На промислових об'єктах

Мета, зміст та умови здійснення рятувально-пошукових та інших невідкладних робіт. Сили і засоби, які залучаються до їхнього проведення.

Організація і проведення рятувальних робіт в осередках ураження. Особливості організації і проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження.

Проведення рятувальних робіт при ліквідації наслідків аварій на АЕС, в зонах радіоактивного забруднення та осередках хімічного ураження. Ліквідація наслідків аварій на об'єктах з особливо небезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами.

Організація робіт для знезаражування місцевості, споруд, техніки, одягу й засобів індивідуального захисту. Види знезаражування. Речовини й розчини, які застосовуються при знезаражуванні. Часткова і повна санітарна обробка людей. Заходи безпеки проведення робіт при знезаражуванні.

Стійкість роботи об'єктів гірничодобувної промисловості у надзвичайних ситуаціях. Основи стійкості роботи об'єктів гірничодобувної промисловості. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів гірничодобувної промисловості.

Організація і послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах гірничодобувної промисловості в надзвичайних ситуаціях.

Заходи для підвищення стійкості систем енерго- і повітропостачання. Зміцнення системостійкості споруд і гірничих виробок. Заходи, що запобігають затопленню.

Характеристика пожеж на шахтних дворах і в гірничих виробках. Засоби, прийоми й способи боротьби з підземними пожежами, затопленням і загазованістю на об'єктах гірничодобувної промисловості. Ліквідація наслідків значних аварій і катастроф на об'єктах гірничодобувної промисловості у взаємодії з підрозділами гірничорятувальних частин.

Характеристика можливих зруйнувань і уражень у підземних виробках при сейсмічному впливі та застосуванні сучасних засобів ураження. Захисні властивості підземних виробок та їхні особливості. Пристосування підземних виробок для захисту населення і матеріальних засобів. Відбір виробок для використання їх як сховищ і протирадіаційних укриттів. Вимоги, які ставляться до них, а також до проектування інженерно-технічних заходів ЦО на об'єктах гірничодобувної промисловості. Пристосування підземних виробок під сховища (укриття). Планування сховищ (укриттів). Захист від впливу ударної хвилі. Ізоляція підземних виробок. Аварійні виходи. Забезпечення повітрям, боротьба з шкідливими газами. Енергопостачання й зв'язок. Приведення сховищ у готовність до прийняття населення.

Заповнення сховищ людьми. Розміщення, забезпечення теплим одягом, водою, продуктами харчування. Організація медичного обслуговування і санітарно-протиепідемічних заходів. Правила поведінки в сховищах і виводу тих, що укриваються, на поверхню. Особливості утримання і експлуатації захисних споруд, які обладнуються у гірничих виробках.

Основи стійкості роботи об'єктів нафтогазової промисловості. Шляхи і засоби підвищення стійкості роботи об'єктів нафтогазової промисловості. Специфіка об'єктів нафтогазової промисловості. Особливості організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах нафтогазової промисловості.

Основи стійкості роботи об'єктів енергетики. Шляхи і способи поліпшення роботи об'єктів енергетики. Послідовність проведення та основні заходи щодо підвищення стійкості систем енергопостачання. Можливі наслідки пошкоджень у теплових і електричних частинах електростанцій, на підстанціях і лініях електропередач. Допустимі режими роботи електростанцій, мереж і енергосистем у воєнний час. Створення резервних запасів палива на випадок виходу із ладу газо- нафто- продуктопроводів і перебоїв у роботі залізничного транспорту. Вимоги, які забезпечують стійкість функціонування об'єктів енергетики і АЕС у надзвичайних ситуаціях. Обов'язки чергових на робочих місцях і забезпечення їх засобами індивідуального захисту й укриттям.

Спеціальні відомчі формування, які залучаються до проведення рятувальних робіт на електростанціях і територіально протяжних об'єктах енергетики (лінійні підприємства, будівельні підрозділи). Порядок і черговість проведення відбудовчих робіт. Норми запасів матеріалів для відновлення зруйнованих агрегатів і устаткування на електростанціях та лініях електропередач.

Особливості ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих на об'єктах енергетики. Особливості гасіння пожеж на об'єктах енергетики. Засоби і прийоми гасіння пожеж (на прикладі ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).

Стійкість роботи об'єктів зв'язку у надзвичайних ситуаціях. Основні чинники, які впливають на стійкість роботи ліній і споруд зв'язку. Заходи, які підвищують стійкість роботи мережі зв'язку.

Структура і оснащення аварійно-відбудовчих команд зв'язку Організація і проведення аварійно-відбудовчих робіт на об'єктах зв'язку.

Засоби зв'язку і оповіщення, які застосовуються для потреб ЦО. Організація зв'язку і оповіщення в системі цивільної оборони. Територіальні і локальні системи оповіщення цивільної оборони.

