Визначення рівня НС відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів

Відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів, що необхідні для ліквідації НС, всі НС підрозділяються за на­ступними рівнями: об'єктового, місцевого, регіонального та за­гальнодержавного.

До загально-державного рівня відноситься НС, яка розвиваєть­ся на території двох і більше областей, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка видатків відповідного бюджету.

До регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

До місцевого рівня відносяться НС, яка виходить за межі по­тенційно — небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що переви­щують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

До місцевого рівня відносяться також всі НС, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не вхо­дять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

 

 

До об'єктового рівня відносяться НС, які не підпадають під зазначені визначення.

Віднесення НС до відповідного рівня визначається співставленням конкретної аварійної події та її масштабів з гранич­ним значенням рівнів, які наведені в загальної таблиці 4.1, та у відповідній класифікаційній картці виду НС. Картки НС роз­роблені для всієї кількості НС, що наведені в таблиці для кож­ної групи [20].

Розглядаються ознаки виду НС для:

1.Сільського господарства,

2.Лісового господарства,

3.Водойм,

4. Матеріальних об'єктів — об'єктів інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства,

5. Населення (персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо).

Порогові значення для надзвичайної ситуації місцевого або регіонального рівня, в залежності від економічних збитків всіх напрямів і галузей визначають як збитки до 1 відсотка зведе­ного відповідного річного бюджету, до загальнодержавного рівня — понад 1 відсотка зведеного річного бюджету Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Заподіяні (очікувані) збитки в лісовому господарстві визначає відсоток загальної вартості господарської деревини на відпов­ідному рівні: об'єктового до 15%, місцевого — до 12%, регіо­нального — до 8%.

Порогові значення для рівня надзвичайної ситуації пост-раждалого напряму або галузі визначають також в залежності від специфічного критерію. Такі критерії наведені нижче, в таблиці 4.2.

В усіх випадках, коли критерієм відношення до відповідно­го рівня НС є "Значення об'єкта", рівень НС оцінюється також як і рівень значення об'єкта. Приклад залежності класифікації НС від специфічного критерію наведено для сільського госпо­дарства в таблиці 4.3 Для інших галузей класифікація анало­гічна.

В тих випадках, коли порогові значення для рівня НС приво­дяться в межах якогось діапазону, рішення щодо класифікації приймається з урахуванням збитків. Довідниковим матеріалом є відповідна карта класифікатора [20].

Зв'язок небезпек.

Класифікатор НС розподіляє небезпеки на природні, техно­генні і соціальні Між ними існує органічний зв'язок. Цей зв'я­зок простежується на прикладі небезпек, які загрожують націо­нальним культурам. Безпека національної культури — це скла­дова загальної безпеки, яка характеризує ступінь захищеності особи та суспільства від впливу (наруги) чужого безкультур'я, грубого порушення її ідеалів виховання, віри, свідомості, які су­перечать етнічному та особистому сприйняттю оточуючого сере­довища.

