Спеціалізовані органи Організації Об'єднаних Націй з прав людини.

Виходячи з гуманітарної домінанти, що лежить в ос­нові всієї діяльності Організації Об'єднаних Націй, вва­жається необхідним розглянути спеціалізовані органи ООН з права людини.

1. Верховний комісар ООН у справах біженців.

Відповідно до Статуту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), прийнятим у 1950 році, Верховний комісар, діючи під керівництвом Генеральної Асамблеї, бере на себе обов'язки із надання міжнародного захисту, під егідою ООН, тим біженцям, які підпадають під дію даного Статуту, і з вишукування остаточного вирішення проблеми біженців шляхом ви­явлення сприяння урядам і, за згодою відповідних уря­дів, приватним організаціям для полегшення добровіль­ної репатріації указаних біженців або їхньої асиміля­ції в нових країнах.

Особливість діяльності Верховного комісара полягає в тому, що вона є цілком аполітичною за своїм харак­тером; вона носить гуманітарний і соціальний харак­тер і стосується, як загальне правило, лише окремих груп і категорій біженців. Відповідно до визначення,

що міститься в Статуті УВКБ, біженцями є ті особи, що у силу цілком обгрунтованих побоювань стати жерт­вою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, приналежності до певної соціальної гру­пи або політичних переконань перебувають за межами країни своєї громадянської приналежності і не можуть користуватися захистом цієї країни або не бажають користуватися таким захистом через острах піддатися гонінням.

УВКБ здійснює свої програми допомоги цілком за рахунок добровільних внесків урядів і коштів із при­ватних джерел.

Верховний комісар слідує керівним директивам, що даються йому Генеральною Асамблеєю або Економіч­ною і Соціальною Радою.

Верховний комісар забезпечує захист біженців, пік­лування про яких входить у компетенцію його Управ­ління, шляхом:

— сприяння укладанню і ратифікації міжнародних
конвенцій про захист біженців, спостереження за вико­
нанням цих конвенцій і пропозиції необхідних попра­
вок до них;

— сприяння за допомогою спеціальних угод з уря­
дами виконанню будь-яких заходів, що мають своєю
метою полегшення становища біженців і скорочення
числа біженців, що потребують захисту;

— сприяння урядовим і приватним зусиллям, спря­
мованим на заохочення добровільної репатріації біжен­
ців або їхньої асиміляції в нових країнах;

— полегшення допуску біженців на територію різ­
них держав;

— одержання від урядів інформації щодо числа бі­
женців на їхній території і становища їх, а також зако­
нів і постанов, їх що стосуються;

— підтримки контакту з заінтересованими урядови­
ми і неурядовими організаціями.

Крім того, у межах наданих у його розпорядження коштів Верховний комісар займається іншими видами діяльності, у тому чис.лі репатріацією і розселенням.

Йому доручається завідування всіма суспільними або приватними коштами, одержуваними ним із метою на­дання допомоги біженцям, і розподіл їх між приватни­ми та державними установами.

Верховний комісар володіє в рамках ООН певним правовим статусом. Зокрема, він має право викладати свою точку зору в Генеральній Асамблеї, у ЕКОСОР і в їх допоміжних органах. Крім того, Верховний комісар щорічно зобов'язаний представляти доповідь Генераль­ній Асамблеї через ЕКОСОР; його доповідь розгляда­ється як окремий пункт порядку денного Генеральної

Асамблеї.

2. Верховний комісар ООН із заохочення та захис­ту всіх прав людини.

Посада Верховного комісара ООН із заохочення та захисту всіх прав людини була заснована відповідно до резолюції 48-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у груд­ні 1993 року.

Верховним комісаром є особистість, що характери­зується високими моральними устоями і чесністю й володіє досвідом, у тому числі в галузі прав людини, а також загальними знаннями і розумінням різних куль­тур, що особливо необхідно для безстороннього, об'єк­тивного, невибіркового й ефективного виконання обо­в'язків Верховного комісара.

