Теоретичні концепції й інноваційна практика України
Класичне тлумачення технологій і змін, пов'язаних з їхнім упровадженням у виробництво,Оазувалося на оцінці їх як надбудовного, а не базисного чинника економічного розвитку, тобто на невизнанні технологій окремим фактором виробництва поряд із працею і капіталом. Нового теоретичного осмислення роль інновацій і технологій у господарській еволюції суспільства набула в працях фундатора інноватики австрійського економіста Йозефа Шумпетера (1883— 1950). Ним обгрунтовані правомірні й донині положення про інноваційно-технологічну діяльність як універсальну функцію будь-якої суспільної формації, «фактор творчого руйнування», «нестабільної стабільності», головну рушійну силу розвитку економічної системи. Неодмінними складовими її середовища визнаються ринок, господарська та особиста свобода підприємця-інно-ватора, тоді як відносини власності не є визначальними. У витоків цієї теорії стояв і український дослідник Михайло Туган-Барановський, який у фундаментальній праці «Промислова криза в сучасній Англії, її причини та вплив на народне життя» (1894) довів ключове значення для мінімізування циклічності економічного розвитку нагромадження та інвестування позичкового капіталу в капітальні товари. За сучасною термінологією це інвестиційні, високотехнологічні, наукоємні товари. Подальшого розвитку інноваційна теорія набула у творах Ф. Хайєка, М. Кондратьева (теорія «довгих хвиль»), В. Вернадсь-кого (ноосферна теорія), Т. Веблена («соціотехнологічна еволю-
Розділ II
ція»), В. Ерхарда (теорія «проривів»), Дж. Гелбрейта, Д. Белла та інших (теорії «технологічного детермінізму—конвергенції»). Сучасні інтерпретації класичних інноваційних теорій пов'язані з іменами головним чином американських дослідників: Р. Солоу, Г. Менша, Дж. Досі, Г. Роседжера, І. Ансоффа, С. Фрімана. їхня еволюція полягає в поступовому переході від технічної до тех-ноекономічної, а нині — до соціотехноекономічної парадигми. Вона базується на уявленні про господарський розвиток як про нерівномірний хвилеподібний процес, основу якого становлять інноваційно-технологічні зміни та соціальне-шституційне середовище. Цю парадигму характеризує діалектичний характер, суттєва, хоча й далеко не повна універсальність. Вона відкриває можливість вірогідного моделювання глобального цивілізаційного розвитку. Нагальну проблему світового співтовариства, яке об'єднує здебільшого країни з низьким рівнем науково-технічного й соціально-економічного розвитку, становить переведення положень і принципів інноватики в площину їх практичного послідовного системного втілення. Еволюцію «життєвого циклу» технологій-інновацій і формування складових сучасного міжнародного технологічного середовища охоплює матриця СРТ (див. рис. 10.2). Наведена матриця наочна і потребує лише деяких пояснень. СРТ представлений в узагальненому вигляді як цілісна тріада до-, після- і ринкових стадій «життєвого циклу» технологій-шно-вацій. Саме інновацій, а не всіх технологій, переважна частина яких залишається потенційно ринковими, не будучи новаторськими чи перспективними. Доринкову стадію характеризує і значно більша порівняно з іншими часоємність: середній термін від виникнення ідеї до її матеріалізації сягає 25—ЗО років, а високо-атрибутивного використання і «старіння» інновацій — 10— 15 років.
Ринкова стадія охоплює як трансфер, переважно внутрішньо-корпоративний, так і частину комерційної дифузії технологій-ін-новацій. Усі типи їхнього життєвого циклу постають на цій стадії як середньодинамічна крива. Важливо підкреслити, що наведені в матриці складові середовища СРТ, хоча й кількісно переважають інші, не є і не можуть бути всеосяжними. Суттєвою і навіть панівною, особливо для країн із трансформаційною економікою, має бути виважена селективність національних пріоритетів і технологічних «ніш» з урахуванням тенденцій і можливостей СРТ.
