Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності

Охорона правовідносин у сфері інтелектуальної власності здійснюється через встановлення і реалізацію заходів юридичної відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Одним із найбільш поширених її видів є адміністративна відповідальність, яка настає за вчинення адміністративних правопорушень у зазначеній сфері.

Упровадження Концепції адміністративної реформи в Україні, Програми розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, Програми інтеграції України до Європейського Союзу, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності” від 22 травня 2003 року викликало суттєві зміни у загальній системі інтелектуального законодавства, прискорило процес посилення захисту прав та інтересів правоволодільців від протиправних посягань. Останнім часом в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення порушень прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Статистичні дані свідчать, що у 2007 році виявлено 744 адміністративних правопорушень за ст. 51-2 КУпАП, що на 47 % більше ніж у 2006 році і на 74 % – ніж у 2005 році. Отже, проблема боротьби з правопорушеннями в сфері інтелектуальної власності є для України важливою і актуальною. Прийняті міжнародні зобов’язання нашої держави і прагнення вступу до Світової організації торгівлі передбачають застосування ефективних законодавчих, у тому числі адміністративно-правових, заходів по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності.

Адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності полягає в розгляді та вирішенні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є КпАП, а також закони України: "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин" тощо.

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, застосовується, зокрема, при: порушенні прав інтелектуальної власності; здійсненні дій, що становлять акти недобросовісної конкуренції; незаконному розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних; порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності включає всі властиві юридичній відповідальності основні ознаки: по-перше, є державно-правовим примусом; по-друге, нормативно-виражена і проявляється у застосуванні, реалізації санкцій правових норм; по-третє, має чітку підставу – правопорушення; по-четверте, накладається у строго встановленому процесуальному порядку; по-п’яте пов’язана з обтяжливими наслідками майнового, морального, особистісного та іншого характеру для правопорушника.

У той же час у адміністративної відповідальності, у тому числі і за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, є цілий ряд специфічних особливостей, які дозволяють відокремити її від інших видів відповідальності. Вони пов’язані з підставою її виникнення, характером заходів її впливу та процедурою застосування.

До характерних, специфічних рис адміністративної відповідальності варто віднести, насамперед, те‚ що її підставою є особливий вид правопорушення – адміністративний проступок. Своє вираження адміністративна відповідальність знаходить у застосуванні певних видів адміністративних стягнень, специфічних за змістом і відмінних від заходів кримінального покарання, дисциплінарного впливу і майнової відповідальності. Адміністративні стягнення накладаються великою кількістю органів, яким таке право надано законодавством України і перелік яких міститься в КпАП України і деяких інших законодавчих актах. Незважаючи на те‚ що все частіше адміністративні стягнення застосовуються судами (суддями), адміністративна відповідальність є позасудовим видом правової відповідальності. Між органами державного управління (посадовими особами), що накладають адміністративні стягнення, і правопорушниками відсутні відносини підпорядкованості. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності особливий, він істотно відрізняється від кримінального, цивільного процесів і дисциплінарного провадження. Нарешті, адміністративну відповідальність врегульовано нормами адміністративного права‚ що містять вичерпні переліки адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених їх застосовувати, детально регулюють цей вид провадження і в сукупності утворюють її нормативну основу.

Стаття 51-2 КпАП передбачає відповідальність за незаконне використання об'єкта прав інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Видами таких порушень є: незаконне використання, привласнення авторства; інше умисне порушення прав.

Під незаконним використанням слід розуміти вчинення дій, які законами та іншими нормативно-правовими актами, визначаються як використання таких об’єктів з порушенням підстав та порядку їх вчинення, і якими порушуються права власника.

Привласнення авторства – це незаконне, умисне, всупереч волі справжнього автора, одержання документів, а також іншим чином засвідчення авторства на об’єкти права інтелектуальної власності.

Іншим умисним порушення прав є будь-яке, пов’язане чи не пов’язане з незаконним використанням або привласненням авторства, посягання на законні майнові та немайнові права авторів.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. 164-3 КпАП передбачають відповідальність за дії, що є недобросовісною конкуренцією та порушують права інтелектуальної власності. Незаконними визнаються такі дії: 1) незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені;2) умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця.3) отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденціальної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця.

Неправомірне використання фірмового найменування іншого підприємця означає порушення його права на індивідуалізацію його як юридичної особи і яке відрізняє від інших суб’єктів підприємницької діяльності схожих з ним, яке охороняється законом. Тобто в найменуванні підприємства визначається його назва (завод, фабрика, майстерня, тощо), вид (приватне, колективне, державне) і інші. Розуміється, що це правопорушення містить і свавільне використання найменування іншого підприємця.

Неправомірне використання знаків для товарів і послуг також розповсюджений вид правопорушень.

Як відомо, знак для товарів і послуг - це позначення, яке відрізняє товари одних підприємців від однорідних товарів інших підприємців.

Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.93 р. визначає, що право на знак посвідчується свідоцтвом, яке надає його володарю виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд. Воно також надає його володарю право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за виключенням коли використання знаку не визнається порушенням права володаря свідоцтва. Тому можна прийняти до висновку, що неправомірним визнається будь - яке використання знака для товарів і послуг третіми особами без дозволу його володаря в тому числі і використання його на товарах і при наданні послуг.

Необхідно відмітити, що Україна в 1992 р. приєдналась до Паризької конвенції по охороні промислової власності, яка передбачає охорону товарних знаків. Але на практиці охоронні заходи, які передбачені Паризькою конвенцією в багатьох випадках є неефективними в боротьбі з такими порушеннями в умовах нецивілізованого ринку. Більш того, при переході країн СНД до ринкових відносин збільшилась кількість спроб реалізувати вироблену продукцію під прикриттям чужих товарних знаків. Наприклад з 66 тис. товарних знаків, які користувалися правовою охороною на території колишнього Союзу РСР, біля 40 тис. належали іноземним власникам - саме недоторканість найчастіше порушувалась.

Серед найбільш поширених порушень, які визначаються, як недобросовісна конкуренція це контрафакція і обманна імітація.

Неправомірним також визнається використання без дозволу уповноваженої на те особи рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта підприємницької діяльності, якщо має пріоритет на їх використання.

Неправомірне використання товару іншого виробника є також неправомірним використанням ділової репутації підприємця. Воно полягає в тому, що правопорушник вводить в господарський обіг під своїм позначенням товар іншого виробника без дозволу уповноваженої на те особи.

Копіювання зовнішнього виду виробу також відноситься до неправомірного використання ділової репутації підприємця. Під копіюванням зовнішнього вигляду виробу законодавець розуміє відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта підприємницької діяльності і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може привести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання. Але при цьому треба мати на увазі, що не визначається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частини, якщо таке копіювання зумовлено виключно їх функціональним застосуванням.

Здійснення дій, обумовлених законодавством України як недобросовісна конкуренція, спричиняє накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну і цивільно-правову відповідальність.

Тобто Антимонопольним комітетом України розглядаються скарги щодо дій після вводу об'єктів права інтелектуальної власності до господарського обороту.

Видами адміністративних стягнень у сфері інтелектуальної власності є: штраф у розмірі від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; конфіскація незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення; відшкодування шкоди; спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей. Органами, які мають право застосовувати адміністративно-правову відповідальність є: суд, Антимонопольний комітет України, Державний департамент інтелектуальної власності, державні інспектори у справах інтелектуальної власності.

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