Методичні рекомендації до вивчення теми 4

Метою вивчення цієї теми є формування знань студентів щодо організації третьої форми банківського нагляду — поточного контролю, що здійснюється шляхом інспектування банківської діяльності. Для логічного засвоєння матеріалу слід враховувати, що інспектування банків має два аспекти: організаційний та змістовний. Вивчення організації інспекційних перевірок передбачає три ключових питання:

1) об'єкти перевірки Департаментом банківського
регулювання і нагляду Національного банку;

2) класифікація видів інспектування банків за
періодичністю та масштабом;

3) порядок планування та проведення інспекційних
перевірок банків, який регламентований Положенням
про планування та порядок проведення інспекційних
перевірок (постанова Правління Національного банку
України від 17 липня 2001 р. № 276).

Необхідно звернути увагу на особливості інспек­тування банків І та II групи, планування інспекційних перевірок яких покладається на Національний банк.

Формування комплексної уяви про порядок здій­снення виїзної перевірки діяльності банку слід проводити у послідовному вивченні етапів інспектування: підготовчий, здійснення перевірки на місці, звітування. Інспектування здійснюється відповідно до Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS (постанова Правління Національного банку України від 8 травня 2002 р. № 171) та Методичних вказівок з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (постанова Правління Національного банку України від 15 березня 2004 р. № 104).

Лише під час комплексної інспекційної перевірки можна провести ретельний аналіз стану банку, за результатами якого визначається його рейтинг. Тому

Т.П.Гудзь

докладному вивченню підлягає змістовний аспект поточного контролю, який полягає у застосуванні комплексної реитингової оцінки банків за системою CAMELS.

Вивчення системи CAMELS має бути побудоване на осмисленні логічного взаємозв'язку: формування кож­ного із шести компонентів відбувається під впливом факторів, якими є характеристики діяльності банків. Рейтингова система передбачає визначення у розрізі компонентів цифровий рейтинг банку за п'ятибальною шкалою: оцінка «1» є найвищою оцінкою, а оцінка «5» — найнижчою. Особливу увагу необхідно приділити характеристикам достатності капіталу, якості активів, менеджменту, ліквідності, чутливості до ризиків, за якими присвоюють банкам рейтингові оцінки. Ком­плексна рейтингова оцінка виставляється за рейтингом, що зустрічався найчастіше. Важливо зрозуміти, що результати комплексної реитингової оцінки мають бути добре обгрунтованими та переконливо аргументованими, щоб уникнути суб'єктивізму, оскільки на основі класифікації банків за рейтингом Національний банк України отримує загальну картину стабільності банківської системи.

Поглибленого вивчення потребує один із факторів, що підлягають комплексній оцінці, — рівень організації внутрішнього аудиту банку. Це пов'язано з тим, що його ефективність багато в чому визначає загальну якість організації банківської діяльності, а отже — і рейтинг. Ознайомлення з цим питанням розпочинається із вив­чення Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (постанова Правління Національного банку України від 20 березня 1998 року №114). Опрацювання цього документа має сформувати у студента знання щодо порядку та методів реалізації основних завдань внутрішнього аудиту в банку.

Банківський нагляд

У своїй діяльності служба внутрішнього аудиту банку керується при виконанні функціональних обов'язків такими стандартами: 1. Керівництво службою внутріш­нього аудиту. 2. Незалежність. 3. Професійна компетен­тність. 4. Обсяг роботи. 5. Планування і виконання аудиторської перевірки. 6. Складання аудиторського висновку. Детальне ознайомлення зі змістом вказаних стандартів необхідно провести на основі розгляду Мето­дичних вказівок щодо застосування стандартів внутріш­нього аудиту в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 20 липня 1999 року № 358.

Необхідно зрозуміти суть та встановити взаємозв'язок між зовнішніми формами контролю банківської діяль­ності — інспектуванням, що проводиться Національним банком України та незалежною аудиторською перевір­кою. У зв'язку з цим підсумковим питанням вивчення цієї теми є розгляд порядку взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків на підставі відвідного положення, затвердженого постановою Правління На­ціонального банку України від 29 квітня 2004 р. № 191.