Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Вихідні дані, що необхідні для проведення оцінки інженерного захисту робітників і службовців підприємства

1. Відстань від місця можливого виникнення вражаючого фактору (вибухи, викид радіоактивних, хімічних речовин, тощо) – L, км.

2. Потужність можливого вибуху, кількість хімічних речовини на потенційно небезпечному об’єкті – Q.

3. Дані про середній вітер: швидкість середнього вітру (V), який переважає в районі розташування підприємства, км/год (м/с); напрямок середнього вітру – А⁰.

4. Характеристики захисної споруди (сховища):

– тип захисної споруди (сховище, ПРУ);

– на якій відстані знаходиться захисна споруда відносно робочих дільниць;

– на який надлишковий тиск розрахована споруда (динамічне навантаження) – DР_ф, кПа;

– коефіцієнт послаблення радіації (К_посл.) або матеріал і товщина кожного шару перекриття споруди;

– характеристика основних і допоміжних приміщень споруди та їх розміри – площа приміщення для розміщення людей S_П, м²;

– загальна площа сховища (крім приміщення для дизельної електростанції, розширювальної камери і тамбур-шлюзів) – S_сх, м²;

– висота приміщень – h, м;

– тип і склад обладнання повітропостачання.

5. Загальна кількість робітників і службовців в найбільшій робочій зміні (скільки чоловіків, скільки жінок), їх розподіл по робочих дільницях та відстань від робочих дільниць до захисних споруд.

6. Об’єм резервних ємностей під питну воду, аварійного резервуару під стічні води та елементи санітарно-технічних пристроїв (унітази, пісуари, умивальники);

7. Кліматичні умови району розташування підприємства (кліматична зона або середня літня температура).

Довідкові дані

1. Класифікація сховищ за захисними властивостями

	I клас	II клас	III клас	IV клас
DР_ф, кПа	500; >
К_посл.	5000; >

DР_ф, кПа – надмірний тиск, на який розраховано сховище;

К_посл. – коефіцієнт послаблення радіації – у скільки разів зменшує сховище вплив радіації.

2. Норми на одну людину за об’ємом сховища (V_c) та площею приміщення, в якому розміщуються люди (S_п).

Норма за об’ємом на одну людину – V₁ = 1,5 м³
Норма за площею на одну людину – S₁ залежно від висоти приміщень – h, м
Умови розміщення місць для людей	Не менше 1,85	2,15 до 2,9	2,9 до 3,5
Одноярусне	Не нормовано
Двоярусне, м²		0,5
Триярусне, м²			0,4

3. Норми забезпечення повітрям – м³/год на людину.

Режим II	На одного переховуваного	На одного працюючого пункту керування	На одного працюючого з ЕРВ
2 м³/год	5 м³/год	10 м³/год
Режим I	Кліматична зона
1.t⁰ до +20⁰C	2. t⁰ +21–25⁰C	3. t⁰ +26–30⁰C	інше
8 м³/люд.-год	10 м³/люд.-год	11 м³/люд.-год	ДБН В 2.2.5.97. формула 42

4. Можливості обладнання, що використовується для повітро-забезпечення – м³/год.

Обладнання	Режим I	Режим II	Режим III
ФВК-1			–
ФВК-2 РУ-150/6			150 чоловік
–	–
ЕРВ-72-2		–	–
ЕРВ-72-3		–	–

Примітки: 1. Різниця між ФВК-1 та ФВК-2 в їх комплектності. ФВК-2 має в своєму складі регенеративну установку РУ-150/6, яка використовується за певних умов в режимі III (режим регенерації).

2. Електроручні вентилятори працюють тільки в режимі I (чиста вентиляція).

5. Норма питної води на одну людину (мінімальний аварійний запас) – 3 л/добу.

6. Розрахунок аварійного резервуару під стічні воді вести відповідно до норми 2 л стічних вод за добу на одну людину.

7. Норми до санвузлів: один унітаз і один пісуар на 150 чоловіків, один унітаз на 75 жінок і один умивальник на 200 людей, що знаходяться у сховищі.

8. Оцінюючи інженерний захист робітників і службовців об’єкту виробничої діяльності, керуватись наступним:

8.1. Рівень забезпечення життєдіяльності людей під час їх перебування у сховищі визначається шляхом порівняння показників, що характеризують можливості сховища і показників, які характеризують необхідність.

