 |
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек
|
|
|
|
Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- методологічні основи безпеки життєдіяльності;
- види небезпек та їх одиниці виміру;
- класифікацію НС за причинами походження.
План вивчення теми
1. Номенклатура, таксономія, квантифікація, ідентифікація небезпек.
2. Основні джерела і фактори небезпек.
3. Класифікація небезпечних та вражаючих факторів.
4. Концепція допустимого ризику.
5. Ризик і його види, визначення величини ризику.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання необхідно розглянути порядок ідентифікації та послідовнсть оцінювання рівня небезпеки за допомогою ймовірнистних структурно-логічних моделей. В другому питанні доцільно розглянути основні джерела та критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію (НС). В третьому питанні необхідно обгрунувати категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Розгляд теми бажано закріпити на прикладі одного із об’єктів господарювання де визначити його порогові значення безпеки та величину ризику виникнення НС.
Потенційно-небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому знаходяться небезпечні речовини або хімічні препарати.
Існують різні підходи до систематизації небезпек.
Номенклатура – перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. Приклад: в алфавітному порядку, окремих об’єктів (виробництв, процесів, професій тощо).
Таксономія – класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоди. Приклад таксономії – це класифікація небезпек за локалізацією, часом прояву (імпульсивні, кумулятивні), джерелом походження, сферою прояву, за структурою, за наслідками, за характером дії на людину (активні, пасивні).
|
|
|
Квантифікація – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою характеристикою є ступінь ризику.
Ідентифікація – визначення типу небезпеки та встановлення її характеристик.
Ризик – частота прояву небезпек, імовірність небезпек, усвідомлена можливість небезпек.
Ризик поділяють на індивідуальний, груповий та загальний; немотивований та мотивований (виправданий та невиправданий).
Розрізняють чотири типи критеріїв ризику: неприпустимий, небажаний, прийнятний, знехтуваний.
Визначення величини ризику за формулою (2.1):
R=P(A)=n/N, (2.1)
де R – величина ризику,
Р(А) – імовірність події,
n – кількість подій з небажаними наслідками;
N – максимальна кількість подій.
Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
1. Законспектувати в особистий зошит головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик, безпека людини, суспільства та національна безпека.
2. Ознайомитись з прикладами рішення типових задач.
Приклад 1. Обчисліть ризик отруєння на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, за останні 4,5 роки отруїлися 5 чоловік. Обчисліть величину групового ризику, якщо на подібних підприємствах в Україні працює 200000 чоловік.
Розв’язання:
5:4,5=1,1 – отруїлось за 1 рік;
1,1:5000=2,2 10-4 – індивідуальний ризик;
1,1:200000=5,5 10-6 – груповий ризик.
P(A) = 
P(A) – при одночасному впливі декількох подій
Приклад 2. Обчисліть ризик автомобільної аварії (за рік) у місті А, якщо на автомобілях їздять 1500 осіб, за останні 16 років загинуло 13 осіб, а за 4 роки травмовано 7.
Розв’язання:
13:16=0,8 – загинуло за рік;
7:4=1,8 – травмовано за рік;
0,8:1500=5,310-4 – індивідуальний ризик загибелі;
|
|
|
1,8:1500=12 10-4 – індивідуальний ризик травмування;
12 10-4+5,3 10-4=17,3 10-4 – загальний ризик.
Обчислення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботиза формулою (2.2):
P = 
, (2.2)
де T* – розрахунковий відрізок часу;
T – час, за який відбувалася подія;
N – кількість груп;
n – кількість небажаних подій.
Критерії: Р³0,95 ‑ безпечно, Р£0,95 ‑ небезпечно.
Приклад 3. За два роки в 5 класах на грип захворіло 10 чоловік. Визначити вірогідність захворювання протягом 2 місяців на грип.
Розв’язання:
Т*=2, Т=24, N=5, n=10
P = (1– 
) 
= 0,82
Оскільки ступінь ризику менший 0,95 вірогідність прояву даної небезпеки висока.
Задачі
1. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 200 чоловік, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 чоловіки.
2. Порівняйте рівень ризику на підприємстві, обчислений у попередній задачі, з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.
Питання для самоконтролю
1. Етапи розвитку проблеми безпеки життєдіяльності людини.
2. Основні положення Концепції національної безпеки України.
3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
4. Життєве середовище людини, його структура та загальна характеристика елементів.
5. Система „людина - життєве середовище” та комплекс взаємозв'язків у ній.
6. Рівні системи „людина - життєве середовище” (система з однією особою, мікроколектив, колектив), загальна характеристика.
7. Поняття небезпеки, номенклатура та таксономія небезпек.
8. Ідентифікація типу надзвичайних ситуацій та оцінка рівня небезпеки.
9. Джерела небезпеки в середовищі існування людини, їх класифікація.
10. Система забезпечення життєдіяльності людини в середовищі її існування.
11. Оцінка та управління ризиком.
|
|
|
II. Оцінка стійкості об'єкта (його елементів) до дії ударної хвилі
V етап. Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція
А. Оцінка стійкості елементів об’єкту до зміщення ударною хвилею
А.2 Класифікація і оцінка змішувачів
Авторский коллектив: Т. Доронова, В. Гербова, Т. Гризик, Е. Соловьева и др. Институт общих проблем образования Минобразования России.
Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
Бальна оцінка з урахуванням коефіцієнта вагомості
Безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
Будова іонообмінників та схеми іонообмінних апаратів
Бюджет маркетингової програми, оцінка її ефективності та порядок контролю
