Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Загальний огляд української літературознавчої спадщини.

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Тема 2. З історії літературознавства. Література як вид мистецтва.

1. З історії розвитку світової літературознавчої думки.

2. Загальний огляд української літературознавчої спадщини.

3. Критерії художності літератури.

4. Основні функції літератури.

Рекомендована література

1. Бандура О. М. Теорія літератури: посібник для вчителів / О. М. Бандура. – К.: Рад. шк., 1969. – С. 50–63.

2. Білоус П. В. Основи літературознавства: курс лекцій / П. В. Білоус. – Житомир, 1998. – С. 11–37.

3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: підручник / за наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. – С.169–238.

4. Голубовська І. В. Основи літературознавства: навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей / І. В. Голубовська. – Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2008. – С. 8–13.

5. Франко І. Із секретів поетичної творчості / І. Франко. – К., 1967.

З історії розвитку світової літературознавчої думки

Літературознавча наука своїм корінням сягає сивої давнини. Ще такі визначні філософи античності, як Піфагор, Геракліт, Демокріт у своїх працях намагалися осмислити природу мистецтва взагалі й літератури зокрема.

Неабиякий вплив на розвиток науки мав трактат Арістотеля (384 – 322 рр. до н. е.) „Поетика” – перший в історії науковий твір, в якому узагальнюються естетичні знання античного світу, обґрунтовується ряд теоретико-літературних категорій, поданих у вигляді системи. У своїй „Поетиці” Арістотель наголосив на відмінностях художнього й наукового мислення; обґрунтував поділ літератури на три роди – епос, лірику й драму; підкреслив роль художнього домислу, фантазії у творчому процесі; приділив чимало уваги образотворчим засобам художньої літератури; сформулював визначення катарсису.

Зростання ролі християнства й церкви призвели до певних змін у мистецтві й мистецтвознавстві. Так у період середньовіччя посилилася значимість релігійної літератури, робилися переклади й писалися праці, де тлумачилися тексти Святого Письма. Християнський мислитель Аврелій Августин Блаженний (354 – 430 рр.) вимагав, щоб людина захоплювалася не самою поезією, а божественною ідеєю, закладеною в ній. На його думку, красивим могло бути тільки те, що наближає людину до Бога. Августин уперше акцентує увагу на питанні історизму, і це стало поштовхом до обговорення проблеми свободи творчості.

У добу Відродження діячі мистецтва та його теоретики прагнули відродити кращі надбання античності і, спираючись на них, знайти шляхи до нового світогляду. Леонардо да Вінчі (1452 – 1519) у своєму тритомному „Трактаті про живопис” порушив питання про принципи відображення дійсності в художніх творах. Він закликає митців „вчитися на предметах природи” – „вчительки вчителів”, досягати достовірності.

Найвизначнішим теоретиком епохи класицизму став Нікола Буало-Депрео (1636 – 1711), автор трактату „Мистецтво поетичне”. У своїй праці Буало проголошує розум верховним суддею не тільки істини, а й краси; установлює ієрархію жанрів, стверджує правила трьох єдностей; відстоює важливість змісту та відповідної йому форми.

Отже, світова наука про літературу від своїх витоків і до сьогодення намагалася всебічно й багатопланово осягнути природу літературної творчості.

Загальний огляд української літературознавчої спадщини.

Перші відомості літературознавчого характеру зустрічаються в „Ізборниках Святослава” (1073, 1076 рр.), де була зроблена спроба з’ясувати характер і призначення художньої літератури, наголосити на тій користі, що її може принести читання творів.

Елементи літературознавчого аналізу застосовували письменники-полемісти ХV – ХVІІІ століть Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Петро Могила, Іов Княгницький тощо. У своїх працях вони досліджували зміст, форму, мету написання творів різних вітчизняних літераторів. Так першим узагальненим досвідом українського віршування став розділ “Граматики” Лаврентія Зизанія Тустановського (≈ 1560 – 1634), в якому науковець розглядає поняття стопи, аналізує різновиди віршованих стоп.

Значним кроком уперед у розвитку літературознавчої думки стали латиномовні книжки Феофана Прокоповича (1681 – 1736) „De arte poetica” („Мистецтво поетики, 1705 р.), „De arte rhetorica” („Мистецтво риторики”, 1706 – 7рр.). у своїх працях Прокопович залишив поради письменникам сміливо відходити від традицій і авторитетів, більше покладатися на здоровий глузд та природність життєвих явищ; багато уваги приділив літературним родам і жанрам; порушив актуальні проблеми стилістики.

Важливу роль у формуванні вітчизняної критичної думки відіграв Григорій Сковорода (1722 – 1794), який утверджував гуманістичні просвітницькі засади у творчості, орієнтував митців на свідоме засвоєння українських традицій, на активне використання фольклорних елементів.

Помітне місце в історії українського літературознавства ХХ ст. займають праці:

– Миколи Костомарова (1817 – 1885) „Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке”, де проголошуються принципи історизму, порушується питання про діалектичний взаємозв’язок між обставинами та характерами в художньому творі, обґрунтовується необхідність правдивого відображення народного життя;

– Пантелеймона Куліша (1819 – 1897) „Об отношении малороссийской словесности к общерусской”, „Переднє слово до громади: погляд на українську словесність”, „Чого стоїть Шевченко яко поет народний?” тощо, де письменник утверджує право українців на власну літературу, розкриває обнадійливі перспективи її подальшого розвитку;

– Олександра Потебні (1835 – 1891) „Мысль и язык”, „Из лекций по теории словесности”, в яких науковець вважає головним завданням літературознавства дослідження психології творчого процесу та психології сприйняття твору читачем;

– Івана Франка (1856 – 1916) „Із секретів поетичної творчості”, „Теорія і розвій історії літератури”, де автор першим порушив питання про предмет теорії літератури, розробив теорію реалізму, представив огляд розвитку світової теоретико-літературної думки.

Тож українське літературознавство має давню історію й здобутки.

12 Следующая ⇒