Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Конфіскація контрафактної продукції

Проведене узагальнення засвідчило, що судді неоднаково вирішують питання про вилучену продукцію в разі пропущення двомісячного строку.

Так, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо приватного підприємця З., яку 7 липня 2003 р. розглянув Первомайський міський суд Луганської області, вбачається, що 26 березня 2003 р. вона розповсюджувала аудіокасети та компакт-диски (вилучено 327 аудіокасет та 291 компакт-диск), не марковані контрольними марками. На підставі ч. 2 ст. 38 та п.7 ст. 247 КпАП суд правомірно постановив справу закрити, а вилучені аудіокасети та компакт-диски повернути З., оскільки за таких обставин адміністративне стягнення не може бути накладено.

У іншому випадку, незважаючи на закінчення двомісячного строку, суддя Шевченківського районного суду м. Києва 22 червня 2003 р. постановив провадження у справі щодо П. за ч.1 ст. 164⁹ КпАП закрити у зв ' язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (акт контрольної перевірки торговельного місця, що належить приватному підприємцю Л., від 8 квітня 2003 р.) та знищити 547 компакт-дисків, не маркованих контрольними марками і тому вилучених під час перевірки.

Яке рішення суд повинен постановлювати в разі закриття справи на підставі ст. 38 КпАП, якщо доведено факт вчинення правопорушення?

У ст. 247 КпАП наведено перелік обставин, за наявності яких справа про адміністративне правопорушення має бути закрита, зокрема у п. 7 передбачено закриття справи в разі пропущення двомісячного строку. Отже, у такому випадку особа має бути звільнена від адміністративної відповідальності. А в разі звільнення від відповідальності до особи не може бути застосовано адміністративне стягнення. Тільки на підставі такого підходу необхідно постановлювати рішення про закриття справи, і лише така практика є правильною.

Неприпустимо постановлювати рішення про конфіскацію вилученої продукції за умови закриття справи на підставі п. 7 ст. 247 КпАП, оскільки це суперечить положенням статей 24, 29 КпАП, відповідно до яких конфіскація предмета, що став безпосереднім об'єктом правопорушення, є видом адміністративного стягнення, яке не можна накладати у разі закінчення строків, передбачених ст. 38 КпАП.

4.5.1. Конфіскація " на користь держави "

Відповідно до пунктів 3 і 4 Положення про порядок зберігання та знищення немаркованих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних – зберігання названих немаркованих примірників здійснюється лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про їх конфіскацію або повернення власнику. Немарковані примірники, щодо яких набрало законної сили рішення суду про їх конфіскацію, підлягають знищенню. Однак у 15 справах із 126 проаналізованих судді постановлювали рішення про конфіскацію на користь держави. Відомо, що конфіскація на користь держави полягає у продажу конфіскованої продукції. Але торгівля (продаж) примірниками зазначених об'єктів права інтелектуальної власності (згідно зі ст. 10 Закону № 1587-ІІІ та п. 4 Правил роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. № 1209; у редакції постанови від 24 березня 2004 р. № 369)) дозволяється лише за наявності контрольних марок встановленого зразка на зазначених примірниках.

Правильною є практика, коли в резолютивній частині постанови зазначається, що особа визнається винною у вчиненні правопорушення і притягується до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді конфіскації вилучених контрафактних примірників, які згідно з пунктами 3,4 названого вище Положення мають бути знищені.

5. Розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності

Яз зазначалося вище, розмір матеріальної шкоди, завданої протиправними діями, має обов'язково встановлюватися, оскільки він впливає на кваліфікацію дій правопорушника. У зв'язку з введенням нового соціального стандарту – податкової соціальної пільги - вважаємо за доцільне звернути увагу на наступне.

Згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. № 889-ІV, якщо норми відповідних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень або злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 ст. 22 Закону). З 1 січня 2006 р. розмір податкової соціальної пільги дорівнює 175 грн (Закон від 22 травня 2003 р. № 889-ІV.

Для розмежування кримінальної від адміністративної відповідальності необхідно визначити розмір матеріальної шкоди, завданої незаконними діями, який розраховується шляхом перемноження розміру податкової соціальної пільги (визначений відсоток мінімальної заробітної плати на певний рік) на 20, оскільки відповідно до примітки до статей 176, 177, 203¹, 229 КК України, якщо завдана матеріальна шкода у 20 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (податкову соціальну пільгу), діяння є караними за названими статтями.

При визначенні того, чи є те чи інше діяння, вчинене з 1 січня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. (після 1 січня 2006 р.), караним у кримінальному порядку чи є адміністративним правопорушенням, та кваліфікації цих діянь слід виходити з того, що податкову соціальну пільгу встановлено на 2005 р. у розмірі 131 грн., а на 2006 р. – у розмірі 175 грн.

Таким чином, 20*175 = 3500 грн – це розмір матеріальної шкоди, при перевищенні якого настає кримінальна відповідальність за статтями 176, 177, 203¹, 229 КК.

Запровадження податкової соціальної пільги не впливає на розмір покарання й адміністративного стягнення у виді штрафу, якщо він визначений у відповідних санкціях у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, який відповідно до Закону від 22.05.2003 р. № 889-ІV дорівнює 17 грн.

Для розмежування протиправних дій, перелічених у ст. 51² КпАП та статтях 176, 177 КК, та правильної кваліфікації дій особи (чи є вони караними за КК чи особа має бути притягнута до адміністративної відповідальністі за КпАП) слід виходити з розміру завданої незаконними діями матеріальної шкоди. Якщо така матеріальна шкода менше, ніж двадцять розмірів податкових соціальних пільг, то незаконні дії кваліфікуються за Кодексом про адміністративні правопорушення за ст. 51² КпАП;

у тому разі, коли матеріальна шкода більше ніж у двадцять разів перевищує розмір податкової соціальної пільги, то у разі незаконних дій (визначених статтями 51² КпАП та 176, 177 КК), вчинених щодо:

1) об'єкта авторського права і суміжних прав незаконні дії слід кваліфікувати за ст. 176 КК;

2) винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції – за ст. 177 КК;

3) знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару – за ст. 229 КК.

У тому разі, коли було порушено законодавство, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, причому вартість зазначених дисків, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва менше двадцяти розмірів податкових соціальних пільг, то такі дії слід кваліфікувати за ст. 164¹³ КпАП.

Якщо вартість зазначених дисків, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва у двадцять і більше разів перевищує розмір податкової соціальної пільги, то такі дії слід кваліфікувати за ст. 203¹ КК України.

Для визначення того, чи незаконне розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування кваліфікується як адміністративне правопорушення або як злочин, слід звертати увагу на наступне:

У тому разі, коли вартість дисків для лазерних систем зчитування, які незаконно розповсюджували, менше двадцяти розмірів податкових соціальних пільг, то такі дії, як незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних (упаковки яких не марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок), зафіксованих на дисках для лазерних систем зчитування, мають кваліфікуватися за ст. 164⁹ КпАП.

У тому разі, коли вартість дисків для лазерних систем зчитування, які незаконно розповсюджували, у двадцять і більше разів перевищує податкову соціальну пільгу, то такі дії, як незаконне розповсюдження зазначених дисків, на яких зафіксовано примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних (упаковки яких не марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок), мають кваліфікуватися за ст. 203¹ КК України.

Незаконне розповсюдження (введення в обіг шляхом продажу чи іншої передачі права власності) примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, зафіксовані на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці, магнітному чи вініловому диску), упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, кваліфікуються за ст. 164⁹ КпАП, якщо матеріальна шкода не перевищує двадцять розмірів податкових соціальних пільг.

