Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Виявлення проблемних банків – головна функція банківського нагляду НБУ

ТЕМА 6. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА НБУ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ БАНКІВ

План.

1.Виявлення проблемних банків – головна функція банківського нагляду НБУ

2.Особливості нагляду НБУ за діяльністю проблемних банків

Виявлення проблемних банків – головна функція банківського нагляду НБУ

Головною функцією банківського нагляду є виявлення проблемних банків і застосування відповідних заходів щодо них. З погляду розумного (пруденційного) банківського нагляду проблемним є банк, який демонструє можливість чи вірогідність банкрутства; банкрутство банку може зумовити одна з двох класичних причин:

1) неплатоспроможність, що означає відсутність у банку достатньої кількості активів, щоб виконати свої зобов'язання. Іншими словами, коли банк відчуває дефіцит власних коштів (має від'ємний капітал), він визнається неплатоспроможним;

2)неліквідність; тобто банк не в змозі виконати свої зобов'язання перед вкладниками чи кредиторами.

Критерії проблемної діяльності визначаються на підставі аналізу дотримання банком пруденційних норм і нормативів ведення банківської справи: показників обов'язкових економічних нормативів та інших норм, передбачених нормативними актами Національного банку України.

Критерії проблемної діяльності ґрунтуються на аналізі основних показників фінансового стану комерційного банку. Ці показники узагальнені в системі CAMEL.

Деякі компоненти системи CAMEL можна оцінити за даними звітності, наданої в НБУ, а деякі вимагають проведення перевірок на місцях для більш точної оцінки. Таким чином, оцінка банку за даною системою є безперервним процесом.

Фахівці розглядають капітал як основний засіб захисту коштів вкладників.

Для оцінки достатності капіталу органи нагляду використовують головним чином коефіцієнтний аналіз.

При розрахунку коефіцієнтів, використовують поняття "капітал", який складається з:

- оплаченої частини акціонерного капіталу, нерозподіленого прибутку, а також загальних або передбачених законом резервів (основний капітал);

- інших видів капіталу, що також можуть бути використані при розрахунку коефіцієнта (додатковий капітал). До них відносяться резерви переоцінки вартості основних коштів, загальні резервні відрахування на покриття можливих у майбутньому збитків по кредитах, а також різного роду боргові інструменти, що мають субординований статус відносно інтересів вкладників.

Один з головних напрямків банківського нагляду - визначення якості активів, що передбачає виявлення таких із них, які не можуть бути стягнені або реальна вартість котрих нижче зазначеної в банківській звітності. Для цього здійснюється ряд заходів:

- інспекторська перевірка на місці;

- класифікація проблемних кредитів, що заснована на аналізі можливості їх повернення (здійснюється інспекторами, що мають достатню кваліфікацію для оцінки кредитів та інших видів кредитних інструментів);

- встановлення кількісного (об'єктивного) рейтингу загальної якості активів банку відповідно до системи CAMEL, оцінка достатності резервних відрахувань банку на покриття збитків по кредитах;

- перевірка банківської установи на місці інспекторами, спеціально підготованими в області кредитного аналізу (оцінки кредитів), з метою здійснення детальної оцінки діяльності банку.

Завершальним компонентом оцінки системи рейтингу CAMEL є оцінка ліквідності, що вказує на спроможність банку оперативно виконувати свої зобов'язання.

Важливо пам'ятати, що для належного управління ліквідністю банк повинен виконувати свої зобов'язання, не маючи при цьому втрат. Банки повинні мати в розпорядженні ліквідні активи, які легко можуть бути конвертовані в наявні кошти, або повинні вміти оперативно залучати кошти на першу вимогу для того, щоб виконати свої зобов'язання.

Управління ліквідністю містить у собі управління обома сторонами балансу, тобто можливість швидко залучити ліквідні кошти за рахунок наявних ресурсів.

Після оцінки всіх п'ятьох компонентів системи рейтингу CAMEL виводять або підсумовують сукупний рейтинг банку.

При аналізі капіталу необхідно пересвідчитися в тому, що банк має достатній капітал для збереження коштів своїх вкладників. Банк повинен мати рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на проведення банківських операцій.

Основне завдання аналізу капіталу - вчасно визначити і збільшити до необхідного рівня капітал банку. Виділяють три рівні капіталу: основний, додатковий, субординований.

При визначенні доступності капіталу активи банку повинні бути зважені з урахуванням коефіцієнтів ризику.

Рейтингова оцінка встановлюється на підставі таких критеріїв.

Рейтинг 1 (сильний) - банки, у яких: -нормативи платоспроможності і достатності капіталу набагато перевищують відповідно 8% і 5%;

- показники капіталу кращі, ніж в інших;

- за результатами інспекторських перевірок якість активів відмінна.

Рейтинг 2 (задовільний) - банки, у яких: -нормативи платоспроможності і достатності капіталу перевищують відповідно 8% і 5%;

- показники капіталу одні з найкращих;

- за результатами інспекторських перевірок якість активів задовільна або середня.

Рейтинг 3 (посередній) - банки, у яких:

- показники основного і сукупного капіталу відповідають нормативам;

- середнє положення проміж інших банків за показниками капіталу;

- середня якість активів, що визначено в ході перевірок.

Рейтинг 4 (граничний) - банки, які:

- виконують один із двох встановлених нормативів;

- -знаходяться в кінці своєї групи за показниками капіталу;

- -демонструють явну нездатність або мають проблеми з якістю активів за результатами інспектування.

Рейтинг 5 (незадовільний) - банки: -які порушують встановлені нормативи або які мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);

- у яких показники капіталу гірші серед інших банків групи; -що мають граничну або незадовільну якість активів за результатами інспекторських перевірок.

При аналізі якості активів використовують систему класифікації кредитів, інших видів активів і позабалансових статей. Всі активи, включаючи позабалансові статті, множать на відповідний коефіцієнт ризику. Загальна сума активів, які зважені за ступенем ризику, є середньозваженою вартістю класифікованих активів. Якщо банк зробив спеціальні відрахування на покриття збитків по кредитах, то вони вираховуються з вартості активів до їх класифікації. Якщо банк має загальні резервні відрахування, які можуть бути використані для покриття можливих збитків у майбутньому, то їх додають до суми капіталу.

12 Следующая ⇒