Біржа виконує такі функції

• організаційну (організація біржових торгів, вироблення правил, мате-
• ріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення висококваліфікованим
• персоналом);
• вироблення біржових контрактів (стандартизація якісних параметрів,
• визначення розмірів партій, процедур розрахунків та забезпечення лік-
• відності);
• розв’язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових
• операцій;
• реєстрації та публікації біржових цін (котирування);
• страхування цінових та курсових ризиків (хеджування);
• гарантування виконання біржових
• інформаційну (збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією,

наданням клієнтам, зацікавленим організаціям, пресі, радіо, телебаченню,

комп’ютерним мережам та Іnternet інформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи5.

 

 

 

Згідно першої ознаки біржі класифікують на товарні, товарно-сировинні (в Україні до цього виду відносять аграрні, фондові та валютні).Автор не поділяє думок тих дослідників, які до цієї класифікації відносять ще й біржі праці. Останні мають зовсім іншу економічну сутністьі є кадровими агенціями.

На фондових біржах здійснюються операції з найліквіднішими масовими цінними паперами, які за умовами емісії мають вторинне обертання, як-от, акції акціонерних товариств відкритого типу, державні облігації, казначейські зобов’язання та векселі тощо.

На валютних біржах, яких до речі на світових ринках майже немає, за виключенням бірж у постсоціалістичних країнах, торгують значними за обсягами контрактами з іноземною валютою.

 

За другою ознакою, яка характеризується ступенем участі держави у

біржовій торгівлі, біржі поділяють на три види:

1) публічні (державні);

2) приватні організації торговців;

3) змішані.

Державні біржі засновуються органами державної влади (товарні –Міністерством економіки, фондові – Міністерством фінансів тощо). Такі біржі розповсюджені в Європі: у Франції, Нідерландах, Бельгії. Державні біржі є загальнодоступними для всіх бажаючих укласти біржову угоду. Для цього вони повинні звернутися до службовців біржі. Біржова діяльність регламентується законодавством і знаходиться під

контролем держави.

Приватні біржі засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію, лише вони мають доступ до торгівлі, всі інші повинні укладати угоди через посередництво членів біржі. Якщо перший вид бірж прийнято називати європейським, то другий – англо-американським, оскільки такі біржі працюють у Англії та США.

Сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах саморегулювання, і у їх діяльність втручаються держави через прийняття відповідного законодавства та запровадження спеціальних органів для контролю за їх діяльністю. Тому можна говорити про існування змішаного типу організації біржової торгівлі.

За третьою ознакою біржі поділяться на акціонерні товариства і некомерційні організації, хоча законодавча невизначеність в Україніпризвела до того, що у 1991-1992 рр., коли реєструвалася більшість бірж, вони створювалися з яким завгодно правовим статусом, навіть як приватні підприємства. До речі, це питання в Україні є досі невизначеним.

За четвертою ознакою біржі поділять на відкриті та закриті. В торгах на закритих біржах приймають участь лише члени бірж; в Україні більшість бірж є закритими.

Відкриті біржі є двох типів: чисто відкриті,на яких клієнти можуть укласти угоди самостійно та змішані, де відвідувачі укладають угоди за допомогою брокерів, які в свою чергу укладаютьугоди від імені та за рахунок клієнта, і дилерів, які працюють від власного імені й за власні кошти. Історія еволюційного розвитку бірж показала, що закриті біржі мають значні переваги, оскільки члени бірж беруть на себе зобов’язання щодо фінансових гарантій за укладеними угодами та розрахунків за цими угодами.

За п’ятою ознакою біржі поділяються на універсальні та спеціалізовані. Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію на групах товарів. Наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру ікакао, Лондонська біржа металів, Канзас-Сіті Борд оф Трейд (лишепшениця) тощо. Універсальні біржі мають широко диверсифіковану номенклатуру, наприклад, на Чикаго Борд оф Трейд котируються контракти на зерновікультури, довгострокові казначейські облігації, векселі, комерційні папери, на Лондонській біржі фінансових ф’ючерсів котируються і контракти на зернові культури.

За шостою ознакою біржі поділяються на міжнародні, національні та регіональні, в залежності від ролі та місця бірж у світовій, національній і регіональній торгівлі. Міжнародні біржі зосереджені у такихтрьох країнах, як США, Англія та Японія, де створено умови вільногопереміщення прибутку, отриманого від біржової діяльності.

За сьомою ознакою біржі в Україні можна поділити на центральні, міжрегіональні та регіональні. До центральних відносяться біржі Києва та Харкова, до міжрегіональних – Одеська, Львівська товарні біржі, до локальних (регіональних) – наприклад, Чернівецька товарна біржа.

За восьмою ознакою біржі поділяють на біржі реальних товарів або фінансових інструментів, ф’ючерсні, опціонні та змішані залежно від видів контрактів, які на них укладаються.

 

 

Тема 2. Історія біржі

Біржі – як закономірний результат еволюції форм гуртової торгівлі і способів торгів – виникли в епоху нагромадження початкового капіталу. Однак, за даними американської енциклопедії, їх попередником була контора при дворі Франції, заснована у 1138 р. Якщо не враховувати початкових об’єднань грошово-міняльних контор, то першими біржами були товарні. Спочатку вони з’явилися в Антверпені (1531 р.), Японії перша біржа з’явилася у 1730 р. для торгівлі рисом, у США першою була зернова

біржа в Чикаго (1848). На цих біржах контракти укладалися на основі взірців до того, як

вся партія закупленого товару надходила морським або іншими видами транспорту. У зв’язку з тим, що ціну на товари погоджували в момент укладання угоди, покупець та продавець в такий спосіб страхувалися від можливого підняття або спаду цін на момент поставки товару.

У ХVІ-му ст. в Японії імператорська династія Шоган запровадила систему карток, що надавали право власності на урожай рису, який ще був на полях, або навіть не сіявся. Ці картки фактично були першими ф’ючерсними (строковими) контрактами. Їх купували і багаторазово перепродували торговці в розрахунку на майбутні потреби рису. Були відпрацьовані правила, які уточнювали строки поставки рису, визначали сорт і кількість для кожного контракту. Найголовнішим було те, що торговці обов’язково користувалися кредитом у кліринговій палаті, через яку ці картки поширювалися.

На Амстердамській біржі (1608 р.) вперше були встановлені середні норми, які характеризували якість товарів.

У березні 1851 р. зафіксовано укладання першого форвардного контракту (попереднього контракту) на поставку кукурудзи в червні за ціною нижчою, ніж на спотовому ринку на момент укладання угоди 2. Такимчином фермери намагалися зробити мінімальною цінову невизначеність.Це були приватні домовленості, товар не переходив з рук в руки дообумовленого строку, ціни для обох сторін фіксувалися.

Росія. Дореволюційна Росія надзвичайно важко сприймала біржу. Гострої пот-

реби у цьому інституті тут не було до ХVІІІ-го ст. У 1703 р. цар Петро Пер-

ший, подорожуючи Голландією під виглядом майстрового, відвідав Амстердамську товарну біржу, що вразила його своїм розмахом. За його наказом через два роки у Санкт-Петербурзі на Васильєвському острові було збудовано величну споруду для першої

російської біржі. Іноземне походження та державний характер першої в Росії біржі визначили її долю. На ній котирувалися товарні векселі державних мануфактур, спеціально заснованих для потреб армії та флоту. Товарний ринок у Росії розвивався значно повільніше, ніж в інших країнах, внаслідок чого російське село традиційно потерпало. І лише після промислового перевороту у 80 – 90-х роках ХІХ-го ст. у Росії відбувається перший біржовий “бум”, що суттєво прискорює ліквідацію товарного “голоду”. Розвиток капіталізму в Росії зумовлює економічну необхідність біржі.

Особливо велику роль на той час відіграє експорт зерна. Наступною після Санкт-Петербурзької виникає Одеська біржа (1796 р.), потім Кременчуцька (1834 р.), Рибінська (1842 р.), і тільки після того – біржі у Москві, Києві, Миколаєві, Харкові, Ризі, Варшаві. Як бачимо біржі засновувалися у багатьох містах на теренах України. До кінця ХІХ-го ст. у Російській імперії налічувалося 114 бірж. з 1861 р. починається справжня історія російських бірж як яскравих представниць ринкової економіки, що після скасування крі-

посного права завойовували місце під сонцем у Росії. На цих біржах спочатку проводилися операції з реальним товаром, цінними паперами та валютою.

