 |
Сечокам'яна хвороба
|
|
|
|
Сечокам'яна хвороба, або нефролітіаз,— одне з частих захворювань сечовидільної системи. Камені (конкременти) локалізуються в нирках, сечоводах, сечовому міхурі, уретрі.
Етіологія
1. Інфікування сечі.
2. Наявність сторонніх тіл (згустки крові, накладені шви, які не розсмоктуються).
3. Порушення обміну речовин.
4. Порушення нейроендокринної системи.
5. Надлишкове споживання одноманітної їжі, бідної на вітаміни.
6. Вживання жорсткої води. Класифікація каменів
1. Урати — складаються із солей сечової кислоти.
2. Оксалати — складаються із щавлевої кислоти.
3. Фосфати — складаються із фосфорнокислого кальцію.
4. Карбонати — складаються з вуглекислого кальцію. Клінічна картина і діагностика
Хвороба проявляється нападами ниркової кольки: сильний біль, гематурія, інколи виділення конкрементів із сечею. Біль виникає раптово у поперековій ділянці, інколи серед ночі і, як правило, після вживання великої кількості рідини і фізичного перенапруження. Спостерігається позитивний симптом Пастернацького.
Для підтвердження діагнозу необхідні додаткові дослідження: оглядова урографія, хромоцистоскопія, інколи— внутрішньовенна орографія або ретроградна піелографія.
Лікування
І. Консервативне.
1. Щоб запобігти росту й утворенню нових конкрементів, призначають відповідну дієту.
2. При ниркових кольках необхідно ліквідувати спазм сечоводів і біль. З цією метою застосовують теплі грілки, гарячі ванни, анальгетики і спазмолітини.
3. Для звільнення організму від конкрементів або піску рекомендується вживання великої кількості рідини (не менше 2 л на добу).
4. Для розщеплювання конкрементів застосовують гіалуронідазу.
|
|
|
5. Для дроблення каменів використовують апарат «Літотриктор».
ІІ. Хірургічне.
1. При частих рецидивах ниркової кольки, наявності облітерацій них і інфікованих конкрементів проводять пієлотомію — розкриття чашечок, нефротомію - розкриття нирки і видалення конкрементів.
2. При значних змінах у нирці і втраті нею функції проводять нефректомію - видалення нирки.
АДЕНОМА ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ
Збільшення передміхурової залози через розростання її залозистої і сполучної тканин. Частіше трапляється у чоловіків після 55 років.
Клінічна картина
Розлад сечовипускання (часте, болісне і утруднене, особливо вночі).
Стадії захворювання:
I — часті позиви на сечовипускання, особливо вночі;
II — гостра і хронічна затримка сечі, залишкової сечі – 50-400 мл, явища циститу і висхідного пієлонефриту;
III — неповна або повна затримка сечі; з переповненого сечового міхура сеча виділяється мимовільно; залишкової сечі — 100—1500 мл.
Лікування
При гострій затримці вдаються до катетеризації, інколи до надлобкової пункції міхура. Оперативно — аденомектомія.
ПРОСТАТИТ
Запалення передміхурової залози. Причинами захворювання вважають інфекцію (гонокок, стафілокок, кишкова паличка), переохолодження, сидячу роботу. Розглядають гостру та хронічну форму хвороби.
Клінічна картина
Постійний ниючий біль у ділянці промежини і часті позиви на сечовипускання.
Можливе утворення гнійників (абсцесів).
Лікування
1. Постільний режим.
2. Щадна дієта.
3. Теплові процедури: грілка, теплі (40—50 °С) мікроклізми.
4. Антибіотики, сульфаніламідні, знеболювальні препарати, фізіотерапевтичні процедури — УВЧ, іонофорез.
ПУХЛИНИ НИРОК
Розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини нирок. Доброякісні (фіброми, ліпоми, ангіоми) вирізняються повільним ростом і безсимптомним перебігом.
Злоякісні поділяють на епітеліальні (рак, гіпернефрома) та сполучнотканинні (саркома). Вони вирізняються швидким ростом і метастазуванням в легені, печінку, лімфатичні вузли.
|
|
|
Клінічна картина і діагностика
Основними симптомами злоякісних пухлин є біль, наявність пухлини, гематурія.
Діагноз підтверджується за допомогою:
• хромоцистоскопії;
• внутрішньовенної урографії;
• радіоізотопного дослідження;
• УЗД;
• комп'ютерної томографії;
• уретроскопії.
Лікування
Хірургічне. У випадку доброякісних пухлин проводиться часткова резекція або нефректомія. При злоякісних — радикальна нефректомія, а за наявності метастазів операція не показана.
|
|
|