Рис. 10.2. Матриця СРТ (еволюція і середовище технологш-інновацій — ТІ) 10. Світовий ринок технологій Розділ II Сучасні ринкові перетворення в Україні не сприяють технологічним змінам, включенню країни в техноглобалістський тренд СРТ. Вони порушили усталений адміністративний механізм регулювання науково-технічного розвитку і не створили належного конкурентного ринкового середовища, здатного до інноваційної синергетики (самоорганізації, самовідтворення). Не справдилися надії на трансфер прогресивної технології в Україну через спільні підприємства.
Найбільш «вузьке місце» в державно-господарському відродженні України становить відсутність сталої, ретельно обгрунтованої й перспективної економічної політики, ключову роль у якій має відігравати інноваційно-технологічна політика. Концепція такої політики розроблена в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В її основу покладено три принципи. Перший — еколого-інноваційний імператив реформування економіки України. Він означає безумовну пріоритетність відтворення життєвого середовища, продовольчої й ресурсної бази і другорядність товарного насичення ринку на цьому етапі. Другий принцип—шноваційно-випереджувальне спрямування науково-промислової революції в країні. Ідеться про обгрунтований вибір і концентрацію ресурсів на найперспективніших, адаптованих до умов України технологіях, виходячи з вимог «технології проривів», тобто рішень типу «переганяти, не наздоганяючи». Третій принцип — масштабна «інтелектуалізація» професійно-кадрового потенціалу України в еколого-реноваційному та інно-ваційно-випереджувальному напрямах. Усі три концептуальні принципи можуть стати базовими в обгрунтуванні вітчизняної моделі технологічного відродження України. «Пропустивши» попередні етапи НТР (інформатика та ресурсозбереження), Україна стоїть перед необхідністю якнайшвидше визначити та розпочати освоєння своїх перспективних «ніш» на міжнародних ринках і в міжнародному поділі праці. У зв'язку з цим довгострокову мету має становити досягнення лідерських позицій у масштабній розробці, промисловій апробації та реалізації на світових ринках наукоемких природоохоронних технологій та послуг. Тим більше що, за компетентними прогнозами, альтернативою сучасній ціновій та якісно-продуктовій конкуренції стане в найближчому майбутньому екологічна та науково-технічна безпека товарів.
Вагомим чинником технологічного відродження України є забезпеченість країни науково-інженерним персоналом. За даними ООН, вона є найвищою у світі й становить в Україні 6761 чол. на 1 млн населення, тоді як у США —3873 чол., Швеції — 3081, Нідерландах — 2656, Франції — 2267. Ефективне поєднання систем вищої школи, науки та інноваційного бізнесу з опорою на досвід розвинутих країн сприятиме нарощенню науково-технічного потенціалу країни, прискоренню інтеграції її до СРТ. Контрольні запитання D Визначіть сутність понять «техноглобалізм», «світовий ринок технологій» та обгрунтуйте об'єктивний характер їх розвитку. 2) Дайте змістовну характеристику сучасного СРТ. ® Наведіть класифікацію інновацій і технологій^ спираючись на новітні досягнення НТР. ® Схарактеризуйте поняття технологічної місткості торгівлі та критерії конкурентоспроможності основних груп товарів (послуг). ® Які форми трансферу і правового захисту інновацій / технологій є домінуючими на СРТ? ® Дайте системний аналіз місця і ролі суб'єктів СРТ на всіх структурних рівнях світового господарства. ф Які канали трансферу, дифузії та правового захисту інновацій / технологій є найбільш динамічними та перспективними? ® Схарактеризуйте технологічні стратегії, найбільш притаманні суб'єктам інноваційного бізнесу в США, Японії, країнах Західної Європи та «нових індустріальних країнах». (D Зробіть порівняльний аналіз доцільності використання різних форм платіжних відносин у ліцензійній торгівлі в конкретних ситуаціях. © Які з основних положень інноваційно-підприємниць-ких теорій є, на Вашу думку, найбільш адаптивними до умов перехідної економіки? (Я) Порівняйте життєві цикли товару та технології, використовуючи матрицю СРТ. @ Обгрунтуйте власну позицію щодо можливих шляхів ефективної інтеграції України до СРТ. 11. Світовий ринок праці
Читайте также: Cтислі теоретичні відомості Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|