Початок війни і його правові наслідки. Театр війни

У відповідності з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні почина­тися без попереднього і недвозначного попередження, що буде мати або форму мотивованого оголошення вій­ни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни.

Таким чином, міжнародне право вимагає оголошен­ня війни. Воно може здійснюватися в різноманітних формах:

— шляхом звернення до власного народу;

— шляхом звернення до народу або уряду держави-
супротивника;

— шляхом звернення до світового співтовариства.

Особливий спосіб оголошення війни — ультима­тум — категорична вимога, яка не допускає ніяких по­дальших спорів і заперечень, уряду однієї держави, кот­рий пред'являє її уряду іншої держави під загрозою,

_ J

що у разі невиконання цієї вимоги до певного терміну уряд, що пред'явив ультиматум, вживе певних заходів. Мова, таким чином, йде про загрозу війни.

Проте, хоча зазначені способи оголошення війни вва­жаються такими, що знаходяться в рамках міжнарод­ного права, відповідно до статті II Конвенції про визна­чення агресії від 3 липня 1933 року, сам факт оголо­шення державою війни першою розглядається як аг­ресія. Відповідно до указаної III Гаазької конвенції 1907 року оголошення війни не робить агресивну війну законною. Відповідно до статті 3 Визначення агресії, прийнятого на XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1974 році, у якості актів агресії, незалежно від оголо­шення війни, розглядаються такі акти прямої агресії:

а) вторгнення або напад збройних сил держави на
територію інших держав, або будь-яка воєнна окупа­
ція, який би тимчасовий характер вона не носила,
що є результатом такого вторгнення або нападу, або
будь-яка з застосуванням сили анексія території
іншої держави або частини її;

б) бомбардування збройними силами держави те­
риторії іншої держави або застосування будь-якої
зброї державою проти території іншої держави;

в) блокада портів або берегів держави збройними
силами іншої держави;

г) напад збройними силами держави на сухопутні,
морські або повітряні сили або морські і повітряні
флоти іншої держави;

д) застосування збройних сил однієї держави, що
знаходяться на території іншої держави за згодою з
державою, що приймає, з порушенням умов, передба­
чених в угоді, або будь-яке продовження їхнього пе­
ребування на такій території після припинення дії
угоди та ін.

Не вважається відповідним міжнародному праву не тільки ведення війни неоголошеною, що буде розгляда­тися як кваліфікуюча обставина при визначенні відпо­відальності, але і так званий casus belli (привід для вій­ни) — безпосередній формальний привід, що веде до

виникнення між державами стану війни. У минулому такий привід був законною підставою для початку во­єнних дій і служив виправданням війни і цілям при­ховання її справжніх причин. Наприклад, багато дослі­дників вважають, що події навколо німецької радіостан­ції в Гляйвиці в серпні 1939 року, коли на неї нібито напав загін польських прикордонників (пізніше з'ясу­валося, що це було влаштовано самою Німеччиною), спро­вокували напад Німеччини на Польщу і послужили приводом для початку Другої світової війни.

Стан війни повинен бути без зволікання сповіще­ний нейтральним країнам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

В Україні оголошення війни є прерогативою вищих органів держави. Конституція України містить меха­нізм такої процедури — відповідно до п. 19 статті 106 Конституції Президент України вносить у Верховну Раду України представлення про оголошення стану вій­ни, а Верховна Рада України відповідно до п. 9 статті 85 Конституції на підставі даного представлення ого­лошує стан війни.

Оголошення війни, навіть якщо за цим актом не слі­дують власне воєнні дії, означає початок юридичного стану війни і настання для усіх воюючих сторін пев­них правових наслідків:

— між державами припиняються дипломатичні і кон­
сульські відносини (дипломатичному і консульському
персоналу забезпечуються захист і можливість безпе­
решкодно залишити територію противника). На час
збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави
на території іншої представляє зазвичай нейтральна дер­
жава, що має дипломатичні відносини з обома воюючи­
ми сторонами;

— перестають застосовуватися багато норм міжна­
родного права, несумісні з воєнним часом, зокрема, при­
пиняють дію двосторонні політичні, економічні, куль­
турні угоди між воюючими державами. Багатосторонні
договори (наприклад, із питань зв'язку, транспорту, тран­
зиту та ін.) припиняються;

— починають діяти міжнародні норми, прийняті спе­
ціально для періоду збройного конфлікту (союзні дого­
вори, договори про взаємну і воєнну допомогу, договори
стосовно правил ведення війни, причому останні не мо­
жуть бути денонсовані і т.п.);

— припиняються і забороняються економічні, торго­
ві, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і
фізичними особами воюючої сторони;

— майно, що є власністю ворожої держави (крім
майна дипломатичних представництв і консульських
установ), підлягає конфіскації;

— торгові судна воюючих, що знаходяться до почат­
ку війни у ворожих портах, повинні залишити порт про­
тивника (для цього встановлюється розумний термін
для вільного виходу з територіальних вод держави-су-
противника — індульт, після закінчення котрого такі
судна підлягають реквізиції і затримці до закінчення
війни незалежно від їхньої приналежності (державі,
приватним компаніям або особам); військові кораблі
підлягають обов'язковій реквізиції;

— до громадян ворожої держави може бути засто­
сований спеціальний режим (обмеження пересування,
примусове поселення у відведених владою місцях, ін­
тернування та ін.);

— власні громадяни діляться на мирне населення і
збройні сили.

Війна завжди ведеться у визначених просторових ме­жах. Театр війни — це територія воюючих сторін, від­крите море і повітряний простір над ним, у межах яких ведуться воєнні дії.

Театр війни буває сухопутний, морський і повітря­ний.

Театром сухопутної війни є сухопутна територія дер­жави; театром морської війни — внутрішні морські води, територіальне море воюючих держав і відкрите море. Театром повітряної війни є повітряний простір над сухопутним і морським театром війни.

Забороняється використовувати в якості театру вій­ни нейтралізованні території, територію нейтральних

держав, а також місцевості, в яких відповідно до Гаазь­кої конвенції — 1954 року зосереджені культурні цін­ності.

⇐ Предыдущая72737475767778798081Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

IV. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. КНЯЖА ДОБА IX-XIV ВІКІВ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ФОРМИ І МЕТОДИ.
Активізація учасників театралізованого дійства як педагогічний процес
БАНКИ ЯК УЧАСНИКИ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
Банківсько-правові відносини
В умовах війни підвищилося значення боротьби зі злочинними посяганнями на державну й колгоспну власність. При розгляді цих справ широко
Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.
Вибори Президента України 2014. Початок правління П.О. Порошенка
Види та організаційно-правові форми підприємства
Визнання угод щодо житла недійсними. Правові наслідки

Воспользуйтесь поиском по сайту: