Підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення

Підставою для притягнення до відповідальності є вчинене правопорушення. Воно розглядається як винна протиправна дія (діяльність). Неправомірна дія — це вольова поведінка, яка не відповідає правовим приписам, обмежує суб’єктивні права, не узгоджується з покладеними на особу юридичними обов’язками.

Підставою застосування юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства є правопорушення, вчинені у галузі природокористування, відновлення і охорони навколишнього природного середовища, їх можна назвати екологічними правопорушеннями.

Необхідно підкреслити, що екологічне правопорушення законодавчо виділене у самостійне правопорушення. Так, у ст. 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» згадується екологічне правопорушення і екологічний злочин. Таким, чином, екологічне правопорушення законодавчо закріплено, хоча у законодавстві поки що не розкривається поняття даного правопорушення.

Під екологічним правопорушенням слід розуміти винну, протиправну дію (бездіяльність), що порушує встановлений державою правопорядок, права і обов’язки громадян і організацій у сфері раціонального використання природних ресурсів. їх відновлення і охорони навколишнього природного середовища, за вчинення якої законом передбачена юридична відповідальність. Змістом екологічного правопорушення є дії або бездіяльність, які суперечать вимогам еколого-правових норм. Практично це винне, протиправне, екологічно небезпечне діяння, яке посягає на встановлений порядок у сфері природокористування, охорони навколишнього природного середовища. Найчастіше зазначене діяння порушує екологічні інтереси і права громадян.

Екологічне правопорушення характеризується в першу чергу такими рисами, як екологічна спрямованість, екологічна небезпека, екологічна протиправність.

Суть екологічної спрямованості правопорушення полягає в тому, що поведінка конкретного правопорушника спрямована на негативну зміну стану навколишнього природного середовища, порушення відповідного правового режиму природних ресурсів.

Будь-яке екологічне порушення за своїми об’єктивними властивостями становить протиправну дію особи (фізичної або юридичної), яка здійснюється шляхом дії або бездіяльності.

При цьому слід мати на увазі, що протиправність екологічного правопорушення означає як невиконання норм законів у галузі екології, так і чинних підзаконних актів.

Екологічні правопорушення мають різну природу, різний ступінь суспільної шкідливості (небезпеки). Залежно від того, у якій сфері вчинене екологічне правопорушення, можна говорити про земельні, лісові, гірські, атмосферно-повітряні та інші екологічні правопорушення.

Незважаючи на відмінності між ними, екологічні правопорушення мають цілу низку спільних юридичних ознак, через які можна розкрити зміст екологічного правопорушення як підстави для застосування екологічних санкцій. Ця сукупність ознак формує склад екологічного правопорушення. До них належать об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона правопорушення, вина правопорушника, наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою суб’єкта та її наслідками. У ряді випадків обов’язковою ознакою є наявність завданих збитків.

Одним з основних елементів складу екологічного правопорушення є об’єкт протиправного посягання. У найбільш загальному вигляді під об’єктом (предметом) екологічного правопорушення розуміють комплекс суспільних правовідносин екологічного характеру, які складають екологічний правопорядок у країні. У складі цього комплексу виділяють загальний і спеціальні об’єкти екологічних правопорушень. Загальним об’єктом екологічних правопорушень є визначений і закріплений законом екологічний правопорядок. Його основу становить суспільне ставлення до раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Будь-яке посягання на встановлений правопорядок є протиправним.