 |
Правове регулювання. Використання надр. Питання. А) поняття та значення надр;. Б) державний фонд родовищ корисних копалин.
|
|
|
|
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВИКОРИСТАННЯ НАДР
Питання
1. Основні поняття про надра:
а) поняття та значення надр;
б) державний фонд родовищ корисних копалин.
2. Надання надр у користування:
а) види використання надр;
б) порядок надання надр у користування;
в) правовий статус користувачів надр.
3. Охорона надр.
Опорні поняття теми: Надра як об'єкти правової охорони. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин. Власність на надра. Види користування надрами. Порядок надання надр у користування. Ліцензування діяльності щодо користування надрами. Права та обов'язки користувачів. Захист прав користувачів надр. Припинення права користування надрами. Управління та контроль у галузі використання й охорони надр. Функції управління надрами: розподіл і перерозподіл надр, розпорядження геологічною інформацією, державний облік і кадастр родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Державний контроль і нагляд за проведенням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням і охороною. Правова охорона надр: поняття, ознаки, форми, методи та заходи. Зміст правової охорони надр.
Методичні рекомендації:
Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою і нормативним матеріалом. Особливу увагу слід приділити аналізу норм КУН.
При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на наступне: відповідно до ст. 1 КУН від 27 липня 1994 року, надра – частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Корисні копалини відповідно до ст. 5 КУН – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання. Поділ корисних копалин на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення визначає рівень управління ними: загальнодержавний чи місцевий, а також має значення для фактичних критеріїв розмежування загального і спеціального використання надр. Крім терміна «корисні копалини» гірниче законодавство використовує поняття «родовище корисних копалин» та «техногенні родовище корисних копалин». Усі родовища корисних копалин у тому числі техногенні, становлять державний фонд родовищ корисних копалин.
|
|
|
Відповідно до ст. 14 КУН, надра надаються у користування для геологічного вивчення, видобування корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, створення геологічних територій природно-заповідного фонду України, для задоволення інших потреб. Ст. 56 КУН встановлює основні вимоги в галузі охорони надр.
З огляду на невідтворний характер та економічне значення мінеральних багатств, які містяться в надрах, законодавство встановлюєпріоритет використання й охорони корисних копалин. Такий пріоритет проявляється в тому, що забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються лише у виняткових випадках за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. Важливою передумовою охорони та раціонального використання надр є діяльність, пов’язана з державним обліком родовищ запасів і проявів корисних копалин.
|
|
|
Завдання для самостійної роботи:
1. Проведіть розмежування сфери дії земельного і гірничого законодавства.
2. У якому випадку можна використовувати надра на праві загального користування?
3. Охарактеризуйте порядок регулювання видобутку коштовностей.
4. Проаналізуйте правове регулювання розподілу та перерозподілу надр.
5. Хто здійснює розпорядження геологічною інформацією?
ТЕМА 7
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВИКОРИСТАННЯ ВОД
Питання
1. Поняття та склад водного фонду:
Види користування водним фондом:
а) загальне використання водних об’єктів;
б) спеціальне використання водних об’єктів;
в) забезпечення питних потреб населення.
г) правовий статус суб’єктів водокористування.
2. Охорона вод:
а) поняття та загальна характеристика заходів по охороні вод;
б) водоохоронні зони.
Опорні поняття теми: Води як об’єкти правового регулювання використання, відтворення та охорони. Загальна характеристика водного фонду України. Поняття, ознаки та види водних правовідносин. Суб’єкти й об’єкти водних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення водних правовідносин. Поняття, ознаки та види права власності на водні ресурси. Суб’єкти й об’єкти права власності на водні ресурси. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на водні ресурси. Поняття, ознаки та види права водокористування. Суб’єкти й об’єкти права водокористування. Підстави виникнення, зміни та припинення права водокористування. Особливості спеціального права користування водними об’єктами для потреб окремих галузей національної економіки. Особливості застосування спеціальних законодавчих вимог до використання водних ресурсів. Управління в галузі використання, відтворення й охорони вод. Зміст правової охорони водних ресурсів. Відповідальність за порушення законодавства щодо використання, відтворення й охорони вод.
Методичні рекомендації:
Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою і нормативним матеріалом. Особливу увагу слід приділити аналізу норм далі ВК України.
|
|
|
При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на наступне: відповідно до ст. 1 ВК України, води – це всі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води. Води є рухомим природним ресурсом, на відміну від водного простору і водних об’єктів, які є нерухомістю. Води, що вилучені з природного середовища (вода в крані, у відрі тощо) не є природними об’єктами природоресурсного права, а стають об’єктами цивільних правовідносин. Водні ресурси – обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території. Водний об’єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Відповідно до статті 3 ВК України водний фонд України - це усі придатні для використання запаси поверхневих, підземних вод та джерел, внутрішні морські води та територіальне море.
Використання вод в Україні здійснюється у порядку загального та спеціального водокористування. Загальне використання водних ресурсів характеризується незначним навантаженням на екосистему: забір води здійснюється без спеціальних технічних пристроїв, а забруднюючі речовини у водні об’єкти не скидаються. Прикладами загального використання водних ресурсів є купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій сільськогосподарських тварин тощо. До спеціального використання водних ресурсів належать забір води із застосуванням спеціальних технічних пристроїв і скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. На такі види використання водних ресурсів необхідно оформити відповідний дозвіл і сплатити відповідний збір.
Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Правова охорона вод - сукупність правових засобів, спрямованих на збереження, відтворення та відновлення природних запасів води (водних об'єктів). Слід звернути увагу і на особливості застосування спеціальних законодавчих вимог до використання природних ресурсів, зокрема на стандартизацію і нормування в галузі використання вод та відтворення водних ресурсів, основні організаційно-правові засоби забезпечення раціонального використання й охорону вод (планування, контроль, державний моніторинг вод, державний водний кадастр тощо).
|
|
|
Водоохоронна зона - це природоохоронна територія господарської діяльності, яка створюється вздовж (навколо) водних об’єктів з метою попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку що регулюється (прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги, зони санітарної охорони).
Завдання для самостійної роботи:
1. Охарактерезуйте поняття та завдання моніторингу вод.
2. Охарактерезуйте здійснення державного контролю за дотриманням водного законодавства.
3. Охарактеризуйте етапи проведення державної екологічної експертизи.
4. Охарактеризуйте етапи проведення громадської екологічної експертизи.
5. Охарактеризуйте правову силу висновків екологічної експертизи.
|
|
|