При наявності незаконного розповсюдження зазначених вище об'єктів авторського права, якщо вони зафіксовані не на диску для лазерних систем зчитування, а на кіноплівці, магнітній плівці, магнітному чи вініловому диску, і матеріальна шкода перевищує двадцять розмірів податкових соціальних пільг, – протиправні дії мають кваліфікуватися за ст. 176 КК.

Висновки та пропозиції

Підсумовуючи наведене, зазначимо, що проведений аналіз судової практики засвідчив низький рівень захисту прав інтелектуальної власності як вітчизняних, так і зарубіжних суб'єктів права, твори яких використовуються на території України. Майже не вживаються заходи для з'ясування даних про суб'єкта права інтелектуальної власності, якого не повідомляють про порушення його прав. У більшості справ не містяться запити до Департаменту щодо наявності в Україні організацій, які представляють інтереси вітчизняних та закордонних фірм. Це питання залишається поза увагою і під час адміністративного розслідування, і в ході судового провадження.

Із вивчених справ вбачається, що судді недостатньо вимогливо ставляться до матеріалів справ про адміністративне правопорушення і ніяким чином не реагують на систематичну неналежну підготовку цих матеріалів.

Найпоширеніші недоліки оформлення матеріалів: неповно проведене адміністративне розслідування – більшість справ не містить інформації про суб'єкта права інтелектуальної власності, а також доказів на підтвердження реєстрації такого права щодо конкретного об'єкта та належності останнього суб'єкту цього права; неправильно встановлений суб'єкт правопорушення; непідтвердження факту вчинення правопорушення актом контрольної закупівлі та висновком експертизи; недолучення до протоколів переліку вилученої контрафактної продукції; невстановлення джерела надходження такої продукції та причин і умов, що призвели до правопорушення.

Недоліки судового розгляду справ зазначеної категорії:

неправильна кваліфікація дій правопорушників – іноді судді не розмежовують незаконне використання та незаконне розповсюдження об'єктів права інтелектуальної власності і помилково за незаконне використання, наприклад, комп'ютерної програми притягують до адміністративної відповідальності за ст. 164⁹ КпАП, і навпаки, за наявності факту незаконного розповсюдження (шляхом продажу) примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних притягують до адміністративної відповідальності за ст. 51²КпАП;

неоперативність розгляду справ зазначеної категорії – під час їх розгляду не всі судді враховують, що вкрай важлива оперативність, оскільки відповідно до п. 7 ст. 247 КпАП закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП (два місяці), є обставиною, що виключає провадження в такій справі, і як наслідок – воно має бути закрите, а вилучена контрафактна продукція повернена власнику. Так, у 2005 р. через пропущення строку накладення адміністративного стягнення 300 осіб (253 – за ст. 164⁹КпАП і 47 – за ст. 51² КпАП) уникли адміністративної відповідальності.

Для попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності судді під час розгляду справ названої категорії, вирішуючи питання про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, мають одночасно на підставі статей 40, 269, ч. 3 ст. 283 КпАП вирішувати й питання щодо відшкодування винним майнової шкоди за завдані суб'єкту права протиправними діями збитки і в постанові суду зазначати розмір шкоди, що підлягає стягненню, та порядок і строк її відшкодування. Розмір спричинених збитків має істотне значення і для правильної кваліфікації дій правопорушника – розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, і для визначення виду адміністративного стягнення, що має бути застосований.

Зазначені вище недоліки негативно впливають на ефективність правосуддя і мають бути враховані у роботі судів – з метою вдосконалення їх діяльності. Однак деякі проблеми виникають унаслідок існування законодавчих прогалин, які неможливо вирішити без внесення відповідних змін до статей КпАП. Для виправлення ситуації нині готується проект Закону "Про внесення змін та доповнень до статей Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Для кваліфікованого розгляду справ названої категорії судді повинні опанувати значний обсяг нормативних документів та постійно ознайомлюватися зі змінами і доповненнями до законодавства у сфері інтелектуальної власності, а отже, необхідно запровадити спеціалізацію суддів із розгляду таких справ.

Таблиця 1

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