Основні функції літератури

Термін функція походить від лат. functio – виконання, здійснення.

Основними функціями літератури є такі:

1. Естетична (гр. aistheticos – чуттєвий) функція, що виражається у здатності літературних творів викликати естетичні почуття, насолоду, збагачувати внутрішній світ людини. Саме в цьому реалізується головна функція літератури як різновиду мистецтва. Художні образи, безпосередньо діючи на органи чуття, викликають у читачів емоції й переживання, певне ставлення до літературних персонажів, чиї долі можуть глибоко хвилювати. Арістотель визначив мету мистецтва терміном катáрсис (від гр. katharsis – очищення). Науковці розглядають явище катарсису як очищення людської душі, високі поривання, що виникають у читача під впливом душевного хвилювання, викликаного художнім твором. Тож мистецтво загалом і література зокрема є засобом облагородження людини й звільнення її душі від негативних пристрастей.

2. Гедоністична (гр. hēdonē – насолода), яка полягає в естетичній насолоді, що її одержують читачі, сприймаючи мистецькі твори. Художній твір здатний нести як творцю, так і читачу естетичну насолоду, знищувати грань між дійсністю й вимислом, вдовольняти духовні потреби особистості, реалізувати її творчий потенціал, сприяти розв’язанню внутрішніх проблем людини: бажання – можливість, хотіння – необхідність, реальність – ілюзія, свідоме – підсвідоме. Гедоністична функція передбачає насолоду не лише в позитивному значенні, а й виражає здатність переживати всі можливі почуття.

3. Комунікативна (лат. communico – спілкуюсь, поєднуюсь) виражається в тому специфічному спілкуванні, що відбувається між письменником та читачами (сучасниками й нащадками), які, сприймаючи його твори, переосмислюють їх, засвоюють авторський естетичний досвід. Крім того, комунікативна функція реалізується й у здатності літератури формувати громадську думку, ставати об’єктом уваги багатьох людей.

Другорядними позаестетичними функціями літератури є такі:

1. Пізнавальна функція полягає в багатому життєвому матеріалі, покладеному в основу художнього твору. Читання дає змогу людині розширити свої уявлення про навколишній світ.

2. Виховна функція виявляється в належному оцінюванні (і позитивному, й негативному) певних типів людей, учинків і явищ життя. Думки, що їх збуджують образи й картини життя, поєднуючись із відповідними емоціями та переживаннями, впливають на моральне самовдосконалення читачів.

3. Оберігальна функція випливає з виховної, адже в літературному творі часто представлені різні моделі поведінки людей у непростих життєвих обставинах. Таким чином оберігальна функція літератури допомагає читачеві (під безпосереднім впливом художнього твору) знайти правильний вихід із складної реальної ситуації.

Тож література є багатофункціональним різновидом мистецтва.