Класифікація хірургічної інфекції
I. За походженням: - внутрішньолікарняна; - позалікарняна. II. За джерелом інфікування: - екзогенна; - ендогенна.
III. За характером збудника: 1. Неспецифічна: - аеробна (стафіло- і стрептококова, колібацилярна, синьогнійна); - анаеробна (клостридіальна, неклостридіальна); - грибкова; - змішана; 2. Специфічна: - туберкульоз; - сифіліс; - актиномікоз. IV. За клінічними проявами: - гнійна; - гнильна. V. За клінічним перебігом: - гостра; - хронічна; - латентна; - атипова. VI. За поширенням: - місцева; - прогресуюча (інвазйвна); - генералізована (сепсис). VII. За локалізацією: - захворювання м'яких тканин (шкіра, підшкірна жирова клітковина); - захворювання кісток і суглобів; - захворювання органів грудної клітки; - захворювання органів черевної порожнини; - захворювання головного мозку і його оболон. VIII. Групи хірургічної інфекції (мал. 41). Загальні заходи з профілактики хірургічної інфекції 1. Надання ПМД при травмах і правильне транспортування постраждалого. 2. Боротьба з травматизмом на виробництві і в побуті, правильне і своєчасне лікування гнійних процесів і догляд за хворими. 3. Лікування цукрового діабету та інших хронічних захворювань, які сприяють розвитку гнійних захворювань (фурункули). 4. Обмеження відвідин хворих гнійного відділення. 5. Ретельна дезінфекція в дезкамері всієї постільної і натільної білизни хворих. 6. Систематичне прибирання і дезінфекція приміщення гнійного відділення (дезінфекція суден, сечоприймачів тощо). 7. Спалювання відпрацьованого перев'язувального матеріалу. 8. Робота в гнійній перев'язувальній у масках і гумових рукавичках, які після кожної перев'язки піддають обробленню.
9. Рукави халата мають бути заправлені під рукавички. 10. Суворе дотримання правил асептики. Гостра гнійна інфекція — це гострий запальний процес різної локалізації і характеру, спричинений гноєтворною мікрофлорою. Для її розвитку необхідна наявність трьох елементів: 1. Збудник інфекції (місце і спосіб проникнення мікроорганізму в тканини хворого): Staphilicoccus aureus Pseudomonas aeruginosa Eishrichia coli Enterococcus Enterobacter Streptococcus Proteus vulgaris Pneumococcus Збудники інфекції характеризуються стійкістю до традиційних засобів, що ускладнює лікування гнійних захворювань. Важливу роль у перебігу гнійної хірургічної інфекції відіграють біологічні особливості мікроорганізмів: інвазивність, токсичність і вірулентність. 2. Макроорганізм з його реакціями — місцевими і загальними, захисними і патологічними: 3. Вхідними воротами найчастіше є ушкодження шкіри і слизових оболонок — різні види випадкових ран. Проникнення інфекції можливе і через забиття, подряпини, потертості, укуси. Крім того, мікроорганізми можуть проникати через протоки сальних і потових залоз. Наявні в організмі осередки інфекції також можуть стати причиною розвитку інфекції (ендогенний шлях інфікування). Швидкому поширенню мікроорганізмів сприяють велика кількість некротичних тканин у ділянці вхідних воріт, порушення кровообігу, переохолодження. Місцеві імунологічні особливості тканин також впливають на частоту виникнення і тяжкість перебігу гнійних процесів.
Читайте также: А.1 Класифікація машин для теплової обробки кормів і технологічні схеми теплової обробки кормів Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|