 |
Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
|
|
|
|
Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Мета: ознайомитися з методикою Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Теоретичні відомості: Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекобезпеки України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби та забруднення водойм; прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об’єкта.
Підрахунок збитків здійснюється окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих результатів. Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, далі – у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для регіону в даний період.
Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.
Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді, личинок та ікри на одиницю площі, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою:
П1 * М * S * К1 П2 * М * S * К2, (1)
N = П * S * М + 100 + 100
|
|
|
де: N – величина збитків в натуральному вираженні, кг;
П – середня кількість загиблої риби, шт. /м2;
П1 середня кількість загиблих личинок, шт. /м2;
П2 – середня кількість загиблої ікри, шт. /м2;
S – площа негативного впливу пошкодження, м2;
М – середня маса дорослої особини, кг;
К1 – коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;
К2 – коефіцієнт промислового повернення від ікри,
Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою:
Z K
N = П * 100 * Q * C * 100 * M, (2)
де: N – обсяг збитків, кг;
П – кількість загиблої риби, шт.;
Z – доля самок, %;
Q – середня плодючість самки, шт. ікринок;
С – кратність нересту, разів;
К – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %
М – середня маса дорослої особини, кг.
Таблиця 1
Середні біологічні показники з основних промислових видів риб
| Вид риб | Середня маса дорослої особини, кг | Плодю-чість (Q), тис. шт. | Кратність нересту (С), разів | Частка самок (Z), % | Промисло-ве повернення від ікри (К), % | |||||
| Київське водосховище | ||||||||||
| Лящ | 1, 2 | 0, 003 | ||||||||
| Судак | 1, 9 | 0, 001 | ||||||||
| Сазан | 4, 1 | 0, 0005 | ||||||||
| Синець | 0, 3 | 0, 01 | ||||||||
| Щука | 3, 5 | 0, 005 | ||||||||
| Плітка | 0, 29 | 0, 006 | ||||||||
| Плоскирка | 0, 3 | 0, 004 | ||||||||
| Окунь | 0, 25 | 0, 01 | ||||||||
| Лин | 0, 98 | 0, 001 | ||||||||
| Карась | 0, 4 | 0, 006 | ||||||||
| Чехоня | 0, 22 | 0, 015 | ||||||||
| Краснопірка | 0, 2 | 0, 002 | ||||||||
| В’язь | 0, 9 | 0, 003 | ||||||||
| Верховодка | 0, 008 | 1, 5 | 0, 2 | |||||||
| Канівське водосховище | ||||||||||
| Лящ | 1, 23 | 0, 003 | ||||||||
| Судак | 1, 8 | 0, 001 | ||||||||
| Сазан | 3, 8 | 0, 0005 | ||||||||
| Синець | 0, 275 | 0, 01 | ||||||||
| Щука | 4, 0 | 0, 005 | ||||||||
| Плітка | 0, 25 | 0, 006 | ||||||||
| Плоскирка | 0, 32 | 0, 004 | ||||||||
| Окунь | 0, 28 | 0, 01 | ||||||||
| Лин | 0, 80
| 0, 001 | ||||||||
| Карась | 0, 47 | 0, 006 | ||||||||
| Верховодка | 0, 008 | 1, 5 | 0, 2 | |||||||
| Кременчуцьке водосховище | ||||||||||
| Лящ | 1, 2 | 0, 002 | ||||||||
| Судак | 2, 0 | 0, 0006 | ||||||||
| Сазан | 4, 1 | 0, 0005 | ||||||||
| Синець | 0, 22 | 0, 01 | ||||||||
| Щука | 2, 2 | 0, 004 | ||||||||
| Плітка | 0, 4 | 0, 004 | ||||||||
| Плоскирка | 0, 22 | 0, 01 | ||||||||
| Сом | 4, 0 | 0, 003 | ||||||||
| Окунь | 0, 27 | 0, 01 | ||||||||
| Чехоня | 0, 22 | 0, 02 | ||||||||
| В’язь | 0, 75 | 0, 003 | ||||||||
| Пічкур | 0, 045 | 0, 066 | ||||||||
| Бичок | 0, 05 | 1, 5 | 0, 133 | |||||||
| Дніпродзержинське водосховище | ||||||||||
| Лящ | 1, 2 | 0, 002 | ||||||||
| Судак | 2, 2 | 0, 0006 | ||||||||
| Сазан | 3, 8 | 0, 0005 | ||||||||
| Синець | 0, 22 | 0, 01 | ||||||||
| Щука | 4, 5 | 0, 004 | ||||||||
