Право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності

Майнові права інтелектуальної власності не обмежуються тільки використанням та наданням дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а й передбачають ви­ключне право суб'єкта права інтелектуальної власності перешко­джати неправомірному використанню цього об'єкта (п. З ч. 1 ст. 424 ЦК України).

Під неправомірним використанням слід розуміти будь-яке ви­користання об'єкта права інтелектуальної власності, як у межах договору, так і поза договором, що порушує майнові права суб'єктів права інтелектуальної власності. Причому, якщо мова йде про неправомірне використання об'єктів права інтелектуаль­ної власності в межах договору, то право, передбачене п. З ч. 1 ст. 424 ЦК України — це право первинних суб'єктів права інтелек­туальної власності. У разі, коли неправомірне використання об'єктів права інтелектуальної власності відбувається поза догово­ром, тобто є в наявності делікт, суб'єктом права перешкоджати не­правомірному використанню є будь-який суб'єкт права інтелекту­альної власності, як первинний, так і вторинний — як автор, так і інша особа, яка набула майнових прав інтелектуальної власності на підставі договору чи закону. Перешкоджати неправомірному використанню об'єктів права інтелектуальної власності всі суб'єкти права інтелектуальної власності можуть як неюрис-дикційними способами (наприклад, лист-попередження, що адре­сований порушнику), так і юрисдикційними способами — шляхом звернення до відповідних органів державної влади.

Перешкоджати неправомірному використанню об'єктів права інтелектуальної власності автор або інший суб'єкт права інтелек­туальної власності може шляхом попередження (запобігання) можливості неправомірного використання об'єкта права інтелек­туальної власності, використовуючи різного рівня захисні техно­логії на підвідомчих йому підприємствах з метою перешкоджання можливим підробкам. У випадку, коли неправомірне використан­ня об'єкта права інтелектуальної власності вже відбулося, суб'єкт права інтелектуальної власності може вимагати від правопоруш­ника припинити незаконне використання об'єкта права інтелек­туальної власності і тим самим припинити порушення належних йому майнових прав інтелектуальної власності.

1. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.

Питання співвідношення права інтелектуальної власності та права власності належить до дискусійних питань національної правової доктрини права власності та інтелектуальної власності. Так, на думку одних науковців, не можна застосовувати правовий режим права власності, котрий складається з правоможностей володіння, користування та розпорядження об'єктами ма­теріального світу до нематеріальних носіїв результатів творчості. Тому до продуктів інтелектуальної творчості повинен застосову­ватися режим виключних прав, зміст якого полягає у тому, що тільки творці цих продуктів мають право користуватися та розпо­ряджатися ними, за винятком випадків прямо передбачених за­конодавством².

У різних правових системах світу встановлюється різний правовий режим щодо об'єктів права інтелектуальної власності. Зокрема, у Великій Британії, Іспанії, Португалії, Франції, ФРН, Японії, США та деяких інших країнах результати інтелектуаль­ної, творчої діяльності визнаються об'єктами права інтелектуаль­ної власності. В Австрії, Бельгії, Греції, Нідерландах, Сканди­навських країнах, Швейцарії, Єгипті та в деяких інших країнах ці ж результати визнаються об'єктами виключного права на вико­ристання.

Проте аналіз, передусім, патентного законодавства зазначених країн як однієї, так і другої групи свідчить, що суб'єкти і права власності, і виключного права на використання об'єкта права інтелектуальної власності мають такі ж самі права.