 

строкові біржові угоди:

• необхідні для нормального функціонування державного кредиту;
• відіграють величезну роль у розміщенні цінних паперів великих акціо-
• нерних товариств, промислово-фінансових груп;
• без строкових угод державі надзвичайно важко виділяти значні суми на
• військові витрати;
• без строкових угод неможливо поповнювати стратегічні запаси сиро-
• вини та продовольства;
• без строкових угод неможливо точно і своєчасно отримувати необхідну
• інформацію про ринки сировини, капіталів і валюти у просторі та часі;
• строкові угоди вигідні й тим, що рівномірно розподіляють прибутки і
• збитки між учасниками ринку.

 

Біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. Одеської товарної біржі та у 1834 р. – Кременчуцької. Етапи становлення:

1. 1796-1860 рр. Відкриття першої товарної біржі (м. Одеса) і початок біржового руху. Торгівля здійснювалася невеликими партіями зернових.

2. 1861-1914 рр. Активізація біржової торгівлі у всіх центрах України, їх спеціалізація. Будуються залізниці, елеватори, банки. 11 бірж спеціалізуються на окремих видах продукції, а саме: хлібні, фруктові, м’ясні, винніта інші. Найбільший оборот мали Київська товарна біржа, яка спеціалізувалася на торгівлі цукром, Миколаївська – хлібна та Одеська – зернова.

3. 1914-1921 рр. Повне припинення діяльності. оскільки після першої світової війни та жовтневого перевороту біржі уже не відродилися такими, якими вони існували до цього.

4. 1921-1928 рр. Відродження біржової торгівлі в період НЕПу. Відродилися біржі, які функціонували до 1914 р., однак це були біржі, на яких торгували різним товаром, в тому числі не традиційним, таким як бакалія, годинники, одяг тощо. Позитивна роль цих бірж була у тому, що вони зібрали статистику повного виробництва та торговельного обороту у більшовицькій Росії. У 1930 р. Постановою Ради народних комісарів діяльність бірж була зупинена в результаті проведеної колективізації та повного одержавлення економіки.

5. 1990р. Відродження біржової торгівлі. Третій “біржовий бум”, який відбувався в 1991 р. на теренах колишнього СРСР, викликав швидке зростання кількості структур, у назві яких було слово “біржа”. Лише в Україні на початок 1992 р. їх зареєстровано 87. Ця цифра, незважаючи

на надвисокий податковий тиск (75% з доходу в 1992 р.), не зменшувалася до початку 1996 р., мало того, цей процес не зупинився і триває досі. Як вказувалося вище, на 01.01.2002 р. в Україні було 411 бірж.

6. 1992р. Припинення розвитку біржової торгівлі в зв’язку з прийняттям закону про оподаткування доходу від біржової діяльності. Вважаємо за доцільне виділити цей і наступний етапи, оскільки саме в цей час відбуваються значні зміни в процесі біржового будівництва.

7. 1995-1996 рр. Поворотний момент розвитку бірж в Україні. Активну участь у становленні біржових сировинних ринків бере уряд. Приймаються концепції розвитку біржових сільськогосподарських та фондових ринків, видаються Укази Президента України з проблем біржового будівництва.

8. 1997-до нашого часу. Зростання кількості бірж. Створення саморегулюючих організацій, спроби впровадження строкових контрактів.

Здебільшого біржі засновували органи влади на місцях або в центрі. Біржі України різноманітні за своєю структурою, складом учасників, правилами біржової торгівлі. При їх становленні засновники, як правило, не ставили перед собою завдання по концентрації біржового обігу для творення ринкових цін на сировину, капітали та валюту. Біржі, особливо товарні, засновувалися як гуртові посередники і, як правило, на них торгували і досі торгують дрібними партіями різноманітних товарів, які у світовій практиці не є об’єктами біржової торгівлі.

Структура біржового обігу України незаперечно підтверджує, що біржі в нашій країні практично виконують роль примітивного посередника. В 2006 році діяльність Національної асоціації бірж України майже припиняється, про що свідчить закриття веб-сторінки в Іnternet.

Перші біржі, створені у 90-х роках ХХ-го століття в Україні, були товарними, як правило універсальними. Згодом при великих товарних біржах почали виникати фондові відділи, які згодом перестали функціонувати.

В Україні й досі не створена біржа, яка відповідала б своїй ролі регулятора

стихійних процесів ціноутворення базових активів. Жодна із функціонуючих у 2006 р. в Україні бірж не відповідає за своєю суттю класичному поняттю біржі ні в економічному, ні в організаційному аспектах. Законодавство України, що регулює біржову діяльність:

Закони України “Про товарну біржу” та “Про цінні папери та фондовий ринок”, прийняті у 1992-2006 рр., – не стимулюють впровадження в практику сучасного біржового механізму.

Причинами кризи біржі реальних товарів в Україні є наступні.

Першою і головною причиною можна вважати відсутність цілісної політики держави щодо біржового руху загалом. Неможливо будувати ринкові відносини без структурування ринку на вертикалі: на ринок теперішніх цін (спот), причому саме центральні ринкові ціни на сировину, капітал та іноземну валюту; і ринок майбутніх цін (ф’ючерс) на ці найважливіші активи.

Друга причина – недосконалість біржового законодавства. Закони України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про товарну біржу” та інші економічні закони не створюють цілісного правового поля для структурування ринку та впровадження у біржову практику похідних фінансових інструментів.

Третя причина кризи універсальної біржі в Україні – наявність на ній не біржового товару, що робить неможливими розрахунково-клірингові операції. Тобто при загальному шахрайстві на ринку, невиконанні своїх зобов’язань поза біржами, запровадити систему відчутних грошових завдатків – депозитів і підтримуючої маржі – просто неможливо. І тому з 1991 р. брокерські контори, особливо російські, що мали місця на кількох біржах, виставляли той самий товар на різних біржах, і якщо його продавали на всіх, то обирався найкращий варіант, всі інші відкидалися.

Четвертою причиною кризи універсальної товарної біржі в Україні було те, що біржова лихоманка відбувалася на неіснуючому ринку. Тому не дивно, що ринок і досі не функціонує належним чином, оскільки він не структурований вертикально (на спотовий та ф’ючерсний). В Україні ринок, до того ж, не структурований горизонтально. Досі нема чіткої взаємодії біржового та позабіржового ринку сировини.

 

Тема 3 Біржовий товар

Не всі товари можуть бути біржовими — це однозначно доведено всією історією біржової діяльності. Біржовими, як правило, є сільськогосподарська сировина, енергоносії, цінні папери, валюта й інші фінансові інструменти.

Пропонується поділити біржові товари лише на три великих групи, а саме:

І. Сільськогосподарська сировина, лісові товари та продукти їх переробки:

1) зернові:

• пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис;

2) сім’я олійних культур та продукти його переробки:

• льон (зерно), бавовна (зерно), соя (боби);
• соєва олія, соєвий шрот;

3) жива худоба:

• ВРХ (велика рогата худоба), живі свині, бройлери;
• свине м’ясо, бекон, свині стегна;

4) текстильні товари:

• джут;
• натуральний та штучний шовк, промита вовна та пряжа, бавовна;

5) харчові товари:

• цукор, кава, какао (боби);
• рослинні олії;
• яйця;
• картопля;
• арахіс;
• концентрат апельсинового соку;

6) пиломатеріали та фанера;

12Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

Аудиторська палата України: функції, задачі.
Б) Чи виконує роботу сила тяжіння, що діє на камінь, коли він лежить на землі?
Банк міжнародних розрахунків. Статус та капітал Банку. Органи управління банком. Завдання, функції та операції БМР.
БАНКИ ЯК ПРОВІДНІ СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА. ФУНКЦІЇ БАНКІВ.
Бухгалтерські рахунки, їх призначення, функції і побудова
Валютний курс, його функції та основні модифікації.
Види виробничих функцій. Макроекономічні виробничі функції.
Виконується в положенні сидячи. Міцно заплющити очі на 3 – 5 с, потім розплющити на 3 – 5с. Повторити 6 – 8 разів.
Використання систем підтримки прийняття рішення (СППР) в управлінні розвитком підприємства. Функції, що автоматизуються СППР, підсистеми СППР. База моделей.

Воспользуйтесь поиском по сайту: