2. Розв’язати задачі:
Перевищення дозволених викидів, які виявлені шляхом інструментальних вимірів і даних первинної облікової документації підприємства
Задача 1. На хімічному підприємстві м. Києва при контрольній перевірці 28 січня 1994 р. зафіксовано середню концентрацію викиду сірковуглецю 96, 004 мг/м3 при об’ємній витраті 191, 7 м3/с, що становить 18, 404 г/с. Тимчасово погоджений викид сірковуглецю по джерелу № 18, встановлений дозволом становить Мqі - 13, 304 г/с. За даними журналу первинної облікової документації за формою ПОД-1 підприємства 22 листопада 1993 р. також зафіксовано перевищення встановленого нормативного викиду по даному джерелу. За фактом виявленого порушення було видано припис про його усунення в строк до 7 лютого 1994 р. В зазначений строк порушення було усунене. За цей період джерело № 18 працювало цілодобово. Таким чином, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу останнього зафіксованого порушення і становить 1848 год. (24 год. * 77 діб). Середньодобова ГДК сірковуглецю -0. 005 мг/м3. Середньорічна концентрація сірковуглецю по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р. - 0, 006 мг/м3. Базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини - 1, 1, розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки - 60000 у. о.
|
|
|
Обчислити: 1) потужність викиду сірковуглецю, що здійснювався з перевищенням тимчасово погоджених нормативів (Мі); 2) показник відносної небезпечності сірковуглецю (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва сірковуглецем; 5) розмір компенсації збитків (z).
Перевищення дозволеного викиду і відсутність інструментального контролю
Задача 2. При перевірці Маріупольського радіаторного заводу відділом аналітичного контролю Головекоінспекції Мінприроди України 10 ліотого 1994 р. по джерелу № 28 (трубозакатка радіаторів для автомобілів) було зафіксовано, що об’ємнавитрата газоповітряної суміші складала 11, 45 м3/с з середньою концентрацією свинцю із серії відібраних проб 0, 00112 г/м3. Потужність викиду свинцю, таким чином, склала 0, 01282 г/с Потужність дозволеного викиду по даному джерелу складає 0, 00224 г/с. Підприємство інструментального контролю за джерелами викидів не веде. Таким чином, час роботи джерела у режимі наднормативного викиду приймаємо 3 місяці, що складає 480 годин (при однозмінній роботі і п’ятиденному робочому тижні). Середньодобова ГДК свинцю - 0, 0003 мг/м3. Базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини -1, 1, розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки -60000 у. о. Коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту, приймається рівним 1, 0, тому що в м. Маріуполі спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря свинцем не ведуться. Підприємству видається пропис про усунення порушення до конкретного терміну, і підрахунок збитків проводиться до фактичного часу усунення порушення.
|
|
|
Обчислити: 1) викид свинцю, що здійснювався з перевищенням дозволених величин (Мі); 2) показник відносної небезпечності свинцю (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Маріуполь; 4) розмір компенсації збитків (z).
Невиконання у заплановані терміни заходів по досягненню нормативів ГДВ
Задача 3. На підприємстві по виробництву залізобетонних виробів м. Бровари проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення другого ступеня очистки викидів від технологічного обладнання приготування бетону з терміном виконання в III кварталі 1993 р. з метою зменшення концентрації пилу цементу з 1 г/м3 до 0, 05 г/м3 по даному джерелу при об’ємній витраті газопилового потоку 30000 м3/год. (8, 3 м3/с). При перевірці виконання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря 18 лютого 1994 р. зафіксовано невиконання заходу. Контрольні інструментальні виміри показали, що концентрація пилу по цьому джерелу складає 1 г/м3. Потужність дозволеного викиду складає 0, 05 г/м3. Установка працює 8 годин на добу при 5-ти денному робочому тижні. Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду становить 784 год. (8 год. х 98 діб).
8, 3 х 0, 05 - маса викиду пилу від установки приготування бетону після впровадження заходу, встановлена проектом нормативів ГДВ, г/с; 0, 02 - середньодобова ГДК пилу цементу, мг/м3; 1, 1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини; 60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, у. о. Коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту, приймається рівним 1, 0, тому що в м. Бровари спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря не ведуться. Нарахування збитків продовжується до виконання заходу і зменшення обсягів викидів пилу цементу по даному джерелу до величин, передбачених проектом нормативів ГДВ.
|
|
|
Обчислити: 1) потужність викиду пилу цементу, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів (М; ); 2) показник відносної небезпечності пилу цементу (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Бровари; 4) розмір компенсації збитків (z).
Відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу
Задача 4. При перевірці меблевого комбінату м. Києва було виявлено відсутність дозволу на викид фенолу по джерелу № 4. Однак, інструментальними вимірами, проведеними 4 січня 1994 р., зафіксовано середню концентрацію викиду фенолу 458, 3 мг/м3 при об’ємній витраті газоповітряної суміші від джерела № 4 - 24 м3/с. Таким чином, потужність викиду становить 11 г/с і є наднормативним викидом. По факту виявленого порушення підприємству було видано припис на отримання дозволу на викид фенолу з терміном виконання до 1 березня 1994 р. У вказаний термін дозвіл на викид був отриманий. Відлік часу роботи джерела в наднормативному режимі береться з урахуванням терміну усунення порушення. Режим роботи підприємства однозмінний при 5-тиденному робочому тижні, таким чином, час роботи технологічного обладнання в наднормативному режимі становить 304 год. (8 год. х 38 діб).
0, 003 - середньодобова ГДК фенолу, мг/м3; 0, 007 - середньорічна концентрація фенолу по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/м3; 1, 1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини; 60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, у. о.
Обчислити: 1) потужність наднормативного викиду фенолу (Мі); 2) показник відносної небезпечності фенолу (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва фенолом; 5) розмір компенсації збитків (z).
Перевищення граничних нормативів утворення забруднюючих речовин від джерел виділення
Задача 5. На енергетичному підприємстві м. Києва на джерело № 1 працює 4 котлоагрегати. Об’ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегату, становить 139 м3/с. Граничний норматив утворення оксидів азоту в перерахунку на діоксид азоту для даного типу котлоагрегатів становить 200 мг/м3 (згідно з режимною картою роботи котлоагрегату). Інструментальними вимірами на котлоагрегаті № 2, проведеними 24 січня 1994 р., встановлено перевищення вмісту оксидів азоту в димових газах. Середня концентрація оксидів азоту із серії відібраних проб в перерахунку на N02 становила 450 мг/м3. За фактом виявленого порушення підприємству було видано припис про налагодження режиму роботи котлоагрегату № 2 з терміном виконання до 2 лютого 1994 р. 2 лютого на замовлення підприємства проведено повторну контрольну інструментальну перевірку, яка не виявила перевищення нормативного обсягу утворення діоксиду-- азоту за котлоагрегатом № 2. За цей період технологічне обладнання працювало цілодобово, таким чином, час роботи котлоагрегату з перевищенням граничного нормативу утворення оксидів азоту становить 240 год. (24 год. х 10 діб).
|
|
|
139 х 0, 2 - маса викиду NО2 від котлоагрегату при додержанні нормативу утворення, г/с; 0, 04 - середньодобова ГДК діоксиду азоту, мг/м3; 0, 08 - середньорічна концентрація діоксиду азоту фенолу по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/м3; 1, 1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини;
60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, у. о.
Обчислити: 1) потужність викиду діоксиду азоту, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів утворення (Мі); 2) показник відносної небезпечності діоксиду азоту (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва діоксидом азоту; 5) розмір компенсації збитків (z).
Лабораторно-практична робота № 9
|
|
|