Верховний комісар призначається Генеральним се­кретарем ООН і затверджується Генеральною Асамб­леєю на чотирирічний період із можливістю продов­ження ще на один термін.

За своїм статусом Верховний комісар є заступни­ком Генерального секретаря ООН. Він діє в рамках Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, інших міжнародних документів в галузі прав людини і несе основну відповідальність за діяльність міжнародного співтовариства в галузі прав людини.

Верховний комісар з прав людини представляє щорічну доповідь про свою діяльність у відповідності зі своїм мандатом Комісії з прав людини, а через ЕКОСОР — Генеральній Асамблеї ООН.

 

У рамках загальної компетенції, повноважень і рі­шень Генеральної Асамблеї, ЕКОСОР і Комісії з прав людини можна назвати такі обов'язки Верховного ко­місара:

— заохочувати і захищати ефективне здійснення
всіма людьми всіх громадянських, культурних, еконо­
мічних, політичних і соціальних прав;

— виконувати завдання, доручені йому компетент­
ними органами системи Організації Об'єднаних Націй
в галузі прав людини, і представляти їм рекомендації з
метою сприяння ефективному заохоченню і захисту всіх
прав людини;

— заохочувати і захищати реалізацію права на роз­
виток і посилювати для цього підтримку з боку відпо­
відних органів системи ООН;

— надавати через Центр з прав людини Секретаріа­
ту й інші відповідні установи консультативні послуги і
технічну та фінансову допомогу на прохання заінтере­
сованої держави і, при необхідності, регіональних орга­
нізацій з прав людини з метою підтримати здійснення
заходів і програм в галузі прав людини;

 

— координувати відповідні навчальні і пропагандист­
ські програми Організації Об'єднаних Націй в галузі
прав людини;

— відігравати активну роль у справі усунення ниніш­
ніх перешкод і вирішення нових завдань на шляху до
повної реалізації всіх прав людини й у справі недопу­
щення продовження порушень прав людини у всьому
світі;

— розширювати міжнародне співробітництво з ме­
тою заохочень і захисту всіх прав людини;

— координувати діяльність в сфері заохочення і за­
хисту прав людини в рамках усієї системи ООН;

— здійснювати загальне керівництво діяльністю
Центру з прав людини.

Управління Верховного комісара розміщається в м. Женеві (Швейцарія).

3. Комісія з прав людини.

Комісія ООН з прав людини заснована ЕКОСОР у 1946 році. Спочатку в її склад входило 18 членів. В даний час

Комісія обирається ЕКОСОР на три роки і складається вже з 43 членів.

Основне завдання Комісії полягає в розробці пропо­зицій і рекомендацій і представленні ЕКОСОР допові­дей щодо міжнародно-правової регламентації громадян­ських і політичних прав людини, прав жінок і дітей, захисту меншин, попередження дискримінації за озна­ками статі, раси, мови і релігії, іншими питаннями прав людини.

З цією метою Комісія створила декілька допоміж­них органів, у тому числі Підкомісію із попередження дискримінації і захисту меншин, Робочу групу з питан­ня про насильницькі або недобровільні зникнення лю­дей та ін.

Уряди держав-членів ООН і неурядові організації, як міжнародного, так і національного характеру, представ­ляють Комісії за її вимогою інформацію про порушен­ня прав людини. У Комісії або її органах заслухову­ються представники урядів із метою надання пояснень і відповідей з аналізованих питань.

Якщо ситуація є досить серйозною, Комісія може при­йняти рішення доручити розслідування певних фактів незалежним експертам і закликати відповідний уряд здійснити необхідну зміну. У такому порядку, напри­клад, був розглянутий ряд конкретних ситуацій у Пів­денній Африці й Намібії (1967 рік), на окупованих араб­ських територіях, включаючи Палестину (1968 рік), у Чилі (1975-1978 роки), в Афганістані, Сальвадорі та ін. Засідання Комісії проходять у Женеві (Швейцарія).

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: