Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.

Методологічно важливим в розумінні принципу дії шкідли­вих речовин на організм людини є вивчення закономірності ре­акцій живої речовини на силу дії екологічних чинників. На життєдіяльності організму негативно відбивається як недостат­ня, так і надмірна дія чинника. Так, відсутність чи недостатня кількість кисню несумісна з життям. В середовищі 100% О₂ теж життя неможливе. Існує оптимум — 21 %, який позначимо зна­ченням 0 (рис. 3.1). Недостатню кількість будемо позначати від’ємними значеннями умовних одиниць, надмірну — додатніми тобто коливання інтенсивності дії чинника розглядаємо як його зміну навколо оптимального значення. За умовну одиницюв найбільш загальному випадку приймаємо 1/3 від половини інтервалу між мінімальним і максимальним значеннями. Подібна закономірність спостерігається для мікроелементів, інших фізичних і хімічних чинників.

Рис. 3.2. Інтервал дії чинника та реакція живої речовини на силу дії екологічних чинників

Межа витривалості біологічного виду до дії екологічного чин­ника лежить між верхньою і нижньою характеристикою величини чинника. Між ними знаходиться зона оптимуму чинника, Причому необов'язково посередині. За граничними показника­ми чинника організму загрожує смерть (летальний кінець). Зони пригніченого стану називаються зонами песимуму. Величина Діапазону зон оптимуму і песимуму є параметричним критерієм Для визначення витривалості організму до даного екологічного чинника. Ця величина називається екологічною валентністю. Екологічна валентність — це ступінь здатності організму при­стосуватись до змін умов середовища. Різні види значно відрізня­ється як по екологічній валентності, так і по рівню оптимуму.

Одна і таж сила впливу чинника може бути оптимальною для одного виду, такою, що пригнічує — для другого і летальною — для третього. Види, які характеризуються широкою екологіч­ною валентністю відносно комплексу чинників, називаються стенобіонтами (грец. eurys — широкий). До них відносяться бурий ведмідь, вовк, собака. Види, яким властива мала здатність при­стосовуватись, називаються стенобіонтами (грец. stenjs — вузь­кий). Наприклад, глибоководні риби, орхідеї. Екологічний опти­мум може змінюватись в залежності від віку, статі, сезону та інших обставин. Наприклад, шум більше впливає на літніх лю­дей. Екологічні чинники діють на організм звичайно комплекс­но. Оптимальна зона одного чинника може змінюватись в за­лежності від того, з яким чинником він поєднується. Спека лег­ше переноситься у сухому повітрі, мороз — при безвітрі. Однак кожного із необхідних чинників неможливо замінити іншим.