Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Приклади розрахунків

Приклад 1. Підприємство має сховище площею (крім приміщень дизельних електростанцій, тамбурів і розширювальних камер) – 700 м², приміщення для розміщення людей – 500 м², висота приміщень – 2,6 м.

Чисельність найбільшої робочої зміни – 900 чол.

Визначити місткість сховища.

Рішення:

1. Визначити кількість місць у сховищі (формула 1):

. (1)

S₁ відповідно до висоти 2,6 м буде 0,5 км² (див. додаткові дані).

Отже: М = 500:0,5=1000.

2. Визначити кількість місць для сидіння, для лежання та кількість двохярусних нар.

Примітка: відповідно до ДНБ в 2.2.5-97: кількість місць для лежання при двоярусному розташуванні нар 20%, а при триярусному – 30% від місткості сховища.

Для розрахунку кількості нар при їх двоярусному розміщенні використовується норматив: одні нари – 5 місць; триярусне – 6 місць.

Отже: місць для лежання – 200. Кількість нар – 200.

3. Визначити відповідність об'єму сховища нормі на одну людину (формула 2):

а) б) ,(2)

V₁ = 1820:1000 = 1,82 м³. V_сх = 700×2,6 = 1820 м³.

Примітка: Об'єм на 1 людину за нормою (див. довідкові дані) – 1,5 м³.

4. Визначити коефіцієнт місткості – показник можливості укриття найбільшої робочої зміни (формула 3):

. (3)

K_M = 1000:900 = 1,11.

Примітка: Якщо K_M ≥ 1 – сховище забезпечує укриття (розміщення) найбільшої робочої зміни.

Приклад 2. Підприємство має сховище першого класу. В випадку надзвичайної ситуації на його території може діяти надмірний тиск в 100 кПа, а в випадку радіоактивного забруднення місцевості рівень радіації через одну годину після аварії (ядерного вибуху) – 30 Р/год.

Оцінити захисні властивості сховища.

Рішення

1. Оцінити захисні властивості сховища до дії повітряної ударної хвилі.

1.1. Характеристика сховища за захисними властивостями до дії повітряної ударної хвилі за його класом (див. довідкові дані).

I клас – ∆Р_ф = 500 і більше кПа.

1.2. Порівняти величини ∆Р_ф та ∆Р_ф.м.(за умовою 100 кПа).

Примітка: Якщо ∆Р_ф ≥ ∆Р_ф.м.– сховище забезпечує захист від повітряної ударної хвилі.

2. Оцінити захисні властивості сховища до дії радіоактивного забруднення місцевості.

2.1. Характеристика сховища за захисними властивостями до дії радіоактивного забруднення місцевості за його класом (див. довідкові дані).

І клас – К_посл = 5000 і більше.

2.2. Розрахувати дозу випромінювання на відкритій місцевості за час перебування людей у сховищі – Т, год.

Примітка: Час Т може бути встановлений рішенням відповідного органу влади, керівника об'єкту або становити дві доби, що кореспондується з вимогами до сховищ.

Отже, Т = 2 доби (48 годин).

2.2.1. Встановити рівень радіації через Т = 48 годин.

Визначається з застосуванням відповідної формули залежно від джерела, яке призвело до радіоактивного забруднення місцевості:

(4,5)

- при вибуху ядерного боєприпасу – формула (4);

- при аварії на АЕС – формула (5),

де Р_t – рівень радіації на заданий час: t = Т = 48 годин;

Р₀ – відомий рівень радіації на початок опромінення:

Р₀ = Р₁ = 30 Р.

t₀ – час після аварії (ядерного вибуху) на який відомо рівень радіації: t₀ = t₁ = 1 год.

Отже, Р₄₈ = 30×(48:1)–1,2 = 0,288 Р/год.

2.2.2. Розрахувати середній рівень радіації за 48 год (формула 6):

, (6)

2.2.3. Розрахувати дозу випромінювання за 48 годин на відкритій місцевості (формула 7):

. (7)

2.2.4. Розрахувати дозу опромінення людей за 48 год перебування у сховищі з К_посл – 5000 (формула 8):

(8)

Д = 726,9:5000 = 0,145 Р.

Примітки:

1. Захисні властивості сховища до дії радіоактивного забруднення місцевості визначаються шляхом порівняння розрахованої дози опромінення людей з допустимою дозою опромінення, яка встановлюється відповідно до закону України в нормативних документах.

2. Допустимі дози опромінення в умовах воєнного часу: одноразова (за 4 доби) – 50 Р; багаторазове: впродовж місяця 100 Р, впродовж 3-х місяців – 200 Р, впродовж року – 300 Р.

3. Якщо Д ≤ ДДОП – сховище забезпечує захист від іонізуючого випромінювання.

Приклад 3. Сховище об'єкту в системі повітрозабезнечення має 5 комплектів ФВК-2, один комплект ЕРВ і один ЕРВ-72-2. М = 900, а N = 800 чол. Кліматична зона де знаходиться об'єкт – друга.

Оцінити систему повітрозабезпечення у трьох режимах.

Рішення

1. Встановити додаткові дані (нормативи), які необхідні для проведення розрахунків і відповідні положення оцінки системи повітрозабезпечення.

1.1. Норма повітря на одну людину в режимі I залежно від кліматичної зони – 10 м³/люд-год.

1.2. Норма повітря на одну людину, що переховується, в режимі II –2 м³/люд-год.

1.3. Потужність одного комплекту ФВК-2 в режимі І: W_ФВК-І– 1200 м³/люд-год.

1.4. Потужність одного комплекту ФВК-2 в режимі ІІ W_ФВК-ІІ– 300 м³/люд-год.

1.5. Можливості одного комплекту ФВК-2 за рахунок РУ-150/6. В режимі IIІ – забезпечення повітрям 150 чол.

1.6. Потужність одною комплекту ЕРВ-72-2 в режимі І: W_ЕРВ-2– 900 м³/год.

1.7. Потужність одного комплекту ЕРВ-72-3 в режимі І: W_ЕРВ-3– 1300 м³/год.

1.8. Положення: визначившись з можливостями укриття найбільшої робочої зміни усі подальші розрахунки вести на кількість місць у сховищі (або виконувати умови завдання).

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая ⇒