 |
1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
|
|
|
|
1. 3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
Вимоги, яким повинно відповідати позначення, щоб отримати правову охорону як знак, певним чином стандартизовані статтею 6quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності. В законах країн світу прийнято зазначати ці вимоги як абсолюті та відносні критерії охороноздатності позначення. Ці критерії викладені в законах як підстави для відмови в реєстрації.
Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України " Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
1. 4. Принципи надання правової охорони
Позначення якому надається правова охорона не повинні суперечити:
а) публічному порядку, якщо у позначенні наявні, зокрема антидержавні, расистські лозунги; емблеми та найменування екстремістських організацій; зображення, що відтворюють насильство; зображення або імітація (спотворення) державних символів за умови, що включення їх до знаку може зачіпати інтереси (суперечити інтересам) держави тощо.
Як " публічний порядок", наприклад у Французькому законодавстві, розуміється все те, що складає фундамент суспільства.
Публічний порядок – імперативні норми господарського законодавства та норми, що призначені захищати (охороняти) права споживачів. Тобто, вияви недобросовісної конкуренції або недобросовісні наміри вважаються такими, що суперечать публічному порядку.
б) Принципам гуманності і моралі, якщо позначення належить, зокрема до позначень порнографічного характеру, або містить заклики антигуманного характеру, в тому числі вияви расової нетерпимості, богохульні вирази, вирази „ненормативної” лексики, слова та зображення непристойного змісту, нецензурні слова та вирази, елементи релігійної символіки, якщо їх використання у знаку може зачіпати або ображати почуття віруючих тощо.
|
|
|
Правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль встановлює Закон України „Про захист суспільної моралі”.
Цей Закон визначає суспільну мораль як систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов‘язок, совість, справедливість.
Відповідно до статті 2 цього Закону в Україні забороняється:
- виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.
- виробництво та розповсюдження продукції, яка:
- пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
- пропагує фашизм та неофашизм;
- принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
- пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
- принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
- пропагує невігластво, неповагу до батьків;
- пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.
|
|
|
Порушення суспільної моралі може бути результатом прямого транслітерування словесних позначень іноземного походження на українську або російську мови без урахування їх лінгвістичних особливостей, наприклад, назви лікарських засобів: “Гадовіст”, “Мандол”, “Імудон”, “Педекс”, “Пердолан”, “Уміран”, “Дристан” тощо.
2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
Згідно з пунктом 1 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки.
Не допускається також будь-яка стилізація чи імітація (спотворення) державної символіки в знаках.
Крім офіційної державної символіки кожна держава визначає офіційними, тобто такими, що застосовуються в офіційних державних документах або на державному рівні певні печатки, пробірні, гарантійні, контрольні клейма. Тобто це положення не передбачає як підставу для відмови зображення у складі знака печатки будь-якої юридичної особи. Такими печатками можуть бути, наприклад, печатка Державної асоціації атомної енергетики.
|
|
|