8.2. Визначившись з можливостями сховища з забезпечення укриття найбільшої робочої зміни, усі подальші розрахунки вести відповідно до кількості місць у сховищі, якщо завданням не обумовлено інше.

8.3. Оцінку системи водопостачання і можливостей аварійного резервуару під стічні води, проводити з урахуванням вимог до сховищ: вони повинні забезпечувати життєдіяльність людей, що в них переховуються, протягом 2-х діб.

8.4. Електропостачання сховищ здійснюється від електромережі підприємства. Передбачається аварійний варіант – автономні дизельні електростанції.

8.5. У кожному сховищі необхідно мати телефон для зв’язку з пунктом управління цивільного захисту і гучномовець, включений в міську радіотрансляційну мережу. Аварійний зв'язок – радіостанція.

8.6. При невідповідальності можливостей сховища вимогам, слід внести певні пропозиції, які б забезпечували надійний захист людей, що будуть в ньому переховуватися.

9. Прийняті символіки та скорочення:

9.1. DР_ф – динамічне навантаження, на який надмірний тиск розраховано сховище за класом, кПа.

9.2. DР_ф_.м. – надмірний тиск, який може мати місце на території об’єкту при виникненні надзвичайної ситуації, кПа.

9.3. Р_п.о. – рівень радіації, який може бути на початок опромінення людей, Р/год; Рад/год.

9.4. Р_к.о.– рівень радіації, який може бути на кінець опромінення людей, Р/год; Рад/год.

9.5. Р_ср – значення середнього рівня радіації за певний час (Р₁+Р₂+…+Р_n):n.

9.6. Д_в.м.– доза випромінювання на відкритій місцевості за певний час, Р, Рад, Зв.

9.7. T, t – час, години, хвилини.

9.8. S_cx – площа сховища, м².

9.9. S – площа приміщення в сховищі для розміщення людей, що в ньому переховуються.

9.10. h – висота приміщень сховища, м.

9.11. V_cx – об’єм сховища, м³.

9.12. S₁ – норма за площею на одну людину, м².

9.13. V₁ – норма за об’ємом на одну людину, м³.

9.14. М – кількість місць, на яку розраховано сховище.

9.15. N – кількість робітників і службовців об’єкту виробничої діяльності (найбільша робоча зміна – НРЗ) – похідні: N_свч – кількість людей, що своєчасно укрилися у сховищі; N_з.в.– кількість людей, які забезпечені захистом з умовами, що вимагаються; N_з.п.– кількість людей, які забезпечені повітрям в режимі ІІ наявним обладнанням.

9.16. Коефіцієнти: К_м – коефіцієнт, що характеризує сховище за місткістю (можливість укриття найбільшої робочої зміни – N); К_ж.з.– коефіцієнт, що характеризує можливості життєзабезпечення – забезпечення повітрям в режимі ІІ; К_свч – коефіцієнт, що характеризує своєчасне укриття людей у сховищі: К_інж.з. – коефіцієнт, що характеризує надійність інженерного захисту робітників і службовців об’єкту виробничої діяльності; К_з.в.– коефіцієнт, що характеризує захисні властивості сховища.

9.17. ФВК – фільтровентиляційний комплект: ФВК-1, ФВК-2.

9.18. ЕРВ – електроручний вентилятор: ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3.

9.19. W_ФВК-І– потужність одного комплекту ФВК в режимі І (режим чистої вентиляції – «ЧВ»), м³/год.

9.20. W_ФВК-ІІ– потужність одного комплекту ФВК в режимі ІІ (режим фільтровентиляції – «ФВ»), м³/год.

9.21. W_ЕРВ-2– потужність одного комплекту ЕРВ-72-2, м³/год.

9.22. W_ЕРВ-3– потужність одного комплекту ЕРВ-72-3, м³/год.

9.23. W_І – сумарна потужність обладнання в режимі І.

9.24. W_ІІ – сумарна потужність обладнання в режимі ІІ.

9.25. W_п.в.– аварійний запас питної води, л.

9.26. W_н.п.в.– необхідна кількість питної води з урахуванням вимог і умов, л.

9.27. W_а.р.– можливості аварійного резервуару для збору стічних вод, л.

9.28. W_н.а.р.– необхідний аварійний резервуар для збору стічних вод, л.

9.29. W₃ – норма питної води на одну людину із розрахунку на одну добу, 3 л.

9.30. W₂ – норма на одну людину для розрахунку необхідного об’єму під стічні води – 2 л на добу.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