| Плітка | 0, 19 | 0, 004 | ||||||||
| Плоскирка | 0, 3 | 0, 01 | ||||||||
| Сом | 5, 0 | 0, 002 | ||||||||
| Окунь | 0, 27 | 0, 01 | ||||||||
| Верховодка | 0, 008 | 1, 5 | 0, 2 | |||||||
| Запорізьке водосховище | ||||||||||
| Лящ | 1, 1 | 0, 0025 | ||||||||
| Сазан | 3, 6 | 0, 0015 | ||||||||
| Судак | 1, 4 | 0, 001 | ||||||||
| Тарань | 0, 4 | 0, 009 | ||||||||
| Щука | 3, 73 | 0, 0012 | ||||||||
| Плоскирка | 0, 21 | - | ||||||||
| Окунь | 0, 35 | - | ||||||||
| Верховодка | 0, 007 | 1, 8 | - | |||||||
| Сом | 3, 7 | - | ||||||||
| Карась | 0, 25 | 99, 99 | - | |||||||
| Каховське водосховище | ||||||||||
| Лящ | 1, 2 | 0, 002 | ||||||||
| Судак | 2, 2 | 0, 001 | ||||||||
| Сазан | 4, 0 | 0, 0005 | ||||||||
| Синець | 0, 45 | 0, 004 | ||||||||
| Щука | 3, 0 | 0, 014 | ||||||||
| Плітка | 0, 35 | 0, 004 | ||||||||
| Сом | 5, 6 | 0, 005 | ||||||||
| Окунь | 0, 3 | 0, 006 | ||||||||
| Лин | 0, 5 | 0, 001 | ||||||||
| Карась | 0, 4 | 0, 004 | ||||||||
| Чехоня | 0, 3 | 0, 014 | ||||||||
| Верховодка | 0, 01 | 0, 1 | ||||||||
| Тюлька | 0, 002 | 0, 04 | ||||||||
| Бички | 0, 01 | 1, 8 | 0, 08 | |||||||
| Краснопірка | 0, 3 | 0, 004 | ||||||||
| Водойми Харківської області | ||||||||||
| Лящ | 0, 86 | 0, 001 | ||||||||
| Судак | 1, 3 | 2-3 | 0, 001 | |||||||
| Щука | 1, 25 | 0, 003 | ||||||||
| Плітка | 0, 125 | 0, 004 | ||||||||
| Плоскирка | 0, 3 | 0, 005 | ||||||||
| Краснопірка | 0, 25 | 0, 003 | ||||||||
| Окунь | 0, 25 | 0, 005 | ||||||||
| Жерех | 2, 2 | 0, 003 | ||||||||
| Сом | 5, 0 | 0, 001 | ||||||||
| Верховодка | 0, 008 | 1, 5 | 0, 133 | |||||||
| Головань | 1, 1 | 0, 001 | ||||||||
| Пічкур | 0, 045 | 2, 0 | 0, 066 | |||||||
| Бичок | 0, 05 | 1, 5 | 0, 133 | |||||||
Навчальні завдання:
1. Підготуйте реферати на теми:
§ Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
|
|
|
§ Охорона та раціональне використання рослинного та тваринного світу.
§ Охорона природи в Україні.
§ Екологічне законодавство України.
2. Розв’язати задачу:
Задача. Внаслідок скиду забруднених вод у водосховище спостерігалась загибель риби. Вага загиблої риби складає: лящ – 600 кг; судак – 475 кг; окунь – 2500 кг. Середня вага однієї дорослої риби: лящ – 1, 2 кг; судак – 1, 9 кг; окунь – 0, 25 кг.
Розрахунок ведеться за кількістю загиблих самок (2), їх плодючістю (З), кратністю нересту (С), коефіцієнтом промислового повернення (К), середньою вагою риб (М).
Обчислити: збитки рибному господарству, заподіяні від втрати потомства, по варіантах:
| № варіанта | Водосховище |
| Київське водосховище | |
| Канівське водосховище | |
| Кременчуцьке водосховище | |
| Дніпродзержинське водосховище | |
| Запорізьке водосховище | |
| Каховське водосховище | |
| Водойми Харківської області |
Лабораторно-практична № 7
Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища
Мета: ознайомитися з методикою обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Теоретичні відомості: Сучасна політика держав в галузі охорони навколишнього природного середовища від забруднення будується на принципі " забруднювач платить". В цьому принципі відображена політика покладання на забруднювачів відповідальності за всі дії, що спричиняють шкоду НПС.
Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища плата встановлюється за:
· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
· скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
· розміщення відходів.
Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.
|
|
|
В системі регулювання суспільних відносин в галузі Охорони довкілля плата за забруднення несе велике різноманітне навантаження – стимулююче, координаційне, контролююче та компенсаційне.
Таблиця 1
|
|
|