Проблема культурної безпеки повстає в наш час дуже загост­реною в зв'язку з шаленим розвитком комунікацій та можли­вості швидкісної зміни координат у просторі. Інакше кажучи культурна небезпека — це негативні наслідки прогресу. Якщо навіть не передбачаються та не плануються ідеологічні диверсії, то можливість дивитися фільми по мережі Іпіегпеі, насильство у засобах масової інформації чужої культури несе загрозу куль­турі титульної нації. Це особливо стосується підростаючого по­коління, коли формується характер людини. Розваги та комп'ю­терні ігри з елементами насилля, жорстокості, сучасні фільми із спрощеним висвітленням статевих стосунків — це культурна небезпека. Махатма Ганді наголошував, що він за те, що б його дім був відкритий вітрам усіх культур, але категорично запере­чує, щоб ці вітри збивали з ніг. Культура стала потужним бізне­сом. Кінопрокат дає.США до ЗО млрд. доларів прибутку щоріч­но. Телемережі несуть насильство у всі найвіддаленіші куточки світу. Одним з наслідків такої експансії є значне погіршення психічного здоров'я населення переважної більшості країн, особ­ливо за останні чверть віку. Так, у 15-ти найбільш розвинутих країнах показник поширення психічних захворювань за період у 93 роки (1900-1993) зріс у 10 разів і становить 303,7 на 10000 населення; особливо зросли неврози (61,7 рази) і алкоголізм (у 58,2 рази). Змінюється саме поняття екологічного чинника. Окрім традиційних фізико-хімічних, слід враховувати психосо-ціальний, соціокультурний, інформаційний вплив. Доведено, що коли суспільне життя химерне і жорстке, мозкова діяльність відхиляється від правильного шляху. Ще у XIX сторіччі описа­но неврастенію, яку було названо "американським неврозом" тому, що це був прояв впливу телеграфу, телефону, преси, конкуренції, індустиалізації, американських умов життя, з його інтенсифіка­цією, боротьбою за виживання.

Як наслідок, особа, яка засвоїла інші цінності, ніж цінності етносу, не завжди зможе в належній мірі вшанувати Батьківщи­ну, її незалежність, цілісність та благополуччя. Така особа не зможе самовіддано захищати Державу та суспільство від со­ціальних небезпек, тобто культурна небезпека народжує соціаль­ну небезпеку. Як було раніше доведено, наслідком соціальних небезпек виникають техногенні, а звідси і природні небезпеки.

І навпаки, техногенні та природні небезпеки породжують не­стабільність, зміни в укладі життя, що може призвести до со­ціальних небезпек. Тобто можливо представлення ланцюга небезпек, рис.4.1.

 

Рис. 4.1. Зв'язок небезпек

Тенденція до зростання кількості НС місцевого і об'єктового рівнів, що спостерігається, викликає не лише значні матеріальні збитки, але й створює певне соціальне напруження в суспільстві. При цьому створюються умови зростання культурної небезпеки, яка є складовою соціальної. Звертаючись до рис.4.1, можна зро­бити висновок, що збільшення одної ланки (її розтягування) неможливе без збільшення інших. Тому потрібно комплексне, все направлене запобігання небезпек. Долаючи одну, маємо шанс зростання іншої, тому що напружений ланцюг передає напруження на всі ланки.

Згідно І.П.Павлову зараз відбувається зміна "динамічного сте­реотипу", що спричиняє емоційний стрес, стан тривоги. У зво­ротній реакції на емоційний стрес задіяні не тільки психіка, але й внутрішні органи, вегетативна нервова система (цілісне реагу­вання). Культуральні аспекти психічного здоров'я проявляють­ся також у так званій кризі ідентичності, проявом чого є втрата відчуття самого себе, неможливість пристосуватися до нових сус­пільних і економічних відносин, до власної ролі у зміненому суспільстві. Ідентифікаційних ознак автори глобалізації нама­гаються позбавити цілих націй і народів.

Питання до семінарських занять

1.Мета класифікації НС

2.Визначення НС техногенного, природного, воєнного та соціально-політичного характеру.

3.Визначення НС відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів.

4.Структура класифікатора НС.

5.Види надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення.

6.Рівні прояву надзвичайних ситуацій.

7.Зв'язок небезпек.

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

B. Визначення електролітів крові
E. Визначення витрат палива
G) відповідні права дітей-жертв і свідків відповідно до Конвенції про права дитини та Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою.
II. Порівняльна характеристика н/ц Прокаріоти та н/ц Еукаріоти.
III. Забезпечення вихідного рівня знань - умінь
III. Забезпечення вихідного рівня знань.
IV. Визначення переможців Конкурсу та їх нагородження
V.ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМУ ЕВКЛІДА ДО РОЗВ’ЯЗУВАНЯ ДІОФАНТОВИХ РІВНЯНЬ.
VII. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ.
А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Воспользуйтесь поиском по сайту: