Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках

Стандарт № 1. Керівництво службою внутрішнього аудиту Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту повинна погоджуватися з Радою банку й відповідати вимогам, установленим Національним банком України. Рішення про призначення на цю посаду затверджується наказом керівника банку.

Керівник служби внутрішнього аудиту відповідає за:

—виконання поставленої перед банком мети, яка ґрунтується на його стабільності, надійності, платоспроможності та ліквідності й контролюється внутрішніми аудиторами;

—роботу внутрішніх аудиторів, спрямовану на досягнення загальної мети та виконання завдань, поставлених перед банком;

—ефективне та раціональне використання коштів, передбачених для утримання служби внутрішнього аудиту;

—наявність Положення про службу внутрішнього аудиту банку, затвердженого правлінням та погодженого з радою банку. У Положенні зазначаються цілі, повноваження та функціональні обов'язки служби внутрішнього аудиту, механізм організації її роботи, а також своєчасне виконання вимог цього Положення;

—складання планів (графіків), що відображають виконання функціональних обов'язків працівниками служби внутрішнього аудиту.

Структура та обсяги роботи, що виконується службою внутрішнього аудиту, повинні відповідати функціям, повноваженням, а також меті та завданням банку й охоплювати всі напрями його діяльності.

Стандарт № 2. Незалежність

Незалежність дає змогу внутрішнім аудиторам робити правдиві й неупереджені висновки, необхідні для належного проведення аудиторської перевірки. Це досягається в результаті організаційного визначення статусу та об'єктивності служби внутрішнього аудиту.

Організаційний статус повинен передбачати:

—безпосередню підпорядкованість служби внутрішнього аудиту в процесі її діяльності правлінню банку та раді банку в питаннях, що стосуються стратегічних напрямів його розвитку;

—процедури затвердження радою банку штатного розпису підрозділу внутрішнього аудиту та бюджету на наступний рік, а також уніфікованих висновків і звітів про результати його діяльності;

—виконання службою внутрішнього аудиту своїх функціональних обов'язків без будь-яких перешкод;

—постійну участь керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку в засіданнях правління банку, що стосуються аудиторської діяльності, фінансової звітності, управління, організації внутрішнього контролю.

Стандарт № 3. Професійна компетентність

Аудиторські перевірки мають виконуватися на високому професійному рівні.

Усі працівники служби внутрішнього аудиту повинні мати певний професійний досвід і володіти необхідними знаннями й навичками.

До проведення внутрішнього аудиту банку можуть залучатися сторонні фахівці та консультанти, з якими укладається відповідний договір, що передбачає відповідальність за розголошення банківської таємниці. Вони повинні мати глибокі знання у сфері економіки, бухгалтерського обліку, статистики, фінансів і кредиту, оподаткування та права, електронної обробки даних тощо.

Керівник служби внутрішнього аудиту забезпечує належний нагляд за всіма аудиторськими перевірками й відповідає за його здійснення.

Аудиторський нагляд - це безперервний процес, який починається з планування і закінчується виконанням аудиторського завдання.

Стандарт № 4. Обсяг робіт

Головними завданнями внутрішнього контролю банку є:

—дотримання правил, планів, процедур, законів України, нормативних актів та інструкцій Національного банку України;

—збереження активів;

—забезпечення достовірності та цілісності інформації;

—економічне та раціональне використання ресурсів;

—досягнення відповідних цілей під час проведення операцій або виконання програм.

Правління і рада банку здійснюють загальне керівництво щодо обсягу робіт та напрямів діяльності банку, які підлягають аудиту.

Метою перевірки стану системи внутрішнього контролю є з'ясування того, чи забезпечує наявна система достатню гарантію раціонального виконання завдань та функцій банку.

Розробляючи систему внутрішнього контролю, керівництво банку повинно враховувати співвідношення витрат та доходів.

Потенційні збитки, пов'язані із загрозою ризику або власне ризиком, оцінюються за витратами на здійснення їх контролю.

Стандарт № 5. Планування й виконання аудиторської перевірки

Аудиторська перевірка передбачає планування аудиту, перевірку та оцінку інформації, надання рекомендацій та контроль після перевірки.

Планування кожної аудиторської перевірки підлягає документуванню та передбачає:

—визначення мети, завдань і обсягу аудиту;

—отримання повної інформації про підрозділ, що підлягає аудиторській перевірці.

Перевірка повноти інформації передбачає:

—визначення завдань, цілей та планів підрозділу, що перевіряється;

—отримання інформації про організаційну структуру та її зміни, про посадові інструкції, положення про підрозділи;

—наявність робочої документації попередньої аудиторської перевірки;

—користування матеріалами попередньої аудиторської перевірки, включаючи матеріали зовнішнього аудиту.

Стандарт № 6. Складання аудиторського висновку Аудиторський висновок має містити інформацію про обсяг роботи, період перевірки та про особу, яка здійснює перевірку.

Після завершення аудиторської перевірки внутрішні аудитори складають висновок і підписують його. Внутрішній аудитор, уповноважений підписати аудиторський висновок, повинен призначатися керівником підрозділу внутрішнього аудиту.

В аудиторському висновку має бути відображено, наскільки діяльність підрозділу, який перевіряється, відповідає чинним законодавчим і нормативним вимогам

Аудиторський висновок має містити інформацію, яка відображає достовірність та повноту фінансової документації банку, правильність ведення бухгалтерського обліку.

В аудиторському висновку слід звернути увагу на виявлення помилок, шахрайств та інших подібних випадків у діяльності банку, а також усіх ситуацій, які можуть становити ризик збитків для банку.

⇐ Предыдущая 1 2 34