Організація зв'язку ЦО у місті, районі та на об'єкті народного господарства. Дія на об'єкт зв'язку руйнівних факторів ядерного вибуху (ударна хвиля, радіоактивне зараження, іонізація атмосфери, електромагнітні імпульси). Руйнування ліній і споруд зв'язку під час стихійного лиха, аварій та катастроф. Вимоги, які ставляться інженерно-технічиими нормами до ліній і споруд зв'язку щодо їхнього будівництва, розвитку і реконструкції. Заходи, які підвищують стійкість роботи об'єктів зв'язку: заглиблення, кільцювання ліній, побудова обхідних каналів, дублювання одних засобів зв'язку іншими. Здійснення заходів, які знижують дію радіоактивних випромінювань і електромагнітного імпульсу ядерного вибуху на радіоелектронну апаратуру зв'язку, а також вплив іонізації атмосфери та радіоперешкод на стан зв'язку.

Проведення аварійно-відбудовчих робіт на лініях зв'язку: дротових, кабельних, волокнооптичних тощо. Особливості проведення аварійно-відбудовчих робіт на об'єктах зв'язку при дії електромагнітного імпульсу ядерного вибуху. Характер можливих пошкоджень об'єктів зв'язку при стихійному лихові. Організація робіт щодо ліквідації пошкоджень.

Засоби систем централізованого оповіщення цивільної оборони (радіотрансляційні вузли, радіомовні і телевізійні станції, електросирени, світлові табло, стійки циркулярного виклику тощо). Апаратура управління засобами оповіщення.

Принципи побудови територіальних систем централізованого оповіщення (область, район, місто, селище). Місця встановлення апаратури управління верхньої, середньої та нижчої ланок. Канали зв'язку, які використовуються в системах централізованого оповіщення. Принцип передачі сигналів цивільної оборони по каналах радіомовлення.

Принципи побудови локальних систем оповіщення в районах розміщення атомних електростанцій, хімічно небезпечних об'єктів в зонах можливого катастрофічного затоплення.

Оповіщення посадових осіб про аварії, катастрофи і стихійні лиха, доведення інформації до населення. Завдання зв'язку. Міські, районні і об'єктові служби оповіщення і зв'язку, формування зв'язку. Організація радіозв'язку, дротового і радіорелейного зв'язку. Організація зв'язку у вихідному районі, на маршрутах висунення сил цивільної оборони і під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Порядок розробки і зміст плану зв'язку. Організація розвідки під час виявлення пошкоджень на лініях і спорудах зв'язку і проведення аварійно-відбудовчих робіт на них.

Стійкість роботи об'єктів хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів хімічної промисловості. Методика оцінки хімічної обстановки при і зруйнуванні (аваріях) на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини. Особливості хімічних виробництв: різноманітність архітектурно-планувальних конструкторських рішень і технологічних ліній; наявність великої кількості отруйних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин у технологічному процесі та в сховищах.

Можливості виникнення значних пожеж і утворення осередків хімічного ураження внаслідок неконтрольованої дії отруйних речовин.

Особливості організації і проведення рятувальних та. інших невідкладних робіт під час виникнення повторних осередків ураження. Взаємодія формування цивільної оборони з підрозділами газорятувальних служб.

Характеристика фізико-хімічних і токсичних властивостей сильнодіючих отруйних речовин, найбільш поширених у народному господарстві. Визначення меж осередку хімічного ураження, розмірів і площини зони зараження. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу (об'єкта) і тривалості шкідливої дії сильнодіючих отруйних речовин.

Стійкість об'єктів харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях. Дія руйнівних чинників ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї на продовольчу і харчову сировину. Основи стійкості роботи об'єктів харчової промисловості. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів харчової промисловості.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях. Основи організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

Захист зараження різних видів продовольчої сировини, напівфабрикатів, води і готової продукції радіоактивними, отруйними і бактеріологічними засобами на складах, при технологічному процесі і при транспортуванні. Залежність ступеня зараження продовольства від пори року, погоди, способів упакування і збереження, інтенсивності випадіння радіоактивних речовин, видів отруйних речовин, їхньої концентрації тощо. Зараження продуктів рослинного і тваринного походження біологічним шляхом. Зниження зараження продовольства з плином часу.

Особливості способів герметизації складських приміщень і транспортних засобів. Автоматизація й герметизація промислових об'єктів. Використання захисної тари і матеріалів для схову, виготовлення фасованих продуктів у надійному упакуванні. Захист і охорона джерел води (водозбірних шпарин, шахтних колодязів, джерел тощо). Санітарно-профілактичні заходи.

Організація радіометричного і санітарного контролю на підприємствах харчової промисловості. Порядок і способи визначення ступеня зараження води, сировини, напівфабрикатів і готової продукції.

Знезаражування сировини, води, напівфабрикатів і готової продукції. Сили і засоби, способи і порядок знезаражування сировини, води, напівфабрикатів і готової продукції. Перевірка ефективності знезаражування. Порядок видачі дозволу на використання знезаражених продуктів. Утилізація й знищення продуктів харчування, які не піддаються знезаражуванню. Заходи безпеки під час робіт.

Основи стійкості роботи об'єктів торгівлі. Шляхи і способи підвищення стійкості об'єктів торгівлі.

Розосередження матеріальних запасів. Захист та охорона запасів на базах і складах постачання. Завчасна рекогносцировка шляхів підвозу (маршрутів) і перевантажувальних районів. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості роботи об'єктів торгівлі під час воєнних дій. Вимоги забезпечення стійкості функціонування об'єктів торгівлі в умовах надзвичайних ситуацій. Початкові дані для проведення розрахунків. Визначення ступенів стійкості об'єкта.

Визначення можливостей роботи об'єкта в умовах радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження; аналіз надійності систем управління, постачання і промислових зв'язків об'єкта. Завдання щодо захисту запасів продовольчих і промислових товарів від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами. Використання гірничих виробок для зберігання продовольства.

Стійкість роботи об'єктів будівельної індустрії у надзвичайних ситуаціях. Основи стійкості роботи об'єктів будівельної індустрії. Шляхи і способи підвищення стійкості об'єктів будівельної індустрії.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах будівельної індустрії у надзвичайних ситуаціях.

Прогнозування і оцінка інженерної обстановки на об'єкті у випадку аварій, катастроф і стихійних лих.

Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони і будівельні норми. Обсяго-планувальні і конструктивні рішення сховищ. Інженерно-технічне обладнання і вентиляція, опалення, каналізація і водопостачання, електропостачання, зв'язок. Матеріали й конструктивні елементи, які застосовуються при будівництві захисних споруд.

Організація будівництва. Порядок та строки будівництва сховищ, швидкозведених сховищ, протирадіаційних та найпростіших укриттів. Вибір місця, прив'язка. Забезпечення матеріалами. Правила розміщення людей і експлуатації.

Основи стійкості роботи та способи підвищенні стійкості об'єктів транспорту.

Залізничного транспорту: підготовка передвузлових, дільничних і проміжних станцій, влаштування вантажно-розвантажувальних місць на проміжних станціях, використання обходів залізничних вузлів, дублювання залізничних споруд і обладнань (мостів, споруд локомотивного господарства, обладнань СЦБ і зв'язку, енерго- й водопостачання). Організація робіт з відбудови перерваного руху поїздів через зруйнований залізничний об'єкт; забезпечення руху поїздів, надання допомоги ураженим, проведення санітарної обробки пасажирів і знезаражування території, рухомого складу й вантажів.

Водного транспорту: берегові — організація, оснащення й використання запасних перевантажувальних пунктів, судноремонтних, суднобудівних і добудівних баз; плавсклад — можливий характер пошкоджень і пожеж внаслідок застосування ядерної зброї та інших сучасних засобів нападу; заходи, які здійснюються на судні для запобігання затопленню й виникненню пожеж, оснащення кораблів аварійними матеріалами і майном; документами, які визначають організацію й планування захисту судна, екіпажу та пасажирів, розпис боротьби за живучість і знезараження судна, розпис санітарної карти; планування основних матеріалів щодо тривог на судні; розпис засобів індивідуального захисту.

Автомобільного транспорту: розосередження й укриття автотранспорту, підготовка його до безгаражного утримання в умовах зими; винесення заправних станцій і станцій технічного обслуговування з великих міст; підвищення коефіцієнта технічної готовності автомобілів; влаштування з'єднувальних шляхів між магістральними дорогами в заміській зоні, дублювання переїздів.

Організація підвозу сил і засобів цивільної оборони до осередків ураження й евакуація уражених у лікувальні установи.

Повітряного транспорту: розосередження парку літаків; інженерне обладнання місць розміщення літаків, матеріально-технічних засобів, пального й мастильних матеріалів; будівництво сховищ для працюючих змін; утворення дублюючих (автономних) джерел енерговодопостачання й систем зв'язку; оснащення літаків аварійно-рятувальними й посадочними засобами.

Можливості, завдання й місце транспорту в забезпеченні перевезень згідно з планом цивільної оборони. Розрахунок і планування перевезень транспортними органами. Підготовка станцій (портів, пунктів) і транспортних засобів до масових перевезень. Комплексне використання різних видів транспорту для потреб цивільної оборони. Перевезення при розосередженні робітників, службовців і при евакуації населення. Організаційно-технічне забезпечення перевезень.

Організація захисних заходів під час транспортування сильнодіючих отруйних речовин і знаходження їх у місці навантаження та розвантаження. Використання транспортних засобів для відбудови порушеного зв'язку.

Література: [1-5,7,8,9-11].

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: